Рішення № 30944158, 25.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2013 року Справа № 913/873/13

Провадження №16/873/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Луганськ Ойл»", м. Луганськ

до Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», м. Луганськ

про стягнення 8883 грн. 99 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Заморіна М.О., довіреність від 20.03.13 №1-д;

від відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 8883,99грн. за поставлений товар.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: копія позову, ухвали суду по справі надіслані за належною адресою, вказаною в довідці держреєстратора, та отримані відповідачем, що підтверджено поштовим повідомленням від 17.04.13 про вручення відповідачеві відповідних документів. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами по справі відбувся правочин по купівлі-продажу товару - технічного масла, за яким продавець (позивач) продав, а покупець (відповідач) купив продукцію на суму 21363,99грн., що підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними про відпуск товару та довіреностями про отримання відповідачем товару на вказану суму, наданими повноважним представником позивача до матеріалів справи.

Відповідач в порушення досягнутої з позивачем домовленості не у повному обсязі оплатив позивачу придбаний товар - тільки на суму 12480грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 8883,99грн.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Нормою ст.11 Цивільного кодексу України встановлено підстави виникнення прав та обов'язків із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних обов'язків є правочини та інші юридичні факти.

Між позивачем та відповідачем відбувся правочин, що відповідає загальним засадам господарського та цивільного законодавства, і передбачений законом, купівля-продаж товару - одна сторона (позивач) звернулася з пропозицією про продаж індивідуально визначеного майна до другій стороні (відповідачу), друга сторона (відповідач) отримала необхідний для неї товар.

Даний правочин врегульовано нормою ст.655 Цивільного кодексу України - купівля-продаж товару. Приписи ст.692 ЦК України зобов'язують відповідача сплатити вартість товару повністю на отриману суму.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено позивачем належним чином в порядку ст.33,34 ГПК України, а саме: видатковими накладними про отримання відповідачем від позивача продукції на суму 21363,99грн. Також даний факт підтверджено довіреностями відповідача форми «М-2», затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.96 №192, про отримання поставленої позивачем продукції.

Претензією від 09.01.13 №2 (належні докази направлення претензії в матеріалах справи на а.с.13) позивач вимагав від відповідача виконання ним обов'язків по оплаті товару на суму 8883,99грн. і у відповідача виник обов'язок по сплаті вартості купленого товару та відповідальність за невиконання цього обов'язку в порядку ст.ст.530,625,692 ЦК України.

Відповідач не сплатив гроші позивачеві на його вимогу, чим порушив вимоги закону і права позивача на отримання плати за проданий товар.

Стосовно розміру вимог позову, які підлягають до задоволення в частині основної суми боргу, слід вказати про таке.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облік господарських операцій здійснюється на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») - повинен матиме обов'язкові реквізити: назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до ст.43 ГПК України і з урахуванням викладених правил Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд оцінив докази, визначені позивачем і додані до матеріалів справи, якими він підтверджує поставку товару на суму 21363,99грн., а саме - видаткові накладні та довіреності на отримання товару.

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що докази здійснених продавцем (позивачем) господарських операцій по поставці товару на суму 21363,99грн. є належними і допустимими.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належним чином і підлягають до задоволення повністю. Отже слід стягнути з відповідача борг в сумі 8883,99грн. за поставлений позивачем товар.

За таких підстав позов слід задовольнити та відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 530, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», м. Луганськ, вул. ім. Свєрдлова,197 «а», ід. код 24846227 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Луганськ Ойл»", м. Луганськ, вул. «Оборонна», 34 «а», 312, ід. код 34721094 борг в сумі 8883,99грн., витрати по судовому збору в сумі 1720,50грн. Видати наказ.

Рішення підписане 26.04.13

Суддя Р. Шеліхіна