Постанова № 30966209, 22.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року 810/843/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Миргородського Б.М.,

представника відповідача: Шпанюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Дельта груп Інвест»доПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні діїВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Дельта груп Інвест» (далі - ТОВ «Компанія Дельта груп Інвест» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -Переяслав-Хмельницька ОДПІ або відповідач) про: визнання протиправними дії відповідача щодо визнання в акті від 18.06.2012 № 75/23-1/37517333 «Про проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за березень 2012 року» нікчемними угод, укладених позивачем із контрагентами у березні 2012 року та у квітні 2012 року, про що зазначено в акті від 19.06.2012 № 79/23-1/37517333 «Про проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за квітень 2012 року»; визнання неправомірними дії відповідача, які полягають у зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем у період з 01.03.2012 по 30.04.2012; зобов'язання відповідача відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих позивачем за березень, квітень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, дії податкового органу, які полягали у викладенні в актах перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також дії податкового органу які полягали у зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01.03.2012 по 30.04.2012, є протиправними оскільки жодним нормативно-правовим актом не наділено податкові органи повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог цивільного законодавства.

Крім цього, відповідно до тверджень позивача, висновки податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу, оскільки така позиція не підтверджена належними та допустимими доказами.

Також, як зазначив позивач, деталізована база співставлення є одним із програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ. Обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ, узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності. Самостійна зміна відповідачем в деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), є неправомірною та порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що вважає позов безпідставним, оскільки дії податкового органу щодо проведення перевірок позивача є правомірними, жодних рішень, якими б позивачу визначались податкові зобов'язання, податковий орган не приймав. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а до АС "Аудит" та бази автоматизованого співставлення відповідач вміщує всю службову інформацію, одержану податковими органами за результатами перевірки. Така інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною, не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю.

Крім цього, відповідач зазначив, що жодних управлінських висновків оскаржувані акти не містять, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вони не приписують та, відповідно, не порушують права свобода та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, у зв'язку з чим, дії по складанню вказаних актів також не порушують права та інтереси позивача.

За наведених обставин відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Компанія Дельта груп Інвест» є юридичною особою, що зареєстрована 23.03.2011 виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, ідентифікаційний номер юридичної особи 37517333, реєстраційний номер юридичної особи 10082607649. Як платник податків позивач узятий на податковий облік в органах податкової служби з 24.03.2011 за №10739. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість від 19.12.2011 №200015674).

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля іншими продуктами харчування, будівництво будівель, оптова торгівля зерном, насінням, кормами для тварин, організація перевезення вантажів, діяльність зв'язку та надання інших індивідуальних послуг.

У період з 15.06.2012 по 18.06.2012 посадовою особою Переяслав-Хмельницької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія Дельта груп Інвест» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, а у період з 18.06.2012 по 19.06.2012 було проведено аналогічну перевірку з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, про що складені Акти, відповідно, від 18.06.2012 №75/23-1/37517333 та від 19.06.2012 № 79/23-1/37517333.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних правових наслідків; відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів; відсутність бази та об'єктів оподаткування; відсутність позивача за вказаним ним місцезнаходженням.

Згідно довідки відповідача від 22.04.2013 № 55-8/10-20, результати перевірок, оформлених актами від 18.06.2012 №75/23-1/37517333 та від 19.06.2012 № 79/23-1/37517333, не відображені у зворотному боці облікової картки позивача; жодних записів про збільшення чи зменшення податкових зобов'язань позивача за наслідками зазначених перевірок податковим органом не вчинялось.

Як встановлено судом, жодних податкових повідомлень-рішень за результатами зазначених перевірок не приймалось, штрафних (фінансових) санкцій до позивача не застосовувалось.

Це також підтвердив представник податкового органу у судовому засіданні.

Разом з цим, акт перевірки внесено до автоматизованої системи ДПС "Аудит", що відповідним чином вплинуло на дані АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Під час судового розгляду позивач не зміг пояснити суду, які саме юридичні наслідки рішень, дій чи бездіяльності податкового органу у контексті його прав чи обов'язків, як платника податків, суд має усунути. Як пояснив позивач, за результатами перевірок підрозділи податкової служби будуть здійснювати перевірку його контрагентів, визначати їм податкові зобов'язання та застосовувати до них штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження так і факти завищення податкових зобов'язань платника (стаття 83 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, позивач заперечень щодо актів перевірок та докази, що спростовують висновки посадових осіб податкового органу, викладені в них, до податкового органу не подавав.

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб'єкта владних повноважень), з яким пов'язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Слід зазначити, що суд неодноразово звертав увагу позивача на те, що обрання способу захисту порушеного права у формі визнання протиправними дій податкового органу, що виявились у визнанні нікчемних угод, укладених між позивачем та його контрагентами та визнанні протиправними дії відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є, у даному випадку, неналежним способом захисту порушеного права, втім представник позивача наполягав саме на задоволенні визначених адміністративним позовом вимог.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Відповідно до змісту пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі - Порядок оформлення результатів перевірок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зважаючи на викладене, спірні дії посадових осіб Переяслав-Хмельницької ОДПІ щодо зазначення в Актах перевірок нікчемними правочинів не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків ТОВ «Компанія Дельта груп Інвест»», а також визначених законом умов їх реалізації. Зворотного позивачем не обґрунтовано та не доведено, а судом, в свою чергу, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність фактів порушень прав або законних інтересів ТОВ «Компанія Дельта груп Інвест» внаслідок вчинення посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ дій щодо складання актів від 18.06.2012 №75/23-1/37517333 та від 19.06.2012 № 79/23-1/37517333 та відображення в них власних міркувань та обставин ведення фінансово-господарської діяльності позивача за періоди, що перевірялися.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій, які виявились у зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суд зазначає таке.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так, з метою здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем Державної податкової служби: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інші.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Згідно пунктів 2.6., 2.14, 2.17 розділу ІІ Методичних рекомендацій, працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС. Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими певними категоріями, які враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Згідно з пунктом 2.21 вказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

З наведеного убачається, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС "Аудит" незалежно від їх змісту.

Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення права позивача у зв'язку з унесенням до інформаційних систем державної податкової служби даних щодо результатів його перевірки відсутній.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та відповідно прийнятого рішення.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 квітня 2013 р.