Рішення № 30965288, 25.04.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2-829/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарях Рябоконь Н.В., Черкасові Д.Г., Сідих С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, 3-тя особа : ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

17 лютого 2011 року, ПАТ «Укрсоцбанк», яке, згідно установчих документів, а саме свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є правонаступником АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», звернулися до суду з позовом, який в подальшому збільши, та в якому зазначили, що відповідно до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2008/695-Ф03.14/70 від 09.07.2008 р., банк надав 3-їй особі ОСОБА_2 кредиту в сумі 396000 дол. США з кінцевим строком повернення до 08.07.2018 р. зі сплатою 13,5 % річних.

В забезпечення виконання кредитних зобовязань ОСОБА_2, між банком та відповідачкою ОСОБА_3 (після одруження ОСОБА_1), як майновим поручителем, був укладений нотаріально-посвідчений іпотечний договір від 09.07.2008 р. (реєстровий № 1223), відповідно до п. 1.1 якого, в іпотеку банку була передана земельна ділянка (кадастровий номер : 5123755800:01:003:0591) площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заставною вартістю 2933000 грн., що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с/р, смт. Таїрове, вул. Бризова, 49, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 650273, виданого Овідіопольським райвідділом земресурсів ООГУЗР на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 605 від 29.03.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 11.06.2007 р. за № 010752901917.

Свої кредитні зобовязання, зазначені у п. 2.1 вказаного вище договору кредиту, позивачем були виконані у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки № 2 від 09.07.2008 р.

Однак, в порушення умов кредитного договору, починаючи з 13.07.2009 р., позичальником ОСОБА_2 не виконувалися належним чином умови договору, а саме, були порушені строки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитним коштами, що підтверджується графіком заборгованості по кредиту, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 24.01.2013 р. складає 618328,10 дол. США (еквівалент 4942296,48 грн.), з яких : 359480 дол. США (еквівалент 2873323,64 грн.) заборгованість за кредитом, 212762,52 дол. США (еквівалент 1700610,83 грн.) заборгованість по відсоткам, 17851,72 дол. США (еквівалент 142688,77 грн.) пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 28233,86 дол. США (еквівалент 225673,24 грн.) пеня за несвоєчасне повернення відсотків, які до сьогоднішнього часу не погашені позичальником.

Крім цього, 01.10.2012 р., банком, як іпотекодержателем, на адресу майнового поручителя іпотекодавця ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_2, який є відмінним від іпотекодавця, у відповідності до ст.ст. 33,35 Закону України «Про іпотеку» - була направлена письмова вимога (повідомлення) № 19.1-08/96-14844 про погашення заборгованості за кредитним договором та письмовим попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку невиконання вимог банку у 30-ти денний строк з моменту отримання даної вимоги, яка була залишена відповідачкою іпотекодавцем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 поза увагою та без задоволення.

З наведених підстав, з урахуванням збільшених позовних вимог, позивачі, посилаючись на п. 4.1 нотаріально-посвідченого договору іпотеки від 09.07.2008 р. (реєстровий № 1223), яким передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, банк має право задовольнити свої вимоги, забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, просив суд, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за вищевказаним кредитним договором у розмірі 4942296,48 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки : земельну ділянку (кадастровий номер : 5123755800:01:003:0591) площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заставною вартістю 2933000 грн., що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с/р, смт. Таїрове, вул. Бризова, 49, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 650273, виданого Овідіопольським райвідділом земресурсів ООГУЗР на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 605 від 29.03.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 11.06.2007 р. за № 010752901917 шляхом її продажу з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для її подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судові витрати у розмірі 1820 грн.

Представниця позивачів, приймаючи участь в судових засіданнях повністю підтримала збільшений позов, але в подальшому в судове засідання не з`явилась, надіславши до суду свою заяву, в якій, з посиланням на ч. 2 ст. 158 ЦПК України підтримала збільшений позов та просила суд його задовольнити і слухати справу у її відсутності (а.с. 197).

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання повторно, без поважних причин не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у відповідності до ст. 74, ст. 77 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем її реєстрації, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», що у відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, якою передбачений обовязок сторони повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи і у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться вважається належним сповіщенням відповідачки, враховуючи довідки ОСОБА_5 України в Одеській області про її місце реєстрації, та інше місце проживання чи перебування відповідачки, позивачам та суду невідоме, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала, однак, представниця відповідачки за нотаріально-посвідченою довіреністю, знала про розгляд справи у суді та ознайомилась з матеріалами справи, що підтверджується письмовою розпискою, і що підтверджується її заявами про відкладення слухання справи за надуманими мотивами, направленими на затягування слухання справи, а також апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження по справі (а.с. 42-43,46-47,61,124-126,132-133,136,140-141,176-177,189-190,193-194).

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

3-тя особа : ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності до ст.ст. 74,77 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації, а також через оголошення у пресі, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав, що у відповідності до приписів ст. 169 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи по суті (а.с. 142-144,174-175,191-192,195-196).

Заслухавши пояснення представниці позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Приписами статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання осиного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із статтею 15 цього ж Закону, іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним Кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.ст. 33,35 вказаного Закону, згідно з якими у випадку порушення основного зобовязання ат/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця письмову вимогу про усунення порушення у менш ніж 30-ти денний строк, в якій зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 23 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1,11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України, застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотеко держателем за виконання боржником основного зобовязання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У звязку з цим, солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України - не передбачена.

Пунктом 42 вказаної Постанови передбачено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати як вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. ст. 215 ЦПК України, а саме, у ньому в обовязковому порядку має зазначатись загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому, суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Суд встановив, що відповідно до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2008/695-Ф03.14/70 від 09.07.2008 р., банк надав 3-їй особі ОСОБА_2 кредиту в сумі 396000 дол. США з кінцевим строком повернення до 08.07.2018 р. зі сплатою 13,5 % річних разом із детальним розписом сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, які були особисто підписані ОСОБА_2 і з умовами яких, останній був згоден, поставивши всій підпис (а.с. 14-19).

В забезпечення виконання кредитних зобовязань ОСОБА_2, між банком та відповідачкою ОСОБА_3 (після одруження ОСОБА_1), як майновим поручителем, був укладений нотаріально-посвідчений іпотечний договір від 09.07.2008 р. (реєстровий № 1223), відповідно до п. 1.1 якого, в іпотеку банку була передана земельна ділянка (кадастровий номер : 5123755800:01:003:0591) площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заставною вартістю 2933000 грн., що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с/р, смт. Таїрове, вул. Бризова, 49, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 650273, виданого Овідіопольським райвідділом земресурсів ООГУЗР на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 605 від 29.03.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 11.06.2007 р. за № 010752901917 (а.с. 20-22,169-172).

Свої кредитні зобовязання, зазначені у п. 2.1 вказаного вище договору кредиту, позивачем були виконані у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки № 2 від 09.07.2008 р.

Однак, в порушення умов кредитного договору, починаючи з 13.07.2009 р., позичальником ОСОБА_2 не виконувалися належним чином умови договору, а саме, були порушені строки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитним коштами, що підтверджується графіком заборгованості по кредиту, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 24.01.2013 р. складає 618328,10 дол. США (еквівалент 4942296,48 грн.), з яких : 359480 дол. США (еквівалент 2873323,64 грн.) заборгованість за кредитом, 212762,52 дол. США (еквівалент 1700610,83 грн.) заборгованість по відсоткам, 17851,72 дол. США (еквівалент 142688,77 грн.) пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 28233,86 дол. США (еквівалент 225673,24 грн.) пеня за несвоєчасне повернення відсотків, які до сьогоднішнього часу не погашені позичальником, детальний та у відповідності з чинним законодавством України розрахунок якої був наданий суду позивачами та перевірений судом з урахуванням збільшених позовних вимог (а.с. 24-25,152-154).

Пунктами 1.3.1,1.3.2 кредитного договору передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення зобовязань за цим договором, кредитор укладає з майновим поручителем ОСОБА_1 іпотечний договір стосовно вказаної земельної ділянки (кадастровий номер : 5123755800:01:003:0591) площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заставною вартістю 2933000 грн., що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с/р, смт. Таїрове, вул. Бризова, 49, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 650273, виданого Овідіопольським райвідділом земресурсів ООГУЗР на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 605 від 29.03.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 11.06.2007 р. за № 010752901917.

При чому, п. 1.4 кредитного договору передбачено позичальник гарантує, що на момент підписання цього договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню цього договору (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо) про які він не повідомив кредитора.

Статтею 2 кредитного договору повністю та вичерпно перелічений порядок надання кредиту та сплати процентів, а також порядок відповідальності позичальника у випадку прострочення чи несплати суми кредиту та процентів за його користування.

Відповідальність сторін за договорами іпотеки остаточно обумовлена статтею 3 вказаного договору іпотеки з приводу порушення іпотекодавцем умов п.п. 2.1.1. 2.1.9 цього договору.

У звязку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, 01.10.2012 р., банком, як іпотекодержателем, на адресу майнового поручителя іпотекодавця ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_2, який є відмінним від іпотекодавця, у відповідності до ст.ст. 33,35 Закону України «Про іпотеку» - була направлена письмова вимога (повідомлення) № 19.1-08/96-14844 з доказами отриманням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитним договором та письмовим попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку невиконання вимог банку у 30-ти денний строк з моменту отримання даної вимоги, яка була залишена відповідачкою іпотекодавцем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 поза увагою та без задоволення (а.с. 164-168).

Пунктами 4.1,4.2 договорів іпотеки передбачено у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 4.6.,4.7 договору іпотеки з посиланням на ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку», зазначено іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів : 4.6 на підставі рішення суду.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішення суду, а саме : шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

На думку суду, позов про звернення стягнення на земельні ділянки в рахунок погашення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню, як обґрунтований та такий, що ґрунтується на нормах вищевказаних приписів Закону, а також, зважаючи на умови ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» та умови п. 4.7 нотаріально-посвідченого іпотечного договору з майновим поручителем.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивачі підлягають стягненню витрати з оплати державного мита у сумі 1700 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу сумі 120 грн., які були підтверджені документально (а.с. 27).

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,79,81,88,169,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,541,549,625,651,1054,1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, 3-тя особа : ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити ;

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 2008/695-Ф03.14/70 від 09.07.2008 р. у розмірі 4942296,48 грн., з яких : 359480 дол. США (еквівалент 2873323,64 грн.) заборгованість за кредитом, 212762,52 дол. США (еквівалент 1700610,83 грн.) заборгованість по відсоткам, 17851,72 дол. США (еквівалент 142688,77 грн.) пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 28233,86 дол. США (еквівалент 225673,24 грн.) пеня за несвоєчасне повернення відсотків звернути стягнення на предмет іпотеки : земельну ділянку (кадастровий номер : 5123755800:01:003:0591) площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), заставною вартістю 2933000 грн., що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с/р, смт. Таїрове, вул. Бризова, 49, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 650273, виданого Овідіопольським райвідділом земресурсів ООГУЗР на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 605 від 29.03.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 11.06.2007 р. за № 010752901917 та перебуває в іпотеці АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на умовах іпотечного договору від 09.07.2008 р., реєстраційний № 1223, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 шляхом продажу цього предмету іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019, рахунок 37393131000490 в Одеському відділенні ПКМ ПАТ «Укрсоцбанк», юридична адреса : 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1820 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій