Постанова № 30966306, 21.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 рокум. Ужгород№ 2a-0770/2359/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Версант» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби звернулася у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) та Приватного підприємства «Версант» (далі - відповідач 2), якою просить: визнати недійсним Договір №01/07/10 від 01.07.2010 року укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Приватним підприємством «Версант» та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід держави 301 250,63 грн. та з Приватного підприємства «Версант» в дохід держави 301 250,63 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився та 22.03.2013 року подав до канцелярії суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, та в судовому засіданні, яке відбулося 30 жовтня 2012 року він заперечував проти позову з мотивів наведених у письмових запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 2 заперечень на адміністративний позов не подав, не забезпечив явку свого представника у судове засідання повторно, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені главою 3 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України - у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відтак, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини такого неприбуття, заперечень на адміністративний позов суду не подавав, заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю до суду не надходило, суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено здійснення ним фінансово-господарських операцій з приватним підприємтвом «Версант».

У судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством «Версант» було укладено договір купівлі-продажу за № 01/07/10 (а.с.13,14).

У відповідності до п.1 договору № 01/07/10, продавець (ПП «Версант») зобов'язується в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця (ПП ОСОБА_1) товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його.

Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у накладній, що є невід'ємною частиною договору.

Як встановлено перевіркою та відображено в акті перевірки, на протязі 2010 року, а саме липень 2010 року відповідач 1 придбав у відповідача 2 товар (а саме: овочі та фрукти в асортименті) в кількості 88,114 тон на загальну суму 301 250,63 грн. Оплата за придбаний товар складає 250 000,00 грн., і відповідно заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед приватним підприємством «Версант» станом на 31 грудня 2010 року становила 51 250,63 грн. (а.с.17-35)

Згідно п.5 договору за № 01/07/10, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця протягом 3 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару покупцем.

Товар від постачальника до покупців доставлявся відповідачу 1 на власному вантажному автомобілі «Mercedes-Benz 611 D» 1995 року випуску. На підтвердження даного факту представника позивача було оглянуто шляхові листи.

Судом встановлено, приватне підприємство «Версант» знаходиться на обліку у державні податковій інспекції у Франківському районі м. Львова. 21 веренся 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Версант». В ході перевірки встановлено, що за юридичною адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 85«а»/79 посадові особи платника податків відсутні.

В ході перевірки встановлено, що для здійснення господарської діяльності приватне підприємство «Версант» не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларації з податку на прибуток за 2009-2010 року та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, який поданий з нульовими показниками. Згідно даних поданого до державно податкової інспекції у Франківському районі м. Львова податкового розрахунку ф. 1-ДФ за 2 квартал 2010 року загальна чисельність працюючих у ПП «Версант» становить 1 людина.

Згідно бази даних Державної податкової служби, податкової звітності, системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України приватного підприємства «Версант» та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже, і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовані на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Приватне підприємство «Версант» мало лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що не сплачені до Державного бюджету України сторонами договору грошові кошти у вигляді податків внаслідок безпідставного формування валових витрат є дохідною частиною Державного бюджету України, власністю держави, яка залишається у розпорядженні підприємства.

При цьому спрямованість обох суб'єктів господарювання, виключно на отримання податкової вигоди описана в актах перевірок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємства «Версант» (а.с.5-12, 104-117).

Згідно вимог пункту 19 статті 2 Бюджетного кодексу України доходи - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансфери, дарунки, гранти).

У відповідності до статті 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфери.

Частиною 2 статті 9 Бюджетного кодексу України передбачено, що податковими надходженнями визнаються передбачені податковим законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Згідно вимог статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Судом встановлено, що державна податкова інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби отримала постанову від 22 липня 2011 року «Про призначення позапланової документальної перевірки», на підставі матеріалів кримінальної справи за № 2064, яка порушена за фактом фіктивного підприємства за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (а.с.15-16).

Згідно змісту вищезазначеної постанови, суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі приватне підприємство «Версант» та інші зареєстровані на підставних осіб, які фактичної фінансово-господарської діяльності не здійснювали, створені без мети здійснення підприємницької діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності або видів діяльності, щодо яких є заборона, по місцю реєстрації не знаходяться, в трудових відносинах з найманими працівниками не перебували, власними приміщеннями для здійснення діяльності не володіли, орендованими приміщеннями не користувалися, ні власними ні орендованими транспортними засобами для здійснення діяльності не користувалися.

Вищезазначені обставини справи вказують на те, що намір на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства був присутній як у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 так і у приватного підприємства «Версант».

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Версант» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.07.2010 року за № 01/07/10 укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством «Версант».

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Львівській філії АБ «Експрес-Банк», м. Львів, МФО 325956) в дохід держави 301 250,63 грн.

Стягнути з приватного підприємства «Версант» (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 85 «а», кв. 79, код ЄДРПОУ - 36828580) в дохід держави 301 250,63 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.