Ухвала суду № 3096971, 25.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-28410/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 вересня 2008 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Карася О.В., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Кваснікова М.О.,

від відповідача – Кузьміна В.В.,

від Генеральної прокуратури України – Зарудяна Н.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 липня 2006 року по справі № 2-25/5802-2006А за позовом ПП «Інтур» до ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим за участю прокуратури Автономної Республіки Крим про відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 липня 2006 року, задоволено позовні вимоги ПП «Інтур» до ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим за участю прокуратури Автономної Республіки Крим про відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 1724735,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у м. Ялта АР Крим та Управління державного казначейства України в АР Крим 10.08.2006 року звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Ялта АР Крим просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволені позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В касаційній скарзі Управління державного казначейства України в АР Крим просить скасувати судові рішення в частині стягнення витрат на державне мито з Державного бюджету України та постановити нове, яким судові витрати по справі стягнути з відповідача.

Касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права судами було встановлено, що відповідачем в серпні – вересні 2005 року була проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватним підприємством «Інтур», за результатами якої, відображеними в акті № 186/23-1/31505563 від 20.09.2005 року, податковий орган дійшов висновку, що згідно з підпунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктом 5.11 пункту 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість № 116 від 30.05.1997 року (в редакції Наказу від 15.06.2005 року № 213) від’ємне значення податку на додану вартість «-» 1724735,00 грн. включається до рядку 21 декларації за квітень 2005 року.

Позивач – Приватне підприємство «Інтур» своїм листом № 98 від 28.11.2005 року підтвердив, що надано до ДПІ у м. Ялті податкові декларації, які мали помилки, а саме, суми податкового кредиту з податку на додану вартість і різниці між сумами зобов’язань і сумами податкового кредиту з цього податку відображались з порушеннями встановлених вимог щодо їх заповнення.

В зазначеному листі позивач також вказує на правомірність виправлення податкової декларації за березень 2005 року за формою податкової звітності, яка існувала до прийняття Наказу Державною податковою адміністрацією України № 213 від 15.06.2005 року, оскільки нові форми звітності не можуть відобразити виправлення показників від’ємного значення податку на додану вартість за березень 2005 року у сумі 1724735,00 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню протягом 30-ти календарних днів. Також позивач додав до зазначеного листа уточнюючий розрахунок за звітний період, за який виправляються помилки – за березень 2004 року.

Листом № 100 від 05.12.2005 року позивач повідомив податкову інспекцію про допущення технічної помилки при зазначенні року звітного періоду, за який виправляються помилки, та направив з цим листом виправлений уточнюючий розрахунок за березень 2005 року.

Повідомленням № 21881/10/19-0 від 06.12.2005 року на лист № 100 від 05.12.2005 року ДПІ у м. Ялті повідомила ПП «Інтур» про те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2005 року не зареєстровано відповідно до пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України № 213 від 15.06.2005 року.

Визнаючи відмову податкової інспекції у реєстрації уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за березень 2005 року, поданого Приватним підприємством «Інтур» неправомірною, суд інстанції, з висновком якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з вимог законодавства на момент спірних правовідносин та із встановлених по справі обставин.

Так, абзацом 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно підпункту 4.1.2. п.4.1. ст.4 зазначеного Закону, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, у відповідності з вимогами абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Подана позивачем податкова звітність містила всі обов’язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами та скріплена печаткою платника податків, що підтверджується повідомленням ДПІ у м. Ялті № 21881/10/19-0 від 06.12.2005 року.

З огляду на зазначене, відмова податкового органу у реєстрації уточнюючого розрахунку, поданого ПП «Інтур» за березень 2005 року не можна визнати такою, що відповідає вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин.

Оскільки спірні правовідносини виникли у березні 2005 року, судами правомірно було застосовано норми Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла до внесення змін і доповнень згідно Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України».

Згідно з абз.12 п.13 «Перехідні положення» розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» набирає чинності з 1 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який набирає чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, діюча до набрання чинності цим Законом, з урахуванням того, що таке бюджетне (експортне) відшкодування надається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникає право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зазначеній редакції встановлює, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підставою для отримання відшкодування, відповідно до абз.2 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, є дані тільки податкової декларації за  звітний   період.   За   бажанням   платника   податку   сума   бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Враховуючи, що позивач з таким рішенням до податкового органу не звертався, у відповідності з положеннями абз.3 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 «Про податок на додану вартість» відшкодування повинно здійснюватись шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.

Оскільки судами на підставі досліджених акту перевірки, податкових накладних, платіжних доручень та інших документів було встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 1724735,00 грн. була сплачена позивачем у повному обсязі, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності у ПП «Інтур» права на бюджетне відшкодування податку у зазначеній сумі з Державного бюджету України.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується із висновком судів щодо неможливості застосування до даного спору Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України №213 від 15.06.2005 року, оскільки додаток 3 до зазначеного Порядку не містить строк, при заповненні яких платник податків має можливість виправити суми бюджетного відшкодування, які можуть бути відшкодовані платнику податків протягом місяця, що обмежує передбачене законодавством право платника податків на виправлення самостійно виявлених помилок.

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог ПП «Інтур» до ДПІ у м. Ялта та УДК України в Автономній Республіці Крим про відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ в сумі 1724735,00 грн. Доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційні скарги ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 липня 2006 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Брайко А.І.________Карась О.В.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                                       

                       К-28410/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 вересня 2008 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Карася О.В., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Кваснікова М.О.,

від відповідача – Кузьміна В.В.,

від Генеральної прокуратури України – Зарудяна Н.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 липня 2006 року по справі № 2-25/5802-2006А за позовом ПП «Інтур» до ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим за участю прокуратури Автономної Республіки Крим про відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючисьст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254   КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційні скарги ДПІ у м. Ялта Автономної Республіки Крим та Управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 липня 2006 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Брайко А.І.________Карась О.В.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: