Постанова № 30947366, 26.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року справа №2а/0570/16486/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Василенко Л.А., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Пеліхоса Є.М., представника відповідача Радченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі № 2а/0570/16486/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012 року № 0000511550/25642/10/15-17/5,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення від 14.11.2012 року № 0000511550/25642/10/15-17/5.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року по справі №2а/0570/3448/2011 встановлено порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання ПАТ "Донецькміськгаз" даної постанови на 120 місяців, починаючи з квітня 2011 року, шляхом сплати суми боргу у розмірі 6 779 314 грн. щомісячно до повного погашення зазначеної суми боргу.

Законом не передбачена така підстава для припинення податкового боргу як прийняття судового рішення про його стягнення, а в нормативно-правових актах відсутні положення, які передбачають припинення податкового боргу у випадку встановлення порядку виконання судового рішення у вигляді розстрочення (відстрочення) стягнення боргу за ним. Тому, з прийняттям судом рішення про стягнення податковий борг не припиняється, його погашення може відбуватися як добровільно, так і у примусовому порядку.

Отже, наявність або відсутність судового рішення не впливає на юридичний факт існування податкового боргу.

Отже, визначений процесуальними нормами порядок стягнення у формі відстрочення або розстрочення виконання постанови не є тотожнім зміні строків сплати податкових зобов'язань, яка здійснюється за нормами податкового законодавства.

Зміна строків сплати, яка передбачена ст.ст. 32, 100 Податкового Кодексу України передбачає надання розстрочення (відстрочення, податкового кредиту) грошових зобов'язань (податкового боргу) шляхом укладання відповідного договору з контролюючим органом, за плату у вигляді процентів. Встановлення ж порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення або відстрочення його виконання здійснюється судом та не передбачає плати, а отже не звільняє від визначеної у законодавстві відповідальності за несвоєчасну сплату зобов'язань.

Процедура судового оскарження не змінює статусу податкового боргу і ухвали про розстрочення податкового боргу не впливають на ознаки податкового боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби з 18.07.1994 року за № 2-3, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Форми № 4-ОПП від 14.04.2011 року № 96/10/29-14-2 (а.с.71).

З 29.10.2012 року по 31.10.2012 року податковим органом проведено камеральну перевірку сплати розстроченої на підставі рішення суду суми заборгованості з податку на прибуток позивача, за наслідками якої складено акт від 31.10.2012 року № 494/15-17/5-03361081 (а.с.9-12).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при сплаті податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2010 рік (№ 9006881786 від 09.02.2011 року). Порушення виразилось в тому, що позивач здійснював сплату розстрочених податкових зобов'язань за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року по справі № 2а/0570/3448/2011, якою було встановлено порядок виконання рішення шляхом сплати щомісячних платежів протягом 120 місяців до повного погашення суми заборгованості у розмірі 6 779 314 гривень згідно наданого графіку та суму розстрочених податкових зобов'язань з граничним терміном сплати 20.02.2011 року позивач сплатив у період з 24.01.2012 року по 24.10.2012 року в загальному розмірі 564 942,90 гривень, тобто із затримкою 338 та більше календарних днів.

На підставі акту перевірки 14.11.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000511550/25642/10/15-17/5, яким до позивача на підставі частини 2 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань у розмірі 120 988,60 гривень (а.с.13).

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі № 2а/0570/3448/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6 779 314,00 гривень, який виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (№ 9006881786 від 09.02.2011 року). Цією постановою було задоволено заяву відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення, внаслідок чого виконання постанови розстрочене на 120 місяців починаючи з квітня 2011 року шляхом сплати підприємством по 56 494,29 гривні щомісячно до повного погашення всієї суми боргу з останнім платежем у розмірі 56 493,49 гривень у березні 2021 року. Постанова набрала законної сили (а.с.14-15).

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідальність за несвоєчасне погашення податкового боргу, передбачена ст.126 Податкового кодексу України не залежить від способу такого погашення, оскільки він не впливає на визначений у наведеній нормі склад податкового правопорушення.

Розстрочене судом виконання постанови про стягнення з підприємства заборгованості на певний строк з щомісячним платежем па певну суму, встановлює спосіб і порядок виконання судового рішення, а не перенесення термінів сплати на підставі рішення суду.

Згідно п. 32.1, 32.2 ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту.

Для цього платник податків відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України має звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення за результатами розгляду такої приймає керівник контролюючого органу в порядку, встановленому ст. 100 Податкового кодексу України.

Таким чином, що рішеннями суду про розстрочення виконання постанов, підприємство не звільнялось від відповідальності за порушення законодавчих строків сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, а в позовних вимогах позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі № 2а/0570/16486/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання незаконним податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 року № 0000511550/25642/10/15-17/5 - скасувати.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання незаконним податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 року № 0000511550/25642/10/15-17/5 - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 26 квітня 2013 року, в повному обсязі складена 26 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Білак

Судді: Т.Г. Гаврищук

Л.А. Василенко