Ухвала суду № 30955935, 24.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р.Справа № 2а-5535/12/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Баштанський сирзавод» до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2008 року закрите акціонерне товариство «Баштанський сирзавод», у теперішній час - публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Баштанський сирзавод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області, у теперішній час - Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (далі Баштанська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2008 року:

- №0013481501/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року на 90 309 грн.;

- №0013491501/0 щодо донарахування податку на додану вартість (далі ПДВ) за червень місяць на суму 9 697 грн. за основним платежем та 485 грн. за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем невірно проведено розподіл ПДВ між двома деклараціями бюджетного і дотаційного, у зв'язку з чим невірно обраховано податок.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Баштанської МДПІ №0013481501/0 та №0013491501/0 від 15 серпня 2008 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Основними видами діяльності ПАТ «Баштанський сирзавод» є перероблення молока та виробництво сиру.

Відповідно до п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних відносин) сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

У зв'язку з таким статусом позивачем вівся окремий облік та подавалося дві декларації з ПДВ: перша - за якою розрахунки здійснюються безпосередньо з бюджетом; друга -за якою сума податку спрямується на виплату дотацій сільгоспвиробникам.

19 червня 2008 року ПАТ «Баштанський сирзавод» подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2008 року.

В період з 07 по 14 серпня 2008 року відповідач провів документальну невиїзну перевірку ПАТ «Баштанський сирзавод», результати якої було оформлено актом №530/1501-00446500 від 14 серпня 2008 року. Податківцями було встановлено порушення у тому, що підприємство невірно провело розподіл ПДВ між двома деклараціями бюджетною і дотаційною по придбанню обладнання та невірно визначило суму податкового кредиту попередніх податкових періодів.

15 серпня 2008 року на підставі акту перевірки Баштанською ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0013481501/0, №0013491501/0, згідно з якими ПАТ «Баштанський сирзавод» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 90 826 грн. та донараховано ПДВ за червень місяць в сумі 9 697 грн. за основним платежем та 485 за штрафними санкціями.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції (врахувавши правову позицію Верховного суду України висловлену у постанові від 28 лютого 2011 року по аналогічній справі №21-81а10 між тими же самими сторонами з того самого предмету спору, але за інший податковий період) виходив з того, що позивач є переробним підприємством, у зв'язку з чим, відповідно до п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та «Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805, ДПІ не мала правових підстав зменшувати йому суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

В апеляційній скарзі Баштанської ДПІ вказується, що позивач є переробним підприємством молока і переробляє молоко, закуплене як у сільськогосподарських товаровиробників так і у посередників. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805 затверджений «Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», який, як зазначає апелянт, не поширюється на операції з переробки молока, закупленого не у сільськогосподарських товаровиробників, а відтак операції з придбання та продажу, які стосуються процесу переробки молока необхідно розподіляти, чого помилково не робив позивач.

Також, апелянт вказує, що правомірність його правової позиції підтверджена рішеннями Вищого адміністративного суду України в аналогічних справах (зокрема ухвалами цього суду від 17 червня 2010 року у справі №К-414/08 та від 16 листопада 2010 року), в яких зазначено, що оскільки обладнання для виробництва сиру, імпортоване позивачем, використовується при виготовлені продукції з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, ПДВ, сплачений у зв'язку з ввезенням цього обладнання, входить у відповідній частині до собівартості такої продукції. Як наслідок, декларування податкових зобов'язань з операцій з продажу цієї продукції в окремій (скороченій) декларації обумовлює і декларування в цій же декларації податкового кредиту, пов'язаного з придбанням обладнання та розрахованого відповідно до питомої ваги продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників. Інше суперечить спеціальному режиму оподаткування, встановленому п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», коли податок, нарахований переробним підприємством в ціні продажу продукції, виготовленої з молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників на базі собівартості цієї продукції, до бюджету не сплачується.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Верховним Судом України в постанові від 28 лютого 2011 року у справі за позовом ЗАТ «Баштанський сирзавод» (у теперішній час ПАТ «Баштанський сирзавод») до ДПІ у Баштанському район Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення (а.с.74-76), проаналізована правова позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в аналогічних правовідносинах, на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі.

Так, Верховним Судом України встановлено, судом касаційної інстанції не було враховано, що податкове зобов'язання і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією платник ПДВ, який підпадає під дію п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

У зв'язку з цим, справу було направлено на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Згідно з висновками ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2012 року, позивач є переробним підприємством і, тому, відповідно до п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та «Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року №805, ДПІ не мала правових підстав зменшувати йому суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Таким чином, посилання апелянта на те, що його правова позиція підтверджена рішеннями Вищого адміністративного суду України в аналогічних справах (зокрема ухвалами цього суду від 17 червня 2010 року у справі №К-414/08 та від 16 листопада 2010 року) не може бути прийнято до уваги, оскільки помилковість цієї позиції встановлена Верховним Судом України.

Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року не стосується спірних правовідносин, оскільки предметом її розгляду були ті самі правовідносини, які склалися в іншому періоді.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 квітня 2013 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець