Постанова № 30975894, 29.04.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/536/13-п Провадження №33/773/120/13 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., з участю прокурора Шевчука В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду від 28 лютого 2013 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, непрацюючої, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 28 лютого 2013 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, і накладено на неї стягнення у виді штрафу в сумі 2773,17 грн., з конфіскацією в доход держави 192 пластикових пляшок миючого засобу « Vanish A 12» по 500 мл в загальній кількості 96 л вартістю 2773, 17 грн..

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці 47,11 грн. витрат по справі за зберігання товарів.

ОСОБА_2 визнано винною в тому, що вона 04 лютого 2013 року о 17.57 год., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці, в якості пасажира автомобіля марки «Мерседес « р.н. НОМЕР_1, ввезла на митну територію України, не задекларувавши за встановленою формою, 192 пластикові пляшки миючого засобу « Vanish A 12» по 500 мл в загальній кількості 96 л вартістю 2773, 17 грн., чим порушила, передбачені у ст. 472 МК України правила проходження митного кордону.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи, подала апеляційну скаргу, вважаючи її незаконною через порушення судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права. Зокрема, посилається на те, що суд при розгляді справи не звернув уваги, що протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності складений з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд розглянув справу, не з'ясувавши причини неявки її у судове засідання, порушивши право на захист, а також не врахував дані, які пом'якшують відповідальність. Просить врахувати обставини вчинення нею правопорушення та обставини, передбачені ст. 34 КУпАП і скасувати постанову Любомльського районного суду щодо неї та звільнити її від відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Перевіривши доводи апеляції, матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка просить задовольнити апеляційну скаргу та звільнити її від адміністративної відповідальності, на підставі ст.22 КУпАП, думку прокурора про безпідставність апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задовольненню частково з таких підстав.

Враховуючи те, що протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, розглянутий в суді першої інстанції без правопорушниці, копію постанови суду останній направлено 04.03.2013 року, за вихідним № 2248, яку вона отримала 18.03.2013 року, що підтверджується її поясненнями, а апеляційну скаргу подала 27.03.2013 року. Тому суд вважає, що строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_2 не пропущений.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 зазначеного в постанові суду правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 472 МК Українии є правильною.

Разом з тим, є безпідставними посилання апелянта на те, що судом не перевірено правильність складання протоколу відносно неї та про допущені порушення її прав інспектором державної митної служби.

З протоколу про порушення митних правил від 04.02.2013 року відносно ОСОБА_2 видно, що останній роз'яснювались її права, передбачені ст.ст. 494, 498 МК України про, що вона підписалась і зауважень до складеного протоколу у неї не було (а.с.2-3). Крім того, дії інспектора державної митної служби України ніким не оскаржувалися. Тому у суда не було підстав вважати, що вказаний протокол не відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Як видно з матеріалів справи, суд розглянув протокол без ОСОБА_2, не з'ясувавши причини її неявки в судове засідання, а вирішуючи питання про накладення на неї стягнення не врахував вищевказаних обставин.

Як пояснила ОСОБА_2, в суд першої інстанції вона не з'явилася так як не отримала повістку про її виклик, тому не змогла дати пояснень та подати докази, які могли б вплинути при вирішенні питання судом про накладення на неї адміністративного стягнення.

З матеріалів справи та поданих ОСОБА_2 доказів видно, що остання вказане правопорушення вчинила вперше, раніше до адміністративної відповідальності чи будь - якої іншої, не притягувалась, на її утримання знаходиться троє малолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про їх народження ( а.с. 30, 32, 33), остання перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Як пояснила ОСОБА_2 вона усно заявляла митним органам про незадекларований товар, однак їй відмовили у наданні декларації.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також кількість незадекларованого товару та його невелику вартість, щире розкаяння в вчиненому правопорушенні ОСОБА_2, вважаю, що вчинене правопорушення останньою є малозначним і ОСОБА_2 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Тому постанова суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу та конфіскації товарів, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 28 лютого 2013 року, в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу та конфіскації товару скасувати та винести нову постанову, якою ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КупАП за молозначимістю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Зобов'язати Ягодинську митницю, після сплати всіх митних платежів ОСОБА_2, повернути останній миючий засіб марки «Vanish A 12» в пластикових пляшках в кількості 192 штуки по 500 мл в загальній кількості 96 літрів, загальною вартістю 2773,17 грн., вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №0227/20500/2013 від 04.02.2013 року.

У решті постанову суду залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: