Рішення № 30959659, 19.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.13 Справа№ 914/579/13-г

суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович Х.

розглянувши матеріали справи

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі

позивача:Міністерство оборони України, м. Київ,

відповідач:Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", м. Львів,

про: стягнення заборгованості, штрафних санкцій та 3% річних за неналежне виконання умов договорору від 08 червня 2011 року №2/2247/ВП-2010

за участю представників:

прокурора: Гончар Б.С., посвідчення №014659;

від позивача: Мойсей Л.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: Король Р.Р. - представник за довіреністю.

Суть спору: Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулась до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та 3% річних за неналежне виконання умов договору від 08 червня 2011 року №2/2247/ВП-2010

Ухвалою господарського суду від 11.02.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач у порушення умов договору про надання послуг з контролю якості та приймання продукції №2/2247/ВП-2010 не оплатив надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 122,40 грн. Крім того, відповідачу нараховано 161,24 грн. - пені та 32,20 грн. - 3% річних.

Заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор та представник Позивача в судове засідання 19.02.2013р. з'явилися; позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив повністю у поданій до суду заяві.

Протягом розгляду справи Відповідачем надано суду наступні документи: заяву, у якій протии позову заперечив. Зокрема зазначив, що всі банківські рахунки ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" заблоковані виконавчою службою, тому не має можливості погасити існюючу заборгованість. Крім того, подав копії постанов про арешт коштів боржника, довіреність на право здійснення представництва.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів,долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 3 122,40 грн. основного боргу.

14 липня 2010 р. між Державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (Замовник) та Міністерством оборони України (Виконавець) укладено договір №2/2247/ВП-2010 про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (надалі -Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець (Позивач) приймає на себе зобовЧязання щодо забезпечення підпорядкованим йому головним представництвом замовника №4762 надання Замовнику (Відповідачу) послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт (далі - виконання робіт) згідно з Переліком продукції (виконання робіт), яка підлягає контролю якості та прийманню Виконавцем (додаток №1 до Договору, далі - Перелік продукції) відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання (розробку) продукції (виконання робіт).

Відповідно до пункту 1.2. Договору Замовник зобовЧязується оплатити Виконавцю надані послуги з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) відповідно до умов договору.

Загальна вартість послуг, які будуть надані за договором згідно з переліком продукції, становить 5755,35 грн. без податку на додану вартість (ПДВ) (пункт 3.2. договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору розрахунки здійснюються шляхом проведення попередньої оплати або у тридцятиденний термін після затвердження сторонами Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт).

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Сторонами Договору підписано Акт №7 про надання послуг, яким підтерджено, що виконавцем виконано, а Замовником прийнято роботи згідно з "Переліком продукції №1 до договору від 14.07.2010 р. №2/2247/ВП-2010 на суму 3 122,40 грн.

Позивачем з направлено Відповідачу претензію №259/1858 від 09.07.2012 р. про оплату заборгованості за договором, яка булла отримана останнім 12.07.2012 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Відповідачем надіслано на адресу позивача лист вихю №904/4-121 від 20.08.2012 р., у якому зазначено, що ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" не має можливості оплатити заборгованість за надані послуги за Актом №7 від 28.05.2012 р., оскільки всі банківські рахунки підприємства заблоковані.

Відтак, станом на час розгляду спору борг Відповідача перед Позивачем за Договором становить 3 122,40 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу наданих послуг на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 3.3 Договору розрахунки здійснюються шляхом проведення попередньої оплати або у тридцяти денний термін після затвердження сторонами Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт). Оскільки строк виконання зобов'язання між сторонами встановлено, у відповідача виник обов'язок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 3 122,40 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 161,24 грн. пені.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 161,24грн. пені.

Відповідно до пункту 4.2 Договору за порушення строків оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожен день затримки.

Таким чином, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 32,20 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 32,20 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

Повний текст рішення складено та підписано, з врахуванням вихідних, 25.02.2013р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (79060, м. Львів, вул.Наукова, 7, ідентифікаційний код 14311429) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, р/р 31258273210006, ДКС України, МФО 820172, код 00034022) 3122,40грн. - основного боргу, 161,24грн. - пені , 32,20 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (79060, м. Львів, вул.Наукова, 7, ідентифікаційний код 14311429) в доход державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Судя Фартушок Т.Б.