Постанова № 30945644, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4021/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 12.10.2012 року № 00004882301 та № 00004872301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 12.10.2012 року № 00004882301 та № 00004872301.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, «Регіон стройремтранс» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Черкаської міської ради 26.08.2010 року.

В період з 24.09.2012 року по 28.09.2012 року службовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Регіон стройремтранс», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року за результатами взаємовідносин з ТОВ «Оптіма-Бренд» та за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року з приватним підприємством «Артбуд Ветор» та ПП «Ізол», в ході проведення якої було встановлено порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 252/22-12/37239681 від 04.10.2012 року, на підставі якого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.10.2012 року № 00004882301 та № 00004872301.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положенням абзаців 1-3 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України).

Дослідженням матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що 23.03.2011 року між ТОВ «Регіон Стройремтранс» та ТОВ «Оптіма Бренд» було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Оптіма Бренд» зобов'язується передати у власність ТОВ «Регіон Стройремтранс» дизпаливо в кількості 3938 л. на загальну суму 37 804,80 грн., у тому числі 6 300,80 грн. ПДВ.

Факт виконання ТОВ «Регіон Стройремтранс» та ТОВ «Оптіма Бренд» умов договору купівлі-продажу від 23.03.2011 року підтверджується накладною № 328 від 23.03.2011 року, податковою накладною № 178 від 23.03.2011 року, квитанціями до прибуткового касового ордера № 1 від 23.03.2011 року на суму 10 000,00 грн., № 2 від 24.03.2011 року на суму 10 000,00 грн., № 3 від 25.03.2011 року на суму 10 000,00 грн. та № 4 від 28.03.2011 року на суму 7 804,00 грн.

Суму податку на додану вартість у розмірі 6 300,80 грн., сплачену в ціні товару ТОВ «Оптіма Бренд» позивачем було включено до складу податкового кредиту за відповідний період.

20 травня 2011 року між ТОВ «Регіон Стройремтранс» та ПП «Арбуд Вектор» було укладено договір купівлі-продажу № 010, відповідно до якого ПП «Арбуд Вектор» зобов'язується передати у відповідності з вимогами договору товар (бітум), в кількості згідно заявки ТОВ «Регіон Стройремтранс».

На виконання вказаного договору, ПП «Арбуд Вектор» передало у власність ТОВ «Регіон Стройремтранс» бітум в кількості 9000,00 т., на загальну суму 64 710,00 грн., в тому числі 10 785,00 грн. ПДВ, що підтверджується накладною № РН-0003277 від 16.09.2011 року, податковою накладною № 242 від 16.09.2011 року.

Отриманий бітум, ТОВ «Регіон Стройремтранс» реалізувало ПП «Науково-виробнича компанія «Євро ТЕХ-ЕКС» на підставі договору № 11 від 01.09.2011 року, що підтверджується видатковою накладною № РН-000269 від 16.09.2011 року, податковою накладною № 279 від 16.09.2011 року, товарно-транспортною накладною від 16.09.2011 року № 845986 та подорожнім листом № 253935 від 16.09.2011 року.

01 червня 2011 року між TOB «Регіон стройремтранс» та ПП «Арбуд Вектор» було укладено договір б/н про надання послуг механічними засобами, відповідно до якого ПП «Арбуд Вектор» надало TOB «Регіон стройремтранс» транспортні послуги в кількості 52,63 час, на загальну суму 10 000,00 грн., в тому числі 1 666,67 грн. ПДВ, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт б/н від 21.09.2011 року, податковою накладною № 327 від 21.09.2011 року та платіжними дорученнями № 176 від 12.09.2011 року, № 179 від 13.09.2011 року, № 186 від 15.09.2011 року № 194 та № 193 від 19.09.2011 року, № 197 від 21.09.2011 року, № 205 від 23.09.2011 року, № 216 від 26.09.2011 року, № 220 від 27.09.2011 року, № 223 від 30.09.2011 року, № 227 від 03.10.2011 року, № 230 від 04.10.2011 року.

Суму податку на додану вартість у розмірі 1 666,67 грн., сплачену в ціні наданих послуг ПП «Арбуд Вектор» позивачем було включено до складу податкового кредиту за відповідний період.

01 вересня 2011 року між ТОВ «Регіон Стройремтранс» та ПП «Ізол» було укладено договір купівлі-продажу № 013, відповідно до якого ПП «Ізол» зобов'язується передати у відповідності з вимогами договору товар (пісок, щебінь, відсів, бітум, асфальтобетон) загальною кількістю орієнтовно 50000,00 тон. на загальну суму 220 000,09 грн., в тому числі 36 666,68 грн. ПДВ, а TOB «Регіон стройремтранс» прийняти і оплатити.

Факт виконання ТОВ «Регіон Стройремтранс» та ПП «Ізол» умов договору купівлі-продажу № 013 від 01.09.2011 року підтверджується видатковою накладною № РН-000427 від 21.09.2011 року, податковою накладною № 165 від 21.09.2011 року, платіжні доручення № 286 від 27.10.2011 року, № 279 від 26.10.2011 року, № 276 від 25.10.2011 року, № 264 від 24.10.2011 року, № 254 від 17.10.2011 року, № 249 від 12.10.2011 року, № 243 від 11.10.2011 року, № 239 від 07.10.2011 року, № 232 від 05.10.2011 року, № 296 від 31.10.2011 року., № 325 та № 328 від 24.11.2011 року.

Суму податку на додану вартість у розмірі 36 666,68 грн., сплачену в ціні товару ПП «Ізол» позивачем було включено до складу податкового кредиту за відповідний період.

При цьому, з акту перевірки вбачається, що перевірками TOB «Оптіма бренд», ПП «Ізол» та ПП «Артбуд Вектор» не було встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від TOB «Оптіма бренд», ПП «Ізол» та ПП «Артбуд Вектор» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не надання для звірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, які свідчать здійснення підприємством господарських операцій у вересні 2011 року.

Так, згідно матеріалів зустрічної звірки TOB «Оптіма-Бренд» (довідка від 10.01.2012 року № 20/23-2/37307619) відповідно до податкової звітності було встановлено відсутність трудових ресурсів (а саме неукомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікацій), техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів відповідно до технологічних вимог виконання робіт за умов дотримання вимог ДБН Г. 1-5-96 «Нормативна база оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструментом і інвентарем», транспорту для здійснення основного виду діяльності».

З протоколу допиту директора та засновника TOB «Оптіма-Бренд» ОСОБА_5 від 16.12.2011 року вбачається, що останній за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 та іншими особами, здійснив реєстрацію TOB «Оптіма-Бренд», без мети здійснення підприємницької діяльності, після чого ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства не мав і не має. Жодного звітного документа не підписував, договорів чи будь-яких інших угод від імені TOB «Оптіма-Бренд» не укладав та не підписував, до діяльності TOB «Оптіма-Бренд» ніякого відношення не має, печатками товариства володіють інші особи.

Згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.04.2012 року по кримінальній справі № 1-133/12, директора та засновника TOB «Оптіма-Бренд» ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім цього, згідно матеріалів зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор» (довідка від 10.01.2012 року 23/23-4/34556385), у зв'язку з відсутністю (ненаданням для звірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів не було встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ПП «Артбуд Вектор» до підприємств-покупців.

При цьому, з наявних в матеріали справи актів приймання-передачі товару не вбачається які саме транспортні послуги надавалися та місце їх складання.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на лист Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області від 21.09.2011 року № 13111-1248, відповідно до якого за ОСОБА_7 транспортних засобів у Черкаському ВРЕР не зареєстровано.

Згідно протоколу допиту директора та засновника ПП «Артбуд Вектор» ОСОБА_7 від 16.12.2011 року вбачається, що останній на початку 2011 року фактично ніяких товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) в адресу контрагентів-покупців не поставляв та не надавав, а лише документально оформляв безтоварні фінансово-господарські операції з контрагентами-покупцями та надав «послуги» з виписки первинних бухгалтерських документів для формування безпідставного податкового кредиту.

Згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.12 року по кримінальній справі № 23/4/2340/12, директора ПП «Артбуд Вектор» ОСОБА_7 було визнано винним у вчинені злочинів передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 України.

Відповідно до п. 18. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, тобто особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах даної справи, були підписані особами, які не мали на це права підпису та не були наділені повноваженнями на здійснення відповідних господарських операцій від імені ПП «Артбуд Вектор» та TOB «Оптіма-Бренд». У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що TOB «Регіон стройремтранс» неправомірно сформований податковий кредит з ПДВ по операціях з поставки товарів (робіт, послуг) ПП «Артбуд Вектор» та TOB «Оптіма-Бренд».

Крім цього, матеріалами зустрічної звірки ПП «Ізол» (довідка від 12.01.12 року № 35/23-2/31701138) встановлено, що операції ПП «Ізол» не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Також, встановлено, що підприємство має стан - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність місцезнаходження».

Згідно висновків ГВПМ ДПІ у м. Черкаси № 7389/26-613 від 22.12.2011 року у вересні 2011 року ПП «Ізол» в складі податкового кредиту з ПДВ відобразило взаємодію з контрагентами, які мають ознаки фіктивності - TOB «Аксельбім Київ Ел.Ел.Сіл», TOB «Інтакта» та «Еріскей».

Тобто, вищезазначеними звірками було встановлено, що TOB «Оптіма бренд», ПП «Ізол» та ПП «Артбуд Вектор» здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь таких осіб без реального здійснення господарських операцій.

Крім цього, за результатами автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за вересень 2011 року було встановлено відхилення в сумі 36 666,68 грн. між задекларованими податковими зобов'язаннями ПП «Ізол» та задекларованими сумами податкового кредиту TOB «Регіон стройремтранс», відхилення в сумі 6 300,80 грн. між задекларованими податковими зобов'язаннями TOB «Оптіма-Бренд» та задекларованими сумами податкового кредиту TOB «Регіон стройремтранс» та відхилення в сумі 12 451,68 грн. між задекларованими податковими зобов'язаннями ПП «Артбуд Вектор» та задекларованими сумами податкового кредиту TOB «Регіон стройремтранс».

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, позивачем не було доведено правомірності заявлених позовних вимог та не надано доказів того, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення були прийняті в порушення норм діючого законодавства.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс».

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.