Рішення № 30963561, 27.03.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б тел. (факс): (048) 718-99-17

_____________________

Справа № 1512/11753/2012

Провадження № 2/520/891/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Непорада М.П.

при секретарі Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 року позивач ОСОБА_1, який діє в інтересах КС «Промислово-фінансова спілка», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 269 378,08 грн., посилаючись на наступне.

06 березня 2007 р. між КС «Промислово-фінансова спілка» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 06032, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 109 592,00 з розрахунку 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 березня 2008 року.

Позивач посилається на те, що станом на 31.05.2012 року відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 269 378,08 грн., з яких: 108 879,76 заборгованість за кредитом; 160 498,32 заборгованість по процентам за користування кредитом.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про судові засідання був повідомлений належним чином, надав письмову заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не зявився, сповідався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи без його участи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи

доказів, та відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, заслухавши представника відповідача, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та КС «Промислово-фінансова спілка» 06 березня 2007 року було укладено Кредитний договір № 06032, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 109 592,00 з розрахунку 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 березня 2008 року.

Згідно ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

До вказаного Кредитного договору позивач надав графік розрахунку від 31.05.2012 року, з якого не вбачається сум нарахованих відсотків та пені.

Позивач не надав до суду доказів про виконання ним кредитного договору ОСОБА_2, а саме не надав платіжного доручення, згідного до якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач попереджав відповідача про наявну заборгованість перед позивачем, тому на думку суду у позивача немає права вимоги, у звязку з чим вимоги позову є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Оцінюючи умови договору та положення діючого законодавства, яке регулює порядок нарахування, сплати таких різновидів неустойки як пені та штрафу, суд приходить до висновку, що штраф та пеня мають кожний властиві тільки цьому виду неустойки особливості за підставою виникнення і методом обчислення залежно від характеру порушень зобовязання. Основною умовою застосування штрафу є те, що штраф може встановлюватись за будь яке порушення зобовязання. Пеня ж, в свою чергу, є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. Відмінність пені від штрафу полягає в тому, що пеня може встановлюватись за несвоєчасне виконання тільки грошового зобовязання.

Відповідно до умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків сплати будь-якого грошового зобовязання, яке передбачене даним договором більш ніж на 3 дня, позичальник зобовязаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5 % від суми непогашеного кредиту.

Разом із тим, у відповідності до ч. 2. ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Разом із тим, суд враховує наступне:

У відповідності до п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Суд застосовує дану норму матеріального права як спеціальну до встановлених судом правовідносин.

Редакція цієї норми матеріального права існувала і на момент укладення договору № 06032 від 06.03.2007 року про надання споживчого кредиту між позивачем та відповідачем, до тепер законодавцем не змінювалась та не доповнювалась.

Свою позицію з цього приводу висловив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Так, у п. 31 Постанови Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У звязку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Судом встановлено, що строк давності повернення кредитних коштів за договором № 06032 від 06.03.2007 року минув 06.03.2011 року загальна позовна давність, та позивач мав право звернутись до суду з вимогами про дострокове повернення нібито отриманих позивачем коштів 01.07.2007 року, тобто відповідно до п. 4.1. договору кредиту через три дні після порушення строків повернення кредиту.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строків позовної давності, виходячи з наступного.

В своєму клопотанні позивача посилається на те, що він не міг у встановлений законом строк звернутись до суду із позовом до відповідача, так як 03.08.2010 року слідчим СВ ОМУ УМВС України в Одеській області була порушена кримінальна справа відносно посадових осіб кредитної спілки за фактом привласнення майна, в і ході слідства були вилучені усі документи.

Суд не приймає цих тверджень позивача, так як кінцевий строк кредитного договору ОСОБА_3 був встановлений до 06 березня 2008 року, а кримінальна справа порушена в серпні 2010 року, більш ніж 2 роки.

Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При таких обставинах, враховуючи принципи змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає, що позивач не надав доказів у підтвердження своїх позовних вимог, внаслідок чого суд доходить висновку про недоведеність позивачем свого права вимоги до ОСОБА_2, недоведеність розміру таких вимог, а також про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.88 ЦПК України, при відмові позивачу у задоволенні позову понесені ним судові витрати йому не відшкодовуються.

Таким чином, суд самостійно до виниклих правовідносин застосовує строк давності, в звязку із чим у позові слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 192, ч. 2. ст. 509, 525, 526, 533, 549, 610, 611, 628, 629, 632, 1048, 1050, 1052, 1054, 1056 1 ЦК України, п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 31 Постанови Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 2, 4, 5, 6, 8, 10, 15, 57, 60, 62, 88, 209, 218, 223, 224-233, 292 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, який діє в інтересах Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Дане заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області в загальному порядку шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів

Суддя Непорада М. П.