Рішення № 30971791, 23.04.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1909/1200/2012 Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/789/591/13 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 48

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Стефлюк О. Д., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Цінькевич В.М.

з участю - представників апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -

ВСТАНОВИЛА:

в травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 600 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3, мотивуючи тим, що відповідач спроможний, проте не бажає, надавати їй матеріальну допомогу. Вказала, що аліментів, які відповідач сплачує на утримання сина недостатньо для забезпечення нормального життєвого рівня.

Рішенням Кременецького районного суду від 21 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь ОСОБА_4 на її утримання в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 7 травня 2012 року та продовжуючи до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. на користь УДКУ у Кременецькому районі 22030001, ЄДРПОУ суду 02886611, банк одержувач ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31210206700316, код одержувача (ЄДРПОУ) 37766394.

Рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць підлягало до негайного виконання.

Додатковим рішенням цього ж суду від 27 березня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 14 грн. 80 коп. на користь УДКУ у Кременецькому районі 22030001, ЄДРПОУ суду 02886611, банк одержувач ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31210206700316, код одержувача (ЄДРПОУ) 37766394.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом в повній мірі не з'ясовано його матеріальне становище та стан здоров'я, а саме, що він з дитинства є інвалідом ІІІ групи і потребує систематичного лікування та не враховано, що сторони перебували у шлюбних відносинах неповних шість місяців, тобто нетривалий час.

Позивачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, однак надіслала суду телеграму у якій просить справу слухати у її відсутність, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторони такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Представники апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, зіславшись на доводи викладені в ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 є працездатним, отримує дохід та має можливість утримувати позивачку ОСОБА_4

Проте суд першої інстанції помилково прийшов до такого висновку, оскільки він не відповідає встановленим обставинам по справі, тому згідно ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, законодавством не встановлено прямого обов"язку чоловіка надавати утримання дружини, а передбачено право дружини на утримання від чоловіка, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 травня 2011 року по 7 грудня 2012 року, а фактично спільно прожили неповних шість місяців, про що зазначено в позовній заяві ОСОБА_4 про розірвання шлюбу і вказаний факт не заперечили в судовому засіданні представники сторін.

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 в подружжя народився син ОСОБА_5. Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Відповідно до виконавчого листа від 28.12.2012 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі ? від всіх видів заробітку.

Згідно посвідчення НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_1 з дитинства є інвалідом ІІІ групи та знаходиться на "Д" обліку у лікаря-невропатолога з діагнозом міопатія, дистрофічна форма з наявністю дифузної м'язової слабкості в кінцівках, що підтверджується довідкою Кременецької ЦРКЛ від 24.05.2012 року. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда, визначеної для ОСОБА_1, він потребує тривалого лікування і пересування за допомогою палиці. Як видно з долучених до матеріалів справи рецептів та чеків відповідач несе значні витрати на придбання ліків в зв"язку з вказаною хворобою.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, що він працював у ТОВ "Тернопільоптторг" на посаді оператора заправних станцій 2 розряду з жовтня 2011 року по березень 2013 року і звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КзпП України. Його середньомісячний дохід за вказаний період становив 1802 грн. з врахуванням обов"язкових платежів. Крім цього, відповідач отримує соціальну допомогу по інвалідності в Кременецькому РУ ПСЗ, яка в середньому становить 854 грн. Отже, на день розгляду справи у відповідача ОСОБА_1 залишився дохід в середньому 854 грн., з якого стягуються аліменти в розмірі ? на утримання сина.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років слід відмовити, оскільки відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 324, 325 ЦПК України, ст.84 СК України, колегія суддів, судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 лютого 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак