Постанова № 30944065, 26.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року № 826/2564/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш"

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шапаш" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві про застосування фінансових санкцій від 22 лютого 2013 року № 260887/21-129/0072.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 22 лютого 2013 року № 260887/21-129/0072 підлягає скасуванню, оскільки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві порушено порядок проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" та порядку проведення інвентаризації в ході перевірки.

Відповідачем через канцелярію суду подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Податковий кодекс України, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, та зазначає, що Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" фінансові санкції в розмірі 8 500 грн., оскільки під час проведення перевірки встановлено, що в магазині, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Шапаш" здійснюється зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких значення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві від 22 лютого 2013 року № 260887/21-129/00 за порушення статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" фінансові санкції в розмірі 8 500 грн.

Вказане рішення винесене на підставі акту Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві від 15 січня 2013 року № 0011/01/38308719 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яким встановлено, зокрема, порушення пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: в магазині за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, літери Б, Б', що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Шапаш" здійснюється зберігання алкогольних напоїв з метою подальшої реалізації, які описані в додатку № 1 до акту перевірки, які марковані марками акцизного податку, на яких значена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеної з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари виробника.

Згідно додатку № 1 від 9 січня 2013 року до акту перевірки від 15 січня 2013 року № 0011/01/38308719, в магазині здійснюється зберігання алкогольних напоїв - лікеру "Choyo Honey", місткість - 0,75 л., дата розливу продукції - 2 квітня 2012 року, дата марки - червень 2011 року.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 481).

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 481 алкогольні напої, які виробляються в Україні, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 встановлено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з пунктом 226.6 статті 226 Податкового кодексу України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки ( пункт 226.7 статті 226 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічні приписи містяться у пункті 20 Положення про виготовлення зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251.

Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України зберігання не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Згідно підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на 1 квітня 2012 року) ставка податку на алкогольні напої (інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені (з доданням спирту) складає 45,87 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що сума акцизного податку сплаченого за одиницю маркованої продукції (лікер "Choyo Honey") складає 5,160 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем зберігалися алкогольні напої з метою їх подальшої реалізації (лікер "Choyo Honey") за ставкою акцизного податку в розмірі 4,739 грн.

Таким чином, позивачем зберігалися алкогольні напої з метою їх подальшої реалізації, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

При цьому, позивачем під час розгляду справи вказані обставини не оспорювалися.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача відносно того, що ТОВ "Шапаш" зберігалися алкогольні напої з метою їх подальшої реалізації без марок акцизного податку.

Статтею 17 Закону № 481 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про правомірність застосування до ТОВ "Шапаш" фінансових санкцій у розмірі 8 500 грн.

Відносно доводів позивача про порушення порядку проведення фактичної перевірки, оскільки один із інспекторів Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві не мав повноважень на проведення перевірки, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (підпункт 80.2.5 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 9 січня 2013 року начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві видано наказ № 17 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, літери Б, Б'.

9 січня 2013 року головному державному податковому ревізору-інспектору Журавльову Руслану Олександровичу та старшому державному податковому ревізору-інспектору Радьку Павла Вікторовича видано направлення № 21-131/0017 про проведення фактичної перевірки з 9 січня 2013 року по 18 січня 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш".

Фактична перевірка проведена інспекторами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві 9 січня 2013 року.

При цьому, як вбачається з акту перевірки від 15 січня 2013 року № 0011/01/38308719, фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" здійснена головним державним податковим ревізором-інспектором Журавльовим Р.О. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Шимченком С.Д.

Під час розгляду справи відповідачем доказів на підтвердження повноважень старшого державного податкового ревізора-інспектора Шимченка С.Д. на проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" суду не пред'явлено.

За таких обставин, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що фактична перевірки ТОВ "Шапаш" проведена старшим державним податковим ревізором-інспектором Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві Шимченком С.Д. без наявності на те повноважень.

При цьому, суд звертає увагу, що з наданих відповідачем завірених належним чином копій матеріалів перевірки вбачається, що акт про результати фактичної перевірки від 15 січня 2013 року № 0011/01/38308719 та акт відмови від ознайомлення з направленням про проведення фактичної перевірки від 15 січня 2013 року № 18/21-156/38308719 підписані головним державним податковим ревізором-інспектором Журавльовим Р.О. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Шимченком С.Д., а висновок про результати проведеної фактичної перевірки та акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 10 січня 2013 року № 9/21-136/38308719 підписані головним державним податковим ревізором-інспектором Журавльовим Р.О. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Радьком П.В.

Відповідачем не надані пояснення з приводу зазначених обставин.

Суд також приймає до уваги доводи позивача щодо порушення Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві строків прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, виходячи з наступного.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено під час розгляду справи, акт про результати проведеної фактичної перевірки відповідачем складено та підписано 15 січня 2013 року, а рішення про застосування фінансових санкцій № 260887/21-129/0072 винесене Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві 22 лютого 2013 року.

Разом з тим, суд зазначає про наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих правовідносин.

Основними вимогами до рішення суб'єкта владних повноважень в спірних правовідносинах є законність такого рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто, норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).

Підставами для визнання акта нечинним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта нечинним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом встановлено, що в спірних правовідносинах Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві прийнято рішення, яке відповідає обставинам, які склалися фактично (оскільки в суді знайшов підтвердження факт існування підстав для накладення штрафу на позивача), тобто вказане рішення є вірним по суті та узгоджується з вимогами чинного законодавства України.

При цьому, суд зазначає, що факт проведення фактичної перевірки ТОВ "Шапаш" одним з інспекторів Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві без наявності на те повноважень та факт порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимог пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України не можуть в даному випадку бути підставою для скасування рішення № 260887/21-129/0072 від 22 лютого 2013 року, оскільки вказані обставини не вплинули на висновки Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві та на встановлені обставини щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та не позбавили можливості ТОВ "Шапаш" оскаржити рішення відповідача шляхом звернення до суду.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві не надавалася ТОВ "Шапаш" вимога про зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено, що при проведенні перевірок податковий орган повинен мати окрему вимогу в письмовій формі на проведення інвентаризації, оскільки інвентаризація проводиться у разі необхідності в ході перевірки. При цьому, право податкового органу вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки встановлене підпунктом 20.1.5 пункту 2.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Крім того, під час проведення перевірки та підписання акту перевірки від суб'єкта господарювання був присутній ОСОБА_4, який мав можливість ознайомитись із направленням на перевірку та службовим посвідченням посадових осіб відповідача, проте під час підписання акту представник позивача про ці обставини не зазначив, заперечень до перевірки чи акту перевірки до податкового органу не надіслав. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапаш" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві про скасування рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева