Рішення № 30959124, 26.03.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2/463/412/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого суддіГирич С. В.

при секретарі судових засіданьОСОБА_1

за участю представника позивачаОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3, третьої особи: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся із позовом до відповідача, третьої особи про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру №9 «а» по вул. Личаківській, 41 у м. Львові, власником якої є ОСОБА_3, з метою її реалізації та задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту №601/23-020 від 15.05.2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 в розмірі 35 304,79 доларів США та 21 175,33 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладено договір кредиту № 601/23-020, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 126 250,00 гривень, зі сплатою 12,0 % річних та порядком погашення суми основної заборгованості згідно графіку та кінцевим терміном повернення заборгованості до 15.05.2022 року.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором, року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1800, відповідно до якого у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте ОСОБА_4 свої обовязки за кредитним зобовязанням перестала виконувати з 30.10.2008 року, в наслідок чого станом на 18.09.2012 року розмір заборгованості згідно договору кредиту № 601/23-020 від 15.05.2007 року перед ПАТ «Укрсоцбанк» становить 35 304,79 доларів США та 21 175,33 грн.

Оскільки відповідач жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості не вчиняє, а тому позивач просить позов задоволити, звернути стягнення на предмет іпотеки з метою її реалізації та задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту.

В судове засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні наведеним вище.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснив, що ОСОБА_4 являється його донькою. Вона здійснювала підприємницьку діяльність і отримала вказаний кредит для переобладнання малих архітектурних форм, які використовувала для ведення підприємницької діяльності. Однак рішенням міськвиконкому експлуатація таких була заборонена, за рішенням суду було знесено МАФ і ОСОБА_6 фактично припинила свій бізнес. Спірне приміщення він передав в іпотеку, оскільки надіявся, що ОСОБА_6 замінить забезпечення на МАФ, який реконструює. В даному приміщенні знаходиться громадська організація, а тому проти позову він заперечує.

Третя особа ОСОБА_4 в останнє судове засідання не зявилася. В засіданні 27.02.2013 року пояснила, що позов визнає, оскільки дійсно в неї наявна заборгованість за кредитним договором, у звязку із відсутністю коштів здійснити погашення заборгованості вона можливості немає.

Заслухавши думку сторін, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання укладеного 15.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 договору кредиту № 601/23-020, позичальник надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 25 000,00 доларів США, що в еквіваленті становить 126 250,00 гривень, зі сплатою 12% річних із кінцевим терміном погашення кредити до 15.05.2022 року (а.с.5-11).

На виконання зазначеного договору між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 1800 (а.с.12-17)

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе договірні зобовязання та надав відповідачу кредитні кошти.

Згідно із ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошима, боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, всупереч вимогам договору від №601/23-020, відповідач не здійснювала погашення заборгованості з 30.10.2008 року за кредитом у встановлені договором строки, що спричинило виникнення у неї кредитної заборгованості за згаданим договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Як вбачається із розрахунку заборгованості (а.с.5), відповідач з 30.10.2008 року жодних заходів з метою погашення боргу не вчиняє, що спричинило нарахування позивачем пені за неналежне виконання договірних зобовязань.

Виходячи з положень ч.1,3 ст.549 ЦК України, у разі порушення зобовязання, боржник повинен передати кредиторові пеню, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору, у випадку порушення позичальником зобовязань щодо строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожний день прострочення.

З розрахунку заборгованості (а.с.5), станом на 18.09.2012 року розмір заборгованості згідно договору кредиту № 601/23-020 року від 15.05.2007 року становить 35 304,79 доларів США та 21 175,33 грн., що складається із: суми заборгованості за кредитом в розмірі 22 356,11 доларів США, суми заборгованості за відсотками в розмірі 12 948,68 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 13 789,10 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 7 386,23 грн.

Як вбачається із вимоги-повідомлення від 11.02.2009 року №09-09/051 (а.с.42), позивачем було повідомлено про наявність заборгованості та попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки відповідачем передано в іпотеку позивачу в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредитуАДРЕСА_1 «а» в будинку № 41 по вул. Личаківській у місті Львові, загальною площею 30.4 кв.м., яка належить відповідачу на праві приватної власності на підставі Свідоцтва №556 про право власності на житло, виданого 20.05.1993 року Львівською міською адміністрацією згідно з розпорядженням № 435 від 20.05.1993 зареєстрованого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 02.06.1993 року та записаного в реєстрову книгу за номером 587, реєстраційний номер 18209304.

Даним іпотечним договором було забезпечено вимоги позивача, щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам договору та вимогам законодавства не погасив заборгованість, жодних дій спрямованих на виконання кредитних зобовязань не вчиняє.

Оскільки, позичальник ОСОБА_4 не виконала свої зобовязання по кредитному договорі, внаслідок чого допустила утворення заборгованості по виконанню кредитних зобовязань на суму 35 304,79 доларів США та 21 175,33 грн., суд дійшов висновку, що позивач вправі відновити свої порушені майнові права шляхом стягнення вказаної заборгованості за кредитним договором із відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, позов слід задоволити в повному обсязі та звернути стягнення на заставне майно згідно договору іпотеки від 15.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1800 - квартиру №9 «а» в будинку №41 по вул. Личаківській у м. Львові, житловою площею 17,1 кв. м., загальною площею 30,4 кв.м., власником якої є ОСОБА_3, з метою її реалізації та задоволення вимог позивача.

Суд враховує, що для вирішення спору мирним шляхом сторонам надавався час, але як пояснив представник позивача 3-я особа не має можливості у інший спосіб погасити борг, тому він настоює на задоволенні позову.

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 033,68 грн. (а.с.6)

Керуючись ст.ст.10, 60, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 536, 546, 549, 572, 575, 590, 1048, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 33 Закону України «Про іпотеку», суд

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Звернути стягнення на заставне майно згідно договору іпотеки від 15.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1800 - квартиру №9 «а» в будинку №41 по вул. Личаківській у м. Львові, житловою площею 17,1 кв. м., загальною площею 30,4 кв.м., власником якої є ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з метою її реалізації та задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) за договором кредиту №601/23-020 від 15.05.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в розмірі 35 304,79 доларів США та 21 175,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) судовий збір в розмірі 3 033 грн. 68 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя:Гирич С. В.