Рішення № 30951970, 24.04.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/1597/13-ц

2/303/1062/13

номер рядка стат. звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Курах Л.В., при секретарі Андрела В.Ю., за участю представника позивачів ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про витребовування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення судових витрат, -

У С Т А Н О В И В :

12 березня 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про витребовування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначають, що у зв»язку з необхідністю оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 звернувся до юриста Шпуганич В.П. Однак останній своїми незаконними діями, після винесення судом рішення про визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру, зник з оригіналами документів і в подальшому відчужив її поза волею позивачів.

У зв»язку з цим, на підставі положень ст.ст. 330,338 Цивільного кодексу України просять суд витребувати від ОСОБА_2 квартиру №32 , що розташована в м.Мукачево по вул. Червоноармійській буд. №7 «г» та визнати за ОСОБА_3 право власності на вищевказане нерухоме майно, судові витрати покласти на відповідача

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та надали суду аналогічні пояснення, які містяться у змісті позовної заяви. Окрім того пояснив, що позивач вважав, що надає доручення тільки для представництва його інтересів у суді та оформлення права власності, а не для її майбутнього продажу. На момент видачі довіреності позивач був власником тільки 1\3 частки спірної квартири, оскільки рішення суду не набуло законної сили, а тому волі своєї щодо її відчуження він не надавав і не міг надати, тобто така вибула із його володіння поза його волею.

-2-

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що став власником спірного нерухомого майна на законних підставах, що підтверджується рішеннями судів.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, однак від нього на адресу суду факсограмою надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Заслухавши доводи та заперечення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, що наявні у матеріалах справи, дослідивши матеріали цивільних справ № 2-2329/10, № 2-117/11, №0707/625/2012, матеріали інвентаризаційної справи №7696/7582 суд прийшов до наступного висновку.

За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з»ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених вимог та на підставі зібраних у справі доказів.

Судом встановлено, що спірна квартира була зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 08 жовтня 2008 року ОСОБА_6 помер та залишив заповіт на ОСОБА_3 та ОСОБА_7 В свою чергу ОСОБА_7 відмовився від належної йому частки у користь ОСОБА_3

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 червня 2010 року за ОСОБА_3 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 «г» у м.Мукачево Закарпатської області.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_13, Державний нотаріус Мукачівської держнотконтори ОСОБА_14, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі - продажу та визнання права власності на квартиру відмовлено повністю. Дане рішення суду набрало законної сили.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 травня 2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04 грудня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_2

-3-

ОСОБА_17, треті особи ОСОБА_4, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_15, комунальне підприємство Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінкипро визнання недійсними довіреності, виданої ОСОБА_3 на імя ОСОБА_18 та ОСОБА_5 на право вчинення дій щодо квартири АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві від 23 червня 2010 року, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві, укладеного між ОСОБА_3 (продавець), від імені якого діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_19 (покупець) 4 серпня 2010 року, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві, укладеного між ОСОБА_19 (продавець) та ОСОБА_9 (покупець) 7 серпня 2010 року, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві, укладеного 18 серпня 2010 року між ОСОБА_9 (продавець) та ОСОБА_16 (покупець), договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві, укладеного 27 серпня 2010 року між ОСОБА_16 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 Г в м. Мукачеві за ОСОБА_2, визнання за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві, зобовязання зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 Гв м. Мукачеві відмовлено.

Частиною третьою ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином преюдиційними є обставини, встановлені вищевказаними рішеннями судів, зокрема щодо того, що підписуючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04 серпня 2010 року щодо квартири АДРЕСА_3 «г» у м.Мукачево від імені ОСОБА_3 ОСОБА_5 діяв в межах наданих йому повноважень; порушення вимог ст. 65 СК України під час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири 04 серпня 2010 року між ОСОБА_3 в інтересах якого діяв ОСОБА_5 та ОСОБА_19 не було.

Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Так, статтею 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, вбачається, що на підставі вказаної норми закону власник має право реалізувати своє право на захист зверненням до суду з вимогою про витребовування майна від добросовісного набувача з дотриманням вимог, передбачених відповідним процесуальним законом, тобто з поданням доказів, що підтверджують факти, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

-4-

У відповідності до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань.

Однак позивачами не доведено у суді ті обставини, на які вони посилалася як на підстави своїх позовних вимог, належних доказів та обґрунтувань на підтвердження таких суду не надано.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 330, 388 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про витребовування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно та стягнення судових витрат відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча Л.В. Курах