Постанова № 30944274, 23.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 31/423(2007рік)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Богатова Н. І. - представник за довіреністю від 07.11.2012

Трофименко В. О. - представник за довіреністю від 18.04.2013

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

від апелянта: ОСОБА_4 - представник за договором від 03.04.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_5

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2011

про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірджині» про роз'яснення рішення суду від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 28.11.2009

у справі № 31/423 (суддя Качан Н. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірджині»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд»

третя особа Державне підприємство «Управління капітального будівництва»

про стягнення 2 861 264,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача 2 861 264,12 грн. у зв'язку з невиконання відповідачем, як дольовиком умов затвердженої ухвалою господарського суду від 28.11.2006 у справі № 31/515 мирової угоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 14.04.2008, у справі №31/423 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено заборгованість в сумі 2 000 884 грн. та штраф в сумі 300 000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2008 у справі №31/423 (2007 року) задоволено заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення по даній справі та звернуто стягнення залишкового боргу шляхом зобов'язання відповідача передати позивачу житлові приміщення, які знаходяться по АДРЕСА_3 загальною площею 1 379,92 кв. м.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі №31/423 (2007 рік) частково задоволено заяву позивача про роз'яснення рішення по даній справі та зазначено дійсну адресу будівлі, на житлові приміщення в якій загальною площею 1 379,92 кв. м. звертається стягнення відповідно до ухвали суду № 31/423 від 27.11.2008, а саме: АДРЕСА_3.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 09.02.2013 ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 31/423 та припинити провадження у справі.

Звернення до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу апелянт як особа, яка не є учасником даного судового процесу, ґрунтує на тому, що зазначеною ухвалою фактично змінено зміст рішення та звернуто стягнення на майно, яке не було предметом розгляду в даній справі (квартири в житловому будинку, який розташований за АДРЕСА_3). Порушення прав та охоронюваних інтересів апелянта в даному випадку полягає в тому, що за умовами укладеного з ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «КиЕвінвестбуд» 07.11.2006 договору на придбання квартири АДРЕСА_2 апелянт придбав житлове приміщення (квартиру) в тому будинку, на квартири в якому оспорюванню ухвалою звернуто стягнення.

Крім того, апелянт посилається на те, що будинок, на квартири в якому звернуте стягнення, не ведений в експлуатацію, тобто є об'єктом незавершеного будівництва, а тому державним виконавцем не могли бути передані квартири, право власності на які не зареєстроване в органах БТІ, у зв'язку з тим, що квартири є складовою об'єкта незавершеного будівництва, і що акт державного виконавця не є правовстановлюючим документом, на підставі якого виникає право власності на об'єкт нерухомого майна.

Щодо наявності у апелянта права на звернення з даною апеляційною скарго слід зазначити таке.

Як слідує з доданих до апеляційної скарги копій договору № 77 на придбання квартири АДРЕСА_2 від 07.11.2006 та додаткової угоди до нього, укладених апелянтом з відповідачем, апелянт доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання за рахунок коштів апелянта придбати нежитлове приміщення (квартиру) за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з п. 1.8 зазначеного договору № 77 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 09.11.2006, квартира, придбання якої є предметом вказаного договору, має номер 77.

Отже, враховуючи зміст заяви позивача про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 28.11.2009 по справі № 31/423, та зміст оспорюваної апелянтом ухвали, з урахуванням якої фактично звернуто стягнення на квартири в будинку, квартира в якому придбана апелянтом, в тому числі і на квартиру № 77, виходячи з приписів ч. 1 ст. 91 ГПК України, згідно з якою право подати апеляційну скаргу надано, серед іншого, і особам, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, колегія суддів вважає, що оспорюваною ухвалою були порушені права апелянта, а отже, відповідно до приписів ГПК України, він має право на звернення з даною апеляційною скаргою.

Відповідач та третя особа в жодне судове засідання представників не направили, про причини неявки представників у судове засідання суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що ухвалою від 10.10.2011 у справі № 31/423 суд надав роз'яснення, якими міняє зміст рішення і накладає стягнення не на те, нерухоме майно, яке було предметом розгляду у справах №; 31/515, 31/432, 31/423, а на майно, яке розташоване по АДРЕСА_3, в той час як у вказаних справах йдеться про майно, яке розташоване по АДРЕСА_3.

Позивач щодо вказаних обставин має протилежну думку і наполягає на тому, що 85-ти квартирний житловий будинок по АДРЕСА_3, який мав тимчасовий будівельний номер 6, і 85-ти квартирний будинок в АДРЕСА_3 - це один і той саме будинок.

Для з'ясування вказаних обставин, що щодо яких сторони мають протилежні точки зору, ухвалами від 13.03.2013, від 26.03.2013 колегія суддів зобов'язала позивача надати суду письмові пояснення із доданням відповідних доказів на підтвердження того, що будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельна адреса) присвоєно адресний номер: АДРЕСА_3.

Дослідивши обставини справи та долучені позивачем на виконання вимог ухвали суду додаткові документальні докази, судом встановлено таке.

10.02.2005 рішенням 37 сесії 4 скликання Гостомельської селищної ради Київської області № 746-37-ІV «Про внесення змін до рішення «Про передачу функцій замовника, дозвіл на проектно-вишукувальні роботи та затвердження договору оренди земельної ділянки для будівництва трьох житлових будинків в АДРЕСА_3» (а.с.173 т.3) функції замовника передані ТОВ «КиЕвінвестбуд», якого визнано орендарем земельної ділянки і дозволено виконати проектно-вишукувальні роботи на проектування і забудову житлової групи з трьох житлових будинків по АДРЕСА_3.

18.02.2005 Гостомельською селищною радою як Орендодавцем та ТОВ «КиЕвінвестбуд» як Орендарем укладено Договір оренди землі (а.с.174-177 т.3), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування для будівництва житлових будинків земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_3, загальною площею 16995 ка.м.

21.02.2005 за відповідним Актом прийому-передачі (а.с.178 т.3) вказану земельну ділянку Гостомельською селищною радою передано ТОВ «КиЕвінвестбуд».

22.03.2005 ТОВ «Вірджині», попереднім замовником будівництва, та ТОВ «КиЕвінвестбуд» складено Акт прийому-передачі функцій замовника на будівництво 85-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_3, згідно з яким ТОВ «Вірджині» передало, а ТОВ «КиЕвінвестбуд» прийняло функції замовника на будівництва 85-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 із врахуванням дольової участі у будівництві цього житлового будинку ТОВ «Вірджині» на 1379,92 кв.м. загальної площі квартир (а.с.200 т. 3).

До вказаного Акту додані як його невід'ємні частини складені ТОВ «Вірджині» та ТОВ «КиЕвінвестбуд» акти прийому-передачі незавершеного будівництва та технічного стану будівництва зазначеного в Акті житлового будинку (а.с.199, 201 т.3).

Отже, ТОВ «КиЕвінвестбуд» отримав статус замовника та забудовника трьох житлових будинків на земельній ділянці загальною площею 16995 ка.м. в АДРЕСА_3, в тому числі 85-ти квартирного житлового будинку із врахуванням дольової участі ТОВ «Вірджині» у будівництві якого на 1379,92 кв.м. загальної площі квартир.

10.04.2005 ТОВ «КиЕвінвестбуд» як Забудовник та ТОВ Вірджині» як Дольовик уклали Договір № 28 від на дольову участь у будівництві житла за адресою АДРЕСА_3 (далі Договір № 28)(а.с.108-111 т.1), за умовами якого Забудовник будує та передає Дольовику, а Дольовик оплачує та приймає 1379,92 кв.м. проектної загальної площі житла згідно адресного переліку (Додаток № 1).

Щодо виконання зобов'язань за Договором № 28 між сторонами виник спір, для вирішення якого ТОВ «Вірджині» звернулося до суду з позовом про визнання за ним права на отримання від ТОВ «КиЕвінвестбуд» 1379,92 кв.м. житлової площі за Договором № 28, за яким господарським судом міста Києва було порушене провадження у справі № 31/515.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2006 у справі № 31/515 за позовом ТОВ «Вірджині» до ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» про визнання умов договору обов'язковими до виконання затверджено текст мирової угоди по справі № 31/515 від 28.11.2006 по Договору № 28 (далі Мирова угода), згідно з якою, з урахуванням змін, внесених рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2007 у справі № 31/432 за позовом ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» до ТОВ «Вірджині» про зміну умов мирової угоди ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» зобов'язується збудувати та передати ТОВ «Вірджині» 1379,92 кв.м. проектної загальної площі житла в будинку № 6 за адресою: АДРЕСА_3, як визначено п.п. 1.1, 1.2 Договору № 28 від 10.04.2005 за ціною узгодженої сторонами вартості, що відповідає ціні згідно ДБН на час здачі будинку в експлуатацію (п. 1.1.1. Мирової угоди в новій редакції).

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2008, у справі № 31/423 за позовом ТОВ «Вірджині» до ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд», третя особа ДП «Управління капітального будівництва» про стягнення 2 861 264,12 грн. на часткове задоволення позову з ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» на користь ТОВ «Вірджині» стягнуто 2 300 884 грн., в тому числі: 2 000 884 грн. заборгованості за Договором № 28, 300 000 грн. - санкції за Мировою угодою.

Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з умов п. 2.5 Договору № 28, згідно з яким при виконанні Дольовиком своїх зобов'язань згідно даного договору не в повному обсязі, Забудовник передає Дольовику загальну площу квартир на суму фактично перерахованих коштів по ціні за 1 кв.м. згідно п.п. 2.1, 2.3, 2.4.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що згідно з п. 2.3 Договору № 28 загальна вартість квартир на момент складання договору становить 2 000 884,00 грн. з урахуванням ПДВ і що суму фактично перерахованих коштів позивач визначає з урахуванням умов досягнутої угоди та обраховує у розмірі договірної ціни, що дорівнює 2 000 884 грн., задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в повному обсязі, вимоги в частині стягнення штрафу частково в сумі 300 000 грн. та стягнув 25 500 грн. витрат на державне мито та 118 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2 326 502 грн.

13.05.2008 господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ № 31/423.

07.10.2008 постановою державного виконавця ВДВС Ірпінського МУЮ відкрите виконавче провадження з виконання наказу № 31/423 від 13.05.2008 про стягнення з відповідача на користь позивача 2 326 502 грн.

31.10.2008 ТОВ «Вірджині» звернулося до господарського суду міста Києва з заявою б/н від 29.10.2008 (а.с.145-146 т.1), якою просило змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 по справі № 31/423 в зв'язку з тим, що станом на 26.10.2008 ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві стягнуло з ТОВ «КиЕвінвестбуд» лише 2000 грн. і повідомило ТОВ «Вірджині» про відсутність грошових коштів на рахунках ТОВ «КиЕвінвестбуд».

Заявник, посилаючись на те, що ним та ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві за результатами розшуку майна ТОВ «КиЕвінвестбуд», на яке можливе звернення стягнення, встановлено наявність такого в АДРЕСА_3, що відповідає Договору № 28, просив змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 по справі № 31/423 шляхом звернення стягнення на житлові приміщення в будинку АДРЕСА_3 на загальну площу 1379,92 кв.м., визначені в адресному переліку загальної площі житла (Додаток № 1) до Договору № 28, які відповідач зобов'язаний передати позивачу за його умовами.

Як вбачається з доданого ТОВ «Вірджині» до вказаної заяви листа ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві віж 25.11.2008 № 0806/08/23 (а.с.254 т.1), в процесі виконавчих дій з виконання наказу № 31/423 від 13.05.2008 господарського суду міста Києва з ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд» стягнуто 2351,18 грн., з яких ТОВ «Вірджині» перераховані 2137,44 грн.

Ухвалою від 27.11.2008 у справі № 31/423 (2007 року) господарський суд міста Києва задовольнив заяву ТОВ «Вірджині» від 31.10.2008 про зміну способу та порядку виконання рішення по даній справі і ухвалив звернути стягнення залишкового боргу шляхом зобов'язання ТОВ «БІК «Киевінвестбуд» передати ТОВ «Вірджині» житлові приміщення, які знаходяться по АДРЕСА_3, загальною площею 1379,92 кв.м.

07.04.2009 державним виконавцем ВДВС Ірпінського міського управління юстиції складено Акт (а.с.4 т.2), за яким представнику ТОВ «Вірджині» передані житлові приміщення №№ 1, 2, 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 17, 26, 39, 40, 43, 47, 48, 50, 53, 55, 56, 66, 67, 69, 74, 77, що дорівнює 1379,92 кв.м. у 85-ти квартирному будинку по АДРЕСА_3.

Водночас 07.04.2009 виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради Київської області прийняте рішення № 74 «Про присвоєння адресного номеру: АДРЕСА_3», яким 85-квартирному житловому будинку (незавершеного будівництва, з готовністю 95%) загальною площею 5767,4 кв.м., житловою площею 2291,0 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 1.6995 га в АДРЕСА_3 (згідно договору оренди земельної ділянки від 18.02.2005 року), присвоєно адресний номер: АДРЕСА_3.

З огляду на вищевикладені досліджені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що 85-ти квартирний житловий будинок по АДРЕСА_3, який мав тимчасовий будівельний номер 6, і 85-ти квартирний будинок в АДРЕСА_3 є одним й тим саме будинком.

13.09.2011 ТОВ «Вірджині» звернувся до господарського суду міста Києва з заявою від 29.08.2011 № 3-11/23, якою просив надати роз'яснення до рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2008 (заявником помилково зазначено 28.11.2009) по справі № 31/423 з зазначенням адреси за якою накладене стягнення на 26 квартир, що складає 1379,92 кв.м., а саме АДРЕСА_3, квартири №№ 1, 2, 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 17, 26, 39, 40, 43, 47, 48, 50, 53, 55, 56, 66, 67, 69, 74, 77.

Позивач послався на те, що Комунальне підприємство «Ірпінське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не реєструє рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 та ухвалу від 28.11.2008 з прикладенням Акту державного виконавця Ірпінського МУЮ про передачу позивачу вказаних квартир у зв'язку з тим, що у вказаних рішенні та ухвалі немає точної адреси будинку по АДРЕСА_3.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, житлові приміщення за вказаними номерами, 07.04.2009 представник ТОВ «Вірджині»прийняв від державного виконавця ВДВС Ірпінського МУЮ за вказаним Актом державного виконавця.

Проте, звертаючись 31.10.2008 до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, позивач просив суд звернути стягнення на житлові приміщення на загальну площу 1379,92 кв.м., визначені в адресному переліку загальної площі житла (Додаток № 1) до Договору № 28, згідно з яким ТОВ «КиЕвінвестбуд» як Забудовник за умовами Договору зобов'язаний збудувати та передати ТОВ «Вірджині» як Дольовику інші квартири, а саме: №№ 2, 7, 11, 12, 16, 17, 21, 22, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 49, 52, 54, 55 житловою площею 713,26 кв.м., загальною площею 1379,92 кв.м.

Ухвалою від 10.10.2011 у справі № 31/423 (а.с.30-34 т.3) господарський суд міста Києва задовольнив заяву ТОВ «Вірджині» частково, роз'яснивши, що дійсною адресою житлових приміщень, на які звертається стягнення, відповідно до ухвали господарського суду мітса Києва № 31/423 від 27.11.2008, є АДРЕСА_3.

Отже, судом першої інстанції а ні в ухвалі від 27.11.2008 про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 31/423 (2007 року) а ні в ухвалі від 10.10.2011 про роз'яснення ухвали від 27.11.2008 не конкретизовано, на які саме житлові приміщення має звертатися стягнення, але, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає доведеним, що і квартири, перелічені у Додатку № 1, і квартири, перелічені в акті державного службовця від 07.04.2009, розташовані в одному будинку -по АДРЕСА_3.

Проте, незважаючи на те, звернення стягнення на які саме квартири у вказаному будинку вимагає позивач, суд першої інстанції помилково надав роз'яснення позивачу щодо визначення дійсної адреси вказаного майна, з огляду на таке.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити , розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно.

Майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» одним з заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством (ст. 5 Закону).

Отже, у вказаних правових нормах йдеться про те, що у випадку недостатності коштів у боржника для покриття заборгованості, рішення суду може бути виконане за рахунок звернення стягнення на майно саме боржника.

Тобто, у випадку зміни способу виконання рішення суду і стягнення з боржника на користь кредитора грошового боргу за рахунок звернення стягнення на належне йому майно, необхідно виявити таке майно, встановити, чи володіє боржник майном, на яке може бути звернене стягнення, в розумінні закону.

Як вбачається з тексту заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у цій справі, ТОВ «Вірджині» просило суд звернути стягнення на житлові приміщення в будинку АДРЕСА_3 на загальну площу 1379,92 кв.м., визначені в адресному переліку загальної площі житла (Додаток № 1) до Договору № 28, які відповідач зобов'язаний передати позивачу за його умовами.

Проте, як за умовами Договору № 28, так і за умовами вищезгаданої, затвердженої судом у справі № 31/515 Мирової угоди, відповідач має зобов'язання передати вказані житлові приміщення після того, як збудує будинок АДРЕСА_3 та здасть його в експлуатацію.

Доказів того, що такий будинок збудовано і здано в експлуатацію, в матеріалах справи відсутні.

Представники сторін не заперечують, що спірний будинок в експлуатацію не зданий, і посилаються на це у своїх письмових поясненнях (апелянт - в апеляційній скарзі, позивач - у відзивах на апеляційну скаргу (а.с.112, 153 т.3).

Отже, спірний будинок є об'єктом незавершеного будівництва, що підтверджується також вищезгаданим рішенням № 74 від 07.04.2009 виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області «Про присвоєння адресного номеру: АДРЕСА_3».

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з абз.1 ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2009 № 800-VI, який набрав чинності 14.01.2009, на яку послався ТОВ «БІК «КиЕвінвестбуд», звертаючись до голови Гостомельської селищної ради з заявою про реєстрацію будівельної адреси новобудови: АДРЕСА_2, суб'єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.

Отже, право власності на об'єкти нерухомості та об'єкти незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації, яка на час виникнення спірних правовідносин здійснюється реєстраторами бюро технічної інвентаризації (ст. 182 ЦК України, п.1ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 р. № 7/5).

Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (ч.1 ст. 2 закону, п.1.2 Тимчасового положення),

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення 37 сесії 4 скликання від 10.02.2005 Гостомельської селищної ради Київської області № 746-37-ІV «Про внесення змін до рішення «Про передачу функцій замовника, дозвіл на проектно-вишукувальні роботи та затвердження договору оренди земельної ділянки для будівництва трьох житлових будинків в АДРЕСА_3» ТОВ «КиЕвінвестбуд» отримав статус замовника та забудовника трьох житлових будинків на земельній ділянці загальною площею 16995 ка.м. в АДРЕСА_3, в тому числі спірного 85-ти квартирного житлового, незавершене будівництво якого йому передане будинку за вищезгаданим актом від 22.03.2005.

Тобто, відповідач на відповідних правових підставах володів незавершеним будівництвом спірного будинку, проте це не зазначає, що він був його власником в розумінні вимог закону, оскільки право власності на незавершене будівництво підлягає державній реєстрації.

Враховуючи, що жодного доказу на підтвердження реєстрації права власності за відповідачем на незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 матеріали справи не містять, незважаючи на те, що станом на дату складання державним виконавцем Акту від 07.04.2009 відповідач мав права замовника і забудовника вказаного будинку, в даному випадку може йтися лише про право власності ТОВ «БІК «КиЕвінвест» на матеріали, обладнання тощо, яке було використано в процесі будівництва (створення майна) спірного будинку, а не про право власності на незавершене будівництво будинку по АДРЕСА_3.

А відтак, житлові приміщення в будинку АДРЕСА_3 на загальну площу 1379,92 кв.м., незалежно від їх номеру, також не є майном, яке належить відповідачу на праві власності, і не можуть розглядатися як майно, шляхом звернення стягнення на яке може бути задоволено майнові вимоги позивача.

Суд першої інстанції, роз'яснюючи за заявою позивача, що адресою житлових приміщень, на які звертається стягнення відповідно до ухвали від 27.11.2008 у цій справі, є АДРЕСА_3, вказаних обставин не врахував і фактично визначив для звернення стягнення адрес майна, яке відповідачу на праві власності не належало і на яке, відповідно, не могло бути звернено стягнення.

Згідно ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), що мають технічний характер.

В даному випадку, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що будь-які намагання позивача отримати роз'яснення суду відносно нежилих приміщень в будинку АДРЕСА_3, виходячи з того, що це майно належить боржнику, які дадуть позивачу підстави зареєструвати право власності на ці приміщення, є безпідставними, з огляду на що у заяві позивача від 29.08.2011 № 3-11/23, якою він просив суд надати роз'яснення до рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2008 по справі № 31/423, слід відмовити.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому ухвала господарського суду міста Києва від 10.10.2011 про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірджині» про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2008 по справі № 31/423 підлягає скасуванню.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірджині» про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2008 по справі № 31/423 залишається без задоволення.

З огляду на підстави скасування ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_5 задовольняється частково, витрати за її подачу покладаються на позивача.

Керуючись ст. 89, ст.ст. 101 - 106, ст. 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 31/423 (2007 рік) задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 31/423 (2007 рік) скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірджині» про роз'яснення рішення суду від 27.12.2007 та ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2008 відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірджині» (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225, ідентифікаційний код 22794667) на користь ОСОБА_5 04209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 31/423 (2007 рік).

Повний текст постанови складено: 29.04.2013

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.