Ухвала суду № 30955543, 29.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/2127/13 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко І.А.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

При секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ПАТ «Фідобанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У позові зазначалось, що 03.07.2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 було укладено Генеральну угоду № П_044/37_08.

У зв'язку з реорганізацією Акціонерний банк «Факторіал-Банк» було приєднано до ВАТ «СЕБ Банк», внаслідок чого ВАТ «СЕБ Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків АБ «Факторіал-Банк». Найменування банку змінено з ВАТ «СЕБ Банк» на ПАТ «СЕБ Банк», а в подальшому на ПУАТ «Фідобанк», у зв'язку з державною реєстрацією статуту банку у новій редакції.

03 липня 2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання траншу № П_044/37_08-ДТ-1. Банк зобов'язався надати ОСОБА_4 у тимчасове користування грошові кошти у сумі 280 000 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних на строк до 02.07.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною угодою між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № П_044/37_08/ДЗ-1, за яким було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, ІІІ підвалу, літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору № 137 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності, посвідченого ОСОБА_5 22.12.2004 року за реєстраційним номером 4582, зареєстрованого в Орендному підприємстві «ЗМБТІ» за реєстраційним № 6948450. Загальна площа предмету іпотеки складає 252,1 кв.м.

ОСОБА_4 свої зобов'язання за вищевказаною Генеральною угодою не виконала, у зв'язку з чим станом на 10.01.2012 року виникла заборгованість, яка складає: прострочені нараховані проценти - 461 278,72 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, розрахована за період з 18.01.2009 року по 09.01.2012 року включно - 343769,37 грн., борг за несплаченою частиною кредиту - 776740,07 грн., залишок строкової заборгованості - 1392188,21 грн., а разом - 2973976,37 грн.

У зв'язку з вказаними обставинами, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, ІІІ підвалу, літ. А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору № 137 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 22.12.2004 року за р. № 4582, зареєстрованого в Орендному підприємстві «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним № 6948450, за іпотечним договором № П_044/37_08-ДЗ-1, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу з метою погашення заборгованості за Генеральною угодою № П_044/37_08 від 03.07.2008 року на загальну суму 2 973 976,37 грн.; встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором № П_044/37_08-ДЗ-1 від 03.08.2008 року - нежиле приміщення, ІІІ підвалу, літ. А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, ІІІ підвалу, літ. А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору № 137 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 22.12.2004 року за р. № 4582, зареєстрованого в Орендному підприємстві «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним № 6948450, за іпотечним договором № П_044/37_08-ДЗ-1, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу з метою погашення заборгованості за Генеральною угодою № П_044/37_08 від 03.07.2008 року на загальну суму 2800406,91 грн. на користь ПАТ «Фідобанк» шляхом проведення прилюдних торгів за ціною продажу, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3219 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 03.07.2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_4 було укладено Генеральну угоду № П_044/37_08.

03 липня 2008 року між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання траншу № П_044/37_08-ДТ-1, за яким вона отримала у тимчасове користування грошові кошти у сумі 280 000 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних на строк до 02.07.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за Генеральною угодою між позивачем та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № П_044/37_08/ДЗ-1, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, ІІІ підвалу, літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору № 137 купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності, посвідченого ОСОБА_5 22.12.2004 року за реєстраційним номером 4582, зареєстрованого в Орендному підприємстві «ЗМБТІ» за реєстраційним № 6948450. Предмет іпотеки оцінено сторонами у сумі 1940000 грн.

ОСОБА_4 свої зобов'язання за вищевказаною Генеральною угодою не виконала, у зв'язку з чим станом на 10.01.2012 року виникла заборгованість, яка складає: прострочені нараховані проценти - 461 278,72 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, розрахована за період з 18.01.2009 року по 09.01.2012 року включно - 343769,37 грн., борг за несплаченою частиною кредиту - 776740,07 грн., залишок строкової заборгованості - 1392188,21 грн., а разом - 2973976,37 грн.

16.05.2011 року банком було надіслано ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення порушення зобов'язання, яку він отримав 21.05.2011 року.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, пояснення та заперечення сторін, дав належну оцінку всім наданим суду доказам в їх сукупності та дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Тому, з огляду на зазначені положення закону звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду ґрунтується на чинному законодавстві та укладеному між сторонами договорі.

Як встановлено судом першої інстанції у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 10.01.2012 року ОСОБА_4 має заборгованість за цим договором у розмірі 2 800 406,91 грн.

Доводи апелянта про те, що вимога банку, яка міститься в матеріалах справи, не може бути доказом належного виконання позивачем вимог ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» безпідставні. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку»про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконуються, тому, відповідно до ст. 11 і ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання апелянта на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2012 року стягнено заборгованість за цим кредитним договором з ОСОБА_4 не являється підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як роз'яснено у п. 9. та п. 23 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин», N 5 від 30.03.2012 року право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК ).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: