Рішення № 30944267, 26.04.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/13155/12

2/357/387/13

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Слюсаренко С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним , тлумачення заповіту та визнання права на спадкове майно -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом 09.08.2012 року обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько ОСОБА_4, після його смерті на належне йому майно відкрилась спадщина, вона являється єдиною спадкоємицею. В передбачений законом строк позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщина і дізналась, що існує заповіт на ім'я ОСОБА_2. Відповідач безпідставно претендує на майно ОСОБА_4 оскільки батько був інвалідом 2 групи внаслідок отримання черепно - мозкової травми, при посвідченні заповіту від 05.08.2008 року нотаріус порушила п.п. 13,14,23,25,27.39.161 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, ст.ст. 5,7,43,44,47,51 ЗУ «Про нотаріат», п. 3 ч.2 ст.202,п.2 ст.203, 210 ЦК України, а саме: не витребувала у спадкодавця паспорт та довідку від лікаря, щоб унеможливити незрозумілості та суперечки після відкриття спадщини. В порядку ст.ст. 203,215,216,225 ЦК України заповіт від 05.08.2008 року є недійсним.

На попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просила визнати недійсним заповіт від 05.08.2008 року складений від імені ОСОБА_4 на підставі ст..1254 ЦК України, здійснити тлумачення заповіту від 05.08.2008 року та заповіту від 27.11.2009 року на підставі ст.ст. 213,1256 ЦК України та визнати за нею право на спадкове майно за законом, а саме: будинок АДРЕСА_1 та зобов'язати Другу Білоцерківську міську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що заповіт від 05.08.2008 року є недійсним так як він був скасований 27.11.2009 року складанням нового заповіту на іншу особу і на інше майно, заповідач має право вільно обирати спадкоємців, що батько і зробив. Згідно ст.. 1254 ЦК України останній заповіт скасовує попередній і є остаточним волевиявленням спадкодавця, тому заповіт від 05.08.2008 року є недійсним в силу закону. Батько у 2008 році заповідав все своє майно, а в 2009 році заповів лише один будинок № НОМЕР_1, тому все що не охоплено останнім заповітом по закону належить їй як єдиній спадкоємиці батька за законом. Нотаріальна контора зобов'язана видати їй свідоцтво на все майно крім будинку № НОМЕР_1, однак нотаріус 22.07.2010 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадкове майно в зв'язку з наявністю заповіту від 05.08.2008 року. Тому, вона просить визнати недійсним заповіт від 05.08.2008 року складений від імені ОСОБА_4 на підставі ст..1254 ЦК України, здійснити тлумачення заповіту від 05.08.2008 року та заповіту від 27.11.2009 року на підставі ст.ст. 213,1256 ЦК України та визнати за нею право на спадкове майно за законом та зобов'язати Другу Білоцерківську міську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що ОСОБА_4 сам ходив до нотаріальної контори 05.08.2008 році, оформив заповіт і дав їй, пізніше він захворів, його доглядав племінник і у вдячність ОСОБА_4 написав на нього заповіт яким заповів будинок № НОМЕР_1. Після смерті ОСОБА_4 вона подала заяву і заповіт до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадкове майно, а потім почались судові справи. Позивач вже подавала в суд позов про визнання заповіту недійсним з підстав що зазначені в даному позові, їй було відмовлено, рішення суду набрало законної сили. Просила відмовити в задоволенні даного позову.

Представник Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішення справи покладається на розсуд суду та пояснила, що після смерті ОСОБА_4 була відкрито спадкову справу № 2- 410, в якій наявний заповіт від 05.08.2008 року посвідчений нотаріусом Магдич Т.І. зареєстрований у реєстрі за № 1-4071 від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2, такої форми примірник заповіту знаходиться у спадкоємців, які потім приносять його до нотаріальної контори після смерті заповідача., другий примірник зберігається в архіві нотаріальної контори. Нотаріус при відкритті спадкової справи перевіряє наявність заповітів та визначає коло спадкоємців. В даному випадку було з'ясовано, що наявні два заповіти від 05.08.2008 року на все майно ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 та від 27.11.2009 року на частину майна ОСОБА_4, а саме: будинок № АДРЕСА_2, останній заповіт скасовує попередній лише в частині зазначеного в ньому майна. В Реєстрі про вчинення нотаріальних дій зазначено ім'я заповідача ОСОБА_4, місце реєстрації, ідентифікаційний номер і паспортні данні. На сьогодні згідно матеріалів спадкової справи повинно бути видано два свідоцтва про право на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_2. Затверджених вимог до форми заповіту немає, є загальні правила згідно Інструкції, при складанні заповіту від 05.08.2008 року виконані істотні умови складання заповіту, а особа спадкоємця за заповітом ідентифікується за паспортом і наявністю у неї примірника заповіту.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою / ст.1220ЦК України/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть ( а.с.98), 14.01.2010 року відкрито спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4 ( а.с.84-134).

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись: 18.12.2009 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, 14.01.2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 06.05.2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8, 1938 року народження ( а.с.86, 91, 96, 97).

Відповідно до ст..1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст..1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст..1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно заповіту ( а.с.92) посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Магдич Т.І. 05.08.2008 року та зареєстрованого в реєстрі № 1-4071, на випадок своєї смерті ОСОБА_4 зробив наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, та на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_2, даний заповіт зареєстровано в алфавітній книзі обліку заповітів ( а.с.138,139), внесено запис до реєстру нотаріальних дій ( а.с.140 -142) згідно якого вбачається, що особу заповідача ідентифіковано за паспортом, а до справи приєднано копію пенсійного посвідчення та копію ідентифікаційного номера ( а.с.135).

Також, згідно заповіту ( а.с.87) посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 27.11.2009 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1517, на випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповів житловий будинок № АДРЕСА_2 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст.. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь який час скасувати заповіт або внести до заповіту зміни.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 не подавав до нотаріальної контори заяви про скасування заповітів чи їх зміни, тобто заповіти від 05.08.2008 року та від 27.11.2009 року є виявом волі спадкодавця.

Згідно ч. 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь - який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

З вищезазначеного вбачається, що заповіт від 27.11.2009 року складений пізніше за заповіт від 05.08.2008 року, він скасовує попередній лише в частині зазначеного майна, а саме: житлового будинку № АДРЕСА_2, все інше майно спадкується за попереднім заповітом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач в судовому засіданні зазначила, що заповіт від 05.08.2008 року складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, з порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в ньому безспірно не ідентифіковано спадкоємця та не зазначено відомостей про особу, на ім'я якої складено заповіт.

Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

26.05.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_2, третя особи: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу, про визнання правочинів ( заповітів) недійсними в порядку ст.1257 ЦК України, а саме: що заповіти посвідчено з порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ЗУ «Про нотаріат».

25.05.2012 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а.с.26) в задоволенні позову було відмовлено, 11.07.2012 року ухвалою Апеляційного суду Київської області ( а.с.27-29) рішення залишено без змін. Даними рішеннями встановлено, що всі вимоги закону при посвідченні заповіту від 05.08.2008 року були дотримані, особа, яку зазначено спадкоємцем визначена, підстав для визнання заповіту недійсним немає. Рішення набрали законної сили.

Крім того, зазначені обставини спростовуються матеріалами спадкової справи ( а.с. 84-134) та оглянутими оригіналами документів: алфавітною книгою обліку заповітів за період з 04.01.2003 року по 27.12.2008 рік, реєстром для реєстрації нотаріальних дій за 2008 рік.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заповіт від 05.08.2008 року є чинними, згідно якого відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 має право на все спадкове майно після смерті ОСОБА_4 крім житлового будинку № АДРЕСА_2.

Ст.1257 ЦК України підстави недійсності заповіту. Так, недійсним може бути не весь заповіт, а лише окрема його частина, якщо заповітом обійдено осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, заповіт є нікчемним лише у тій частині, яка суперечить ст.1241 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин) . У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. ( ст.215 ЦК України.)

Незалежно від змісту заповіту право на обов'язкову частку в спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова( вдівець) та непрацездатні батьки ( ст..1241 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_4, що підтверджено копією свідоцтва про народження ( а.с.103), на момент відкриття спадщини вона була повнолітньою працездатною особою, що не заперечується сторонами, тобто вона не відноситься до осіб які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні.

Суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями є ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, які спадкують його майно за заповітом, підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 за законом відсутні.

Відповідно до ст.. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст.. 213 цього Кодексу.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не являється спадкоємцем за законом чи заповітом , між спадкоємцями за заповітами спір відсутній, заповіти від 05.08.2008 року та від 27.11.2009 року є дійсними, вимоги позивача щодо тлумачення заповітів є безпідставними, тому не підлягають до задоволення.

Також, позивач просить зобов'язати Другу Білоцерківську міську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1.

07.12.2010 року постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого ОСОБА_4 в зв'язку з тим, що від його імені є чинні заповіти, а в суді знаходиться справа щодо їх визнання правочинів недійсними.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що заповіти є чинними, в судовому порядку вони не визнанні недійсними, в діях нотаріуса неправомірних дій щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадкове майно ОСОБА_1 не вбачається, суд приходить до висновку що вищезазначена вимога позивача є безпідставною.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним , тлумачення заповіту та визнання права на спадкове майно не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України за рахунок відповідача компенсуються витрати позивача в разі задоволення його вимог, а в даному випадку в позові відмовлено, тому стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.16. 213, 215, 1233, 1235, 1241. 1254. 1256, 1257 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60,61, 88, 212-215, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, тлумачення заповіту та визнання права на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Бондаренко