Рішення № 30944219, 23.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2013 р.Справа № 916/573/13-г

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Брукша П.М. - згідно довіреності №94/13-а від 15.03.2013р.,

Селюков П.В. - згідно довіреності №123/12-а від 12.10.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АСТЕЛІТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" про стягнення заборгованості у сумі 7 500 грн., 3% річних у сумі 32 грн. 05 коп. та розірвання додаткових угод №1/119 від 05.05.2011р., №1/106 від 01.05.2011р., №1 від 05,01.2011р. до Договору №1/08-І від 01.02.2008р., укладеного між сторонами у справі.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 16.04.2013р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7 500 грн., 3% річних у сумі 96 грн. 16 коп.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, за повідомленням пошти, за зазначеною адресою відповідач не знаходиться.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

01 лютого 2008р. між ТОВ "АСТЕЛІТ" (Орендодавець) та ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" (Орендар) був укладений Договір про співробітництво та організацію використання (оренди) антенно-щоглових споруд (далі - АЩС) №1/08-I, предметом якого є використання антенно-щоглових споруд, які належать Орендодавцю.

Відповідно до п. 3.7 Договору, після узгодження Орендодавцем умов розміщення на власних АЩС устаткування Орендаря, сторони підписують додаткову угоду до Договору з зазначенням адреси розміщення устаткування Орендаря, характеристиками устаткування Орендаря, а також технічними умовами розміщення. При цьому сторони підписують акт приймання-передачі в оренду.

Пунктом 5 Договору передбачено, що договірна орендна плата з урахуванням ПДВ за послуги розміщення телекомунікаційного обладнання Орендаря по одному АЩС Орендодавця складає 750 грн. за місяць, незалежно від типу та місцезнаходження АЩС.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Договору, 05 січня 2011р. сторонами було укладено Додаткову угоду №1, згідно якої Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове користування ділянку мачти, що знаходиться на ділянці даху цеху по виробництву пінобетону і частину технологічного контейнеру, що знаходиться на прилеглій до цеху території ТОВ "Санта" за адресою: Одеська обл., м. Южний, вул. Заводська, 3-б. Об'єкт оренди переданий Орендарю за Актом приймання-передачі від 01.01.2011р.

01 травня 2011р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1\106, згідно якої Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове користування місце на АЩС за адресою смт. Авангард, в/ч А2171, Магістральна, 37, військове містечко №7. У той же день був підписаний Акт приймання-передачі зазначеного об'єкту оренди.

Крім того, сторонами було укладено Додаткову угоду №1/119 від 01.05.2011р., згідно якої Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове користування місце на АМУ за адресою: м. Одеса, вул.7-а Пересипська, 4. У той же день був підписаний Акт приймання-передачі зазначеного об'єкту оренди.

Позивач у справі зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, що є порушенням умов Договору, Додаткових угод до нього, та вимог чинного законодавства. Так, за розрахунком позивача, за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 7 500 грн., а саме: по Додатковій угоді №1 від 05.01.2011р. - 3 000 грн. за період червень 2012р. - вересень 2012р., по Додатковій угоді №1/119 від 01.05.2011р. - 3 000 грн. за період червень 2012р. - вересень 2012р., по Додатковій угоді №1\106 від 01.05.2011р. - 1 500 грн. за період червень 2012р. - липень 2012р.

У відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 23 жовтня 2012р. позивач направив на адресу Орендаря претензію №2 щодо погашення заборгованості у сумі 56 250 грн. Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2012р. по справі № 5017/2423/2012 позов ТОВ "АСТЕЛІТ" задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" на користь ТОВ "АСТЕЛІТ" заборгованість по орендній платі у сумі 48 750 грн. за період по 31.05.2012р. При цьому, у частині стягнення заборгованості у сумі 7 500 грн. судом відмовлено у зв'язку з Тим, що станом на дату прийняття рішення обов'язок відповідача сплатити цю суму ще не настав з урахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, з урахуванням претензії №2 від 23.10.2012р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7 500 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних на суму боргу за період прострочення з 04.11.2012р. п09.04.2013р. , що складає 96 грн. 16 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2008р. між ТОВ "АСТЕЛІТ" (Орендодавець) та ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" (Орендар) був укладений Договір про співробітництво та організацію використання (оренди) антенно-щоглових споруд (далі - АЩС) №1/08-I, предметом якого є використання антенно-щоглових споруд, які належать Орендодавцю.

05 січня 2011р. сторонами було укладено Додаткову угоду №1, згідно якої Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове користування ділянку мачти, що знаходиться на ділянці даху цеху по виробництву пінобетону і частину технологічного контейнеру, що знаходиться на прилеглій до цеху території ТОВ "Санта" за адресою: Одеська обл., м. Южний, вул. Заводська, 3-б. Об'єкт оренди переданий Орендарю за Актом приймання-передачі від 01.01.2011р.

01 травня 2011р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1\106, згідно якої Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове користування місце на АЩС за адресою смт. Авангард, в/ч А2171, Магістральна, 37, військове містечко №7. У той же день був підписаний Акт приймання-передачі зазначеного об'єкту оренди.

Крім того, сторонами було укладено Додаткову угоду №1/119 від 01.05.2011р., згідно якої Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у тимчасове користування місце на АМУ за адресою: м. Одеса, вул.7-а Пересипська, 4. У той же день був підписаний Акт приймання-передачі зазначеного об'єкту оренди.

Пунктом 5 Договору передбачено, що договірна орендна плата з урахуванням ПДВ за послуги розміщення телекомунікаційного обладнання Орендаря по одному АЩС Орендодавця складає 750 грн. за місяць, незалежно від типу та місцезнаходження АЩС.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З матеріалами справи відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, станом на дату подачі позову має заборгованість по Додатковій угоді №1 від 05.01.2011р. - 3 000 грн. за період червень 2012р. - вересень 2012р., по Додатковій угоді №1/119 від 01.05.2011р. - 3 000 грн. за період червень 2012р. - вересень 2012р., по Додатковій угоді №1\106 від 01.05.2011р. - 1 500 грн. за період червень 2012р. - липень 2012р. Отже, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати на суму 7 500 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 96 грн. 16 коп.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем у справі не надано доказів належного виконання умов Договору та Додаткових угод до нього щодо оплати орендної плати.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "АСТЕЛІТ" є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" (м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 29, кв.98, код ЄДРПОУ 35503973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕЛІТ" (м. Київ, вул. Солом'янська, 11-А, код ЄДРПОУ 22859846, п/р 26004101788001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) заборгованість у сумі 7 500 грн., 3% річних у сумі 96 грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 квітня 2013р.

Суддя Рога Н. В.