Ухвала суду № 30949617, 22.04.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 800 грн. на кожну дитину, щомісячно. Позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 28.01.2006 року, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Подружні відносини припинені з 2009 року, проживають окремо, сумісного господарства не ведуть. Сім'я розпалася остаточно, на примирення не згодні. ОСОБА_7 участі у вихованні дітей не приймає, діти знаходяться на її утриманні. Спору про поділ майна та місце проживання дітей не має. Просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_7, після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_6», стягнути з ОСОБА_7 аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по 800 грн. на кожну дитину, щомісячно.

Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено:

- розірвано шлюб між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 28 січня 2006 року Серебрянською сільською радою Роздольненського району АР Крим за актовим записом №02.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_6 залишено прізвище «ОСОБА_6».

- стягнено з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Серебрянка, Роздольненського району, Автономної Республіки Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 800 гривен на кожну дитину, щомісячно, на утримання неповнолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 17.01.2013 року.

- стягнено з ОСОБА_7 судовий збір на користь держави в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів скасувати, постановити нове рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд не врахував його матеріальне становище, оскільки він не має постійного місця роботи, працює у приватних осіб, має мінливий заробіток, тому сума у розмірі 1600 грн. для нього є значною та не відповідає його матеріальним можливостям.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін; а при розмірі аліментів суд врахував визнання позову відповідачем, що він має нерегулярний заробіток, також матеріальне становище сторін і інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий доход, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_8, 2009 року народження і ОСОБА_9, 2006 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. На теперішній час діти проживають та знаходяться на утриманні позивача, відповідач дітей не утримує, витрати не несе, проживає окремо.

З пояснень відповідача у суді першої інстанції вбачається, що позов про розірвання шлюбу та позов про стягнення аліментів у розмірі по 800 грн. на кожну дитину він визнав, що підтверджується технічним записом процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Тобто факти, що не підлягають доказуванню, є, зокрема обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Такі обставини у цивільному процесі зазначаються як визнаними.

Таким чином у судовому засіданні суду першої інстанції відповідач визнав той факт, що працюючи будівельником, він у змозі утримувати дітей і надавати їм матеріальну допомогу у розмірі 800 грн. кожному.

За таких обставин суд першої інстанції з урахуванням уточнених вимог позивача, визнання позову відповідачем, матеріального становища сторін, інших обставин, які мають істотне значення, обґрунтовано розірвав шлюб сторін і стягнув на утримання двох дітей аліменти по 800 грн. на кожного.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, які зводяться до того, що сума аліментів є занадто великою, не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав щодо скасування або зміни рішення, оскільки відповідач у судовому засіданні позов визнав, позивач пояснила, що він працює будівельником у місті Євпаторія і добре заробляє, що відповідач не спростував, вона пропонувала йому у добровільному порядку матеріально утримувати дітей, але він не погодився.

Колегія суддів вважає суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи і відповідно до вимог матеріального права із дотриманням процесуального права ухвалив законне і обґрунтоване рішення суду.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: