Рішення № 30965567, 10.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

10.04.2013

Справа № 1522/29477/12

Провадження № 2/522/4153/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді:Свяченої Ю.Б.,

при секретарі:Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Одеського управління військової торгівлі» про стягнення заробітної плати та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою та просить стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Одеського управління військової торгівлі» невиплачену заробітну плату та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свою вимогу тим, що 31 серпня 2007 року вона почала працювати помічником начальника філії по договірній роботі у відповідача, а 27 червня 2012 року звільнилась з займаної посади за власним бажанням. Проте відповідач не виплатив ОСОБА_1 розрахунок при звільнені, у звязку з чим вона просить стягнути на її користь невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 11886,44 грн., та середню заробітну плату в розмірі 2035 грн. за кожен місяць затримки виплати всіх сум по день фактичного розрахунку.

Представник позивача у судовому засіданні частково підтримав позовні вимоги, пояснюючи, що 21 березня 2013 року відповідач повністю розрахувався з заборгованості по заробітній платі, та попросив стягнути лише середньомісячну заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні з 27 червня 2012 р. по 21 березня 2013 р., виходячи з середньомісячної заробітної плати у розмірі 2 035, 00 грн. із розрахунку по 92,5 грн. за кожний день.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, враховуючи неявку відповідача за даною цивільною справою, а також відповідної заяви представника позивача з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 серпня 2007 року ОСОБА_1 почала працювати помічником начальника філії по договірній роботі у Філії «Одеського управління військової торгівлі», а 27 червня 2012 року звільнилась з займаної посади за власним бажанням, що підтверджується відповідними записами у трудові книжці серії ВА № 048654.

Також встановлено, що згідно з довідкою від 22 березня 2013 року відповідач повністю розрахувався з позивачем по заборгованості із виплати заробітної плати, що визнав представник позивача і що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. В разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Також згідно з ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з ч. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Крім того, при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Так, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення компенсації середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, виходячи із того, що вина відповідача в порушенні строків розрахунку встановлена.

Суд при встановлені суми компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку, згідно з п. п. 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача, щодо стягнення такої компенсації.

Таким чином, при розрахунку компенсації середньої заробітної плати суд враховував весь період затримки розрахунку з 27 червня 2012 року по 21 березня 2013 роки.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, встановлений ст. 117 КЗпП України у розмірі 17 575, 00 грн., враховуючи при розрахунку заробітну плату позивача за останні два місяці, а також період затримки з 27 червня 2012 р. по 21 березня 2013 р. за кожний робочий день.

На підставі викладеного, ст. 116, 117, 237-1КЗпП України, ст. 1,3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ч. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 3, 4, 10, 11,57, 60, 208-209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Одеського управління військової торгівлі» про стягнення заробітної плати та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Одеського управління військової торгівлі», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 10-А (код ЄДРПОУ 35123222) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 3, корп. «а», кв. 82 (паспорт серії КЕ 636589, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області від 07 травня 1997 року) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 17 575 (сімнадцять тисяч пятсот сімдесят пять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю.Б. Свячена