Постанова № 30944976, 23.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 804/4618/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представників позивача - Ланко Г.А.

представник відповідача - Пілярчук О.В.

представника третьої особи - Воробйової Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Казенного підприємства «Південукргеологія» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення витрат зі сплати судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Казенного підприємства «Південукргеологія» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська з вимогами:

- скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.02.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню №36217933;

- стягнути з Державного бюджету України на користь КП «Південукргеологія» витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постанова від 04.02.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору по ВП №36217933 є неправомірною, тому що позивач сплатив суму заборгованості в добровільному порядку, крім того державний виконавець не виконав норми діючого законодавства щодо направлення її боржнику не пізніше наступного дня після винесення цієї постанови, а також державний виконавець неправомірно вказав в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору суд до якого можна оскаржити дану постанову, а саме Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та пояснив, що у Жовтневому відділі ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження по стягненню з КП «Південукргеологія», до складу якого входить виконавче провадження № 36217933 по виконанню вимоги УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ Ю-11 від 21.01.2011 року про стягнення заборгованості в розмірі 560084,23 грн., який надійшов на виконання 22.01.2013 року. 25.01.2013 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання зазначеної постанови. В зв'язку з несплатою боржником суми боргу у встановлений строк державним виконавцем була винесена постанова від 04.02.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 43 147,38 грн., а тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні щодо рішення по справі поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV із змінами та доповненнями (надалі - Закон №606) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів щодо стягнення коштів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу». Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ст.1 Закону №606 примусове виконання - це сукупність дій органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Зокрема, відповідно до ч.2 зазначеної статті відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно ч.1 до ст.25 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 ст.25 Закону №606 передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.1 ст.31 Закону №606).

Судом встановлено, що у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № В23-388/13 по стягненню з КП «Південукргеологія», до складу якого входить виконавче провадження № 36217933 по виконанню вимоги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровськ Ю-11 від 21.01.2011 року про стягнення заборгованості в розмірі 560084,23 грн., який надійшов на виконання до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції 22.01.2013 року.

25.01.2013 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання зазначеної постанови до 01.02.2013 року.

Як вбачається з завіреної належним чином копії справи виконавчого провадження ВП № 36217933, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана представником відповідача Ланко Г.А. 28.01.2013р, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вказаній постанові.

В зв'язку з несплатою боржником суми боргу, 04.02.2013 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 43 147,38 грн.

Як вбачається з доказів, які долучені до матеріалів справи позивачем, КП «Південукргеологія» заборгованість перед УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська відповідно до вимоги Ю-11 від 21.01.2011 року в розмірі 560084,23 грн. сплачена у повному обсязі, що підтверджується за платіжним дорученням № 80 від 25.01.2013р. на суму 193,63 грн., платіжним дорученням № 81 від 25.01.2013р. на суму 14,50 грн., платіжним дорученням № 82 від 25.01.2013р. на суму 1588,30 грн., платіжним дорученням № 83 від 25.01.2013р. на суму 26850,72 грн., платіжним дорученням № 92 від 28.01.2013р. на суму 179,76 грн., платіжним дорученням № 93 від 28.01.2013р. на суму 2264,21 грн., платіжним дорученням № 97 від 28.01.2013р. на суму 43,58 грн., платіжним дорученням № 98 від 28.01.2013р. на суму 723,44 грн., платіжним дорученням № 102 від 31.01.2013р. на суму 339,24 грн., платіжним дорученням № 103 від 31.01.2013р. на суму 7121,90 грн., платіжним дорученням № 109 від 31.01.2013р. на суму 1179,80 грн., платіжним дорученням № 110 від 31.01.2013р. на суму 88,40 грн., платіжним дорученням № 114 від 01.02.2013р. на суму 40420,02 грн., платіжним дорученням № 115 від 01.02.2013р. на суму 1449,22 грн., платіжним дорученням № 116 від 01.02.2013р. на суму 4421,19 грн., платіжним дорученням № 117 від 01.02.2013р. на суму 19785,68 грн., платіжним дорученням № 118 від 01.02.2013р. на суму 21946,85 грн., платіжним дорученням № 164 від 15.02.2013р. на суму 414584,71 грн., платіжним дорученням № 202 від 18.02.2013р. на суму 3743,93 грн., платіжним дорученням № 200 від 18.02.2013р. на суму 13872,70 грн.

Таким чином, заборгованість у розмірі 560084,23 грн. позивачем була погашена безпосередньо на розрахунковий рахунок УПФУ в Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська в період з 25.01.2013р. по 18.02.2013р.

Окрім того, як вказав представник позивача, на адресу Жовтневому відділу ДВС Дніпропетровського МУЮ було подано лист про часткову сплату КП «Південукргеологія» заборгованості та зобов'язанням в подальшому погасити весь борг.

Так, в матеріалах завіреної належним чином копії справи виконавчого провадження ВП № 36217933 міститься лист від 04.02.2013р. за вих. № 01-12-28 про часткову сплату КП «Південукргеологія» заборгованості (в сумі 128 610,44 грн.), який надійшов на адресу відповідача 04.02.2013 року, що підтверджується вхідним штампом від 04.02.2013 року за № 957/04.

Проте, суд вважає зазначені твердження позивача хибними та такими що не відповідають діючому законодавству, з огляду на наступне.

За правилами статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 року № 74/5, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5 (надалі також - «Інструкція») визначено у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним обов'язковим особистим страхуванням, та з осіб, звільнених від його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4.16.2 Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання у повному обсязі рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Як було встановлено судом та не заперечувалось представником позивача, станом на 01.02.2013р. заборгованість КП «Південукргеологія» перед УПФУ була сплачена лише частково в сумі 128 610,44 грн., а тому твердження позивача проте, що перед винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець повинен був розпочати примусове виконання рішення є хибним. Проте, в матеріалах виконавчого провадження наданого до суду є відповідь від 11.04.2013р. на запит державного виконавця за № 111367 до автоматизованої системи центрального сервера баз даних УДАІ ГУ МВС України.

Відповідно до ч.1 ст.31 цього ж Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 1 статті 35 Закону встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Судом встановлено, що позивач з заявою у відповідності до вимог ч.1 с. 35 Закону № 606 до відповідача не звертався.

Крім того, невірне зазначення державним виконавцем в оскаржуваній постанові назви суду до якого можне бути оскаржено дану постанову не може бути підставою для скасування цього рішення, оскільки позивач вже звернувся в загальному порядку до належного адміністративного суду щодо оскарження постанови державного виконавця. Також і не може бути підставою для скасування зазначеної постанови несвоєчасне її направлення позивачу, тому що в даному випадку позивач скористався своїм правом на оскарження її.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи надання відповідачем належних доказів на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення, наявність доказів на підтвердження вручення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2013р., відсутність доказів добровільної сплати боргу позивачем у повному обсязі до 01.02.2013 року, суд вважає дії відповідача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Вимога позивача стягнути з Державного бюджету України на користь КП «Південукргеологія» витрати зі сплати судового збору також не підлягає задоволенню, тому що відповідно до приписів ст. 94 КАС України судовий збір стягується на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень в разі якщо судове рішення ухвалене на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Казенного підприємства «Південукргеологія» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення витрат зі сплати судового збору - відмовити у повному обсязі.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 29.04.2013 року.

Суддя Е.О. Юрков