Рішення № 30965120, 13.12.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

13.12.2012

Справа № 1519/2-4716/11

Провадження № 2/1519/3041/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року Малиновський райсуд м. Одеси

в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.

при секретарях Гриценко А.С., Гречко І.О., Чайковській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду з позовом до ОСОБА_2. При цьому позивач посилалась на те, що ОСОБА_1 являюсь власником автомобіля марки «Тойота Прадо» державний номер НОМЕР_1. що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 642391. 29 жовтня 2010 року о 01 годині 25 хвилин по вулиці Академіка Корольова у м. Одеса сталась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем, який належить позивачу та автомобілем марки «Форд» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2. ДТП сталась з вини ОСОБА_2. Відповідно до постанови № 3-10607/2010 від 08 грудня 2010 р. Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні ДТП 29.10.2010 р. та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. В результаті ДТП автомобіль позивача було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 003788 виданою відділом забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області 29.10.2010 року. Згідно висновків станції технічного обслуговування «Автомобільний дім «Віктор» від 17.11.2010 року вартість ремонту автомобіля становить 28 389 гривень. Одразу після того як сталося ДТП позивач повідомила свою страхову компанію ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» про настання страхового випадку. Відповідач зобов'язався повідомити свою страхову компанію. Представник страхової компанії позивача оцінивши пошкодження автомобіля, визначив суму яка необхідна для здійснення його ремонту у 28 389 гривень, в подальшому вказана сума була підтверджена станцією технічного обслуговування. Відповідач із вказаною сумую погодився, та надав копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8160418, вказавши, що його страхова компанія компенсує збитки у повному обсязі. У січні 2011 року «Страхова компанія «АХА Україна» перерахувала на рахунок станції технічного обслуговування 17 085, 84 грн. Відповідач та його страхова компанія станом на 20 лютого 2011 року жодних коштів на ремонт автомобіля не перерахували, більш того, відповідач відмовився з'ясовувати причини затримки виплат з боку страхової компанії і позивач була змушена звернутися по правову допомогу для вирішення цього питання . Після візиту до страхової компанії разом із адвокатом 24 лютого 2011 року страхова компанія відповідача перерахувала на рахунок станції технічного обслуговування 3070, 35 грн. у виплаті решти суми було відмовлено. Таким чином, станом на день звернення до суду не відшкодованими залишились 8 233, 65 грн. Крім того, враховуючи той факт, що уже майже півроку позивач позбавлена можливості відремонтувати власний автомобіль, а також дій відповідача, що виразилися у повному його відсторонені від вирішення питань пов'язаних із відшкодуванням завданих збитків, неодноразових візитів до страхової компанії відповідача для з'ясування обстави не перерахування коштів на ремонт автомобіля позивача їй була завдана моральна шкода, що виразилася у моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням її майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість повноцінного використання власного автомобіля, у додаткових клопотах, пов'язаних з цим. Розмір завданої їй моральної шкоди, позивач оцінює у 2000 грн.

В судове засідання позивач не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити вимоги щодо стягнення лише зі страхової компанії. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 в попередніх судових засіданнях були надані заперечення стосовно первісних позовних вимог, в яких він заперечував проти їх задоволення в повному обсязі посилаючись на те, що вимоги заявлені лише до ОСОБА_2, який виконав всі вимоги щодо відшкодування шкоди та належним чином звернувся до страхової компанія, яка в свою чергу відмовилась виконувати обовязки за договором страхування.

Згідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належними чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Тойота Прадо» державний номер НОМЕР_1. що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 642391.

29 жовтня 2010 року о 01 годині 25 хвилин по вулиці Академіка Корольова у м. Одеса сталась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем, який належить позивачу та автомобілем марки «Форд» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2. Відповідно до постанови № 3-10607/2010 від 08 грудня 2010 р. Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні ДТП 29.10.2010 р. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В результаті ДТП автомобіль позивача було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 003788 виданою відділом забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області 29.10.2010 року.

Згідно висновків станції технічного обслуговування «Автомобільний дім «Віктор» від 17.11.2010 року вартість ремонту автомобіля становить 28 389 гривень. Одразу після того як сталося ДТП позивач повідомила свою страхову компанію ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» про настання страхового випадку.

З заперечень на позовну заяву, що були подані представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 вбачається, що на момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля «Ford Focus», державний номер НОМЕР_2, була застрахована в Страховій компанії «Україна», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8160418. який діяв з 21.09.2010р. по 20.09.2011р. Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8160418, ліміт страхової відповідальності ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну потерпілого складав 50 (п'ятдесят) тисяч гривень. Як вбачається із висновку експертного автотоварознавчого дослідження №360 від 15.11.2010р., яке є в матеріалах справи сума матеріальної шкоди, завданої автомобілю марки «Toyota Prado», державний номер НОМЕР_1, що належить позивачці, складає 28 389, 65 грн. Таким чином, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачці, не перевищує ліміту відповідальності ОСОБА_2 у розмірі 50000 грн., встановленого відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8160418. З урахуванням викладеного, у даному випадку особою, яка має відшкодовувати шкоду, заподіяну у результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, є Страхова компанія «Україна». Як вбачається із матеріалів справи, в день 29.10.2010р., в який відбулась дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_2 надав позивачу відомості про страхову компанію, в якій застрахована його цивільна відповідальність та повідомив страховика про настання страхового випадку. Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вжив всіх передбачених вказаним Законом заходів для якнайшвидшої виплати страхового відшкодування на користь позивачки.

Оскільки вищевказані обставини були визнані сторонами, то у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доведенню не підлягають.

Представник страхової компанії позивача оцінивши пошкодження автомобіля, визначив суму яка необхідна для здійснення його ремонту у 28 389 гривень, в подальшому вказана сума була підтверджена станцією технічного обслуговування.

У січні 2011 року «Страхова компанія «АХА Україна» перерахувала на рахунок станції технічного обслуговування 17 085, 84 грн. Відповідач та його страхова компанія станом на 20 лютого 2011 року жодних коштів на ремонт автомобіля не перерахували.

24 лютого 2011 року ПАТ «Страхова компанія «Україна» перерахувала на рахунок станції технічного обслуговування 3070, 35 грн. Таким чином, станом на день звернення до суду не відшкодованими залишились 8 233, 65 грн.

Перерахування грошових сум в розмірі 17085,84 грн. та 3070,35 грн., а також суми 8234 грн. підтверджується розпискою ФОП «Віктор» та копією квитанції № 180037377 від 17.08.2011 року ПАТ КБ «Інвестбанк».

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виходячи з вищевказаного суд вважає, що з ПАТ «Страхова компанія «Україна» слід стягнути на користь ОСОБА_1 8233,65 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Що стосується вимог позивача про стягнення на її користь моральної шкоди у сумі 2000 грн., то суд відповідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» видно, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує душевні страждання та порушення звичайного укладу життя позивача тому з урахуванням розумності та справедливості, суд вважає, що вказаними діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, яку суд оцінює в 2000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже суд вважає, що з ПАТ «Страхова компанія «Україна» слід стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 102,34 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього стягнути 222,34 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 61, 208-209, 212-215, 218, 224 226 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь ОСОБА_1 суму невідшкодованої матеріальної шкоди в розмірі 8233,65 грн., та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., а всього 10233 (десять тисяч двісті тридцять три) грн. 65 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 102,34 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього стягнути 222,34 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Суддя: