Рішення № 30961559, 25.04.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1396/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"25" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі ПАТ «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 17 жовтня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є позивач) уклав з ОСОБА_2 договір відновлювальної кредитної лінії №266-І, відповідно до якого банк надав останньому на споживчі потреби частинами за відновлювальною кредитною лінією кредит в загальному розмірі 400 000 грн. на строк до 16 жовтня 2018 року, а останній зобовязався щомісячно частинами повертати отриманий кредит згідно узгодженого сторонами графіку погашення, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 20 % річних, щомісячно вносити комісію за обслуговування кредиту в розмірі 0,05 % від залишку фактичної заборгованості та інші передбачені договором платежі.

Наслідками порушення умов кредитного договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача вимагати від нього сплату неустойки (пені) в розмірі 0,07 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та дострокового повернення всієї суми кредиту.

В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору 17 жовтня 2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було додатково укладено іпотечний договір за яким останні передали позивачу в іпотеку належний їм на праві спільної часткової власності комплекс будівель за адресою: м. Вознесенськ, пров. Шкільний, 10, вартістю за домовленістю сторін 626 038 грн.

В зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року (залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01 грудня 2010 року) з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» було стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 10 вересня 2009 року, а саме: залишок кредиту в розмірі 399 134,60 грн., прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 45 149,54 грн., пеню в розмірі 4 287,39 грн., заборгованість по комісії 1 995,70 грн., заборгованість за резервування коштів за невикористану частину кредитної лінії 8,65 грн., а всього 450 575,88 грн.

Вирішено стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене нерухоме майно.

Оскільки рішення суду ні повністю, ні частково не виконане, ОСОБА_2 продовжує не виконувати умови кредитного договору, а тому ПАТ «Державний ощадний банк України» просив стягнути з нього заборгованість за договором, яка виникла після винесення судового рішення, а саме за період з 11 вересня 2009 року по 31 грудня 2011 року, зокрема: прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 186 335,74 грн. та суму нарахованої комісії в розмірі 5 388,37 грн., а всього 191 724,11 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, оглянувши матеріали виконавчих проваджень за №377/1, 378/1, 379/1 (боржники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4Л.), суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 17 жовтня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником прав та обовязків якого є позивач) уклав в письмовій формі з ОСОБА_2 договір відновлюваної кредитної лінії за №266-І в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір діє з моменту підписання та до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Відповідно до договору банк зобовязався видати, а в подальшому видав позичальнику на споживчі потреби частинами за відновлювальною кредитною лінією кредит в загальному розмірі 400 000 грн. на строк до 16 жовтня 2018 року.

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно частинами повертати отриманий кредит згідно узгодженого сторонами графіку погашення, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 20 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту, щомісячно вносити комісію за обслуговування кредиту в розмірі 0,05 % від залишку фактичної заборгованості та інші передбачені договором платежі.

Наслідками порушення умов кредитного договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача вимагати від нього сплату неустойки (пені) в розмірі 0,07 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та дострокового повернення всієї суми кредиту.

В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору 17 жовтня 2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було додатково укладено іпотечний договір за яким останні передали позивачу в іпотеку належний їм на праві спільної часткової власності комплекс будівель за адресою: м. Вознесенськ, пров. Шкільний, 10, вартістю за домовленістю сторін 626 038 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю суму позики в строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому позикодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що в зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року (залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01 грудня 2010 року) з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» було стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 10 вересня 2009 року, а саме: залишок кредиту в розмірі 399 134,60 грн., прострочену заборгованість по відсоткам в розмірі 45 149,54 грн., пеню в розмірі 4 287,39 грн., заборгованість по комісії 1 995,70 грн., заборгованість за резервування коштів за невикористану частину кредитної лінії 8,65 грн., а всього 450 575,88 грн.

Вирішено стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене нерухоме майно.

Проте судове рішення на час розгляду справи ні повністю, ні частково не виконане, при цьому ОСОБА_2 продовжує не виконувати умови кредитного договору.

Внаслідок цього виникла заборгованість за період з 11 вересня 2009 року по 31 грудня 2011 року, зокрема: прострочена заборгованість по відсоткам в розмірі 186 335,74 грн. та по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 5 388,37 грн., а всього 191 724,11 грн.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязання правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

В договорі сторони не узгодили між собою інших підстав для припинення зобовязання.

Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконання зобовязання є виконання, прийняте кредитором у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Таким чином наявність рішення суду про стягнення боргу за грошовим зобовязанням, що не було виконане вчасно, не може свідчити про припинення між сторонами зобовязання до дня його фактичного виконання.

Тому відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 191 724,1 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 1 917,24 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії №266-І від 17 жовтня 2008 року, що утворилася за період з 11 вересня 2009 року по 31 грудня 2011 року в загальному розмірі 191 724 (сто девяносто одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 11 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 37395918700005, МФО 326464, код ЄДРПОУ 09326464), а також 1 917 (одну тисячу девятсот сімнадцять) гривень 24 копійки судових витрат, перерахувавши кошти на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв