Постанова № 30943807, 24.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 р. (о 17:13) Справа №801/2838/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Тоскіної Г.Л., суддів Сидоренко Д.В., Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту пенсійного забеспечення Міністерства соціальної політики України

про визнання неправомірним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Євпаторійського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України (далі відповідач), в якому просить визнати застосування норм законодавства Департаментом пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України при прийнятті рішення про відмову у визначенні заробітної плати та видачі довідки про доходи неправомірним; зобов'язати Департамент пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України прийняти рішення та видати довідку про доходи за період з 01.05.1974 по 31.01.1975 та з 01.01.1978 по 31.07.1979.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовив у визначенні заробітної плати та видачі довідки про доходи для обчислення пенсії, чим порушив вимоги діючого законодавства.

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.01.2013 відкрито провадження в адміністративній справі та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 28.01.2013 адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії передана на розгляд Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2013 справа прийнята до провадження.

У судовому засідання 04.04.2013 позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої п. 2 позовної заяви викладений у наступній редакції: визнати застосування норм законодавства щодо відмови у видачі довідки про зарплату за зверненням позивача до Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України неправомірним: від 12.07.2011 - відповідь від 06.09.2011, від 08.11.2011 - відповідь від 13.12.2011, від 16.07.2012 - відповідь від 17.08.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.04.2013 визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання застосування норм законодавства щодо відмови у видачі довідки про зарплату за зверненням позивача до Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України неправомірними: від 12.07.2011 - відповідь від 06.09.2011, від 08.11.2011 - відповідь від 13.12.2011.

У судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.04.2013, надав пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що відповідно до вимог процесуального законодавства на відповідача покладений обов'язок надати суду всі документи, які може бути використані в якості доказів, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Міністерства соціальної політики АР Крим з заявою вх. №А-4/1383/2 від 13.07.2011, відповідно до якої просив видати довідку про заробітну плату для обчислення пенсії.

Згідно відповіді вих. №07.1-1505 від 19.07.2011 позивачу були роз'ясненні норми Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату та зазначено, що для вирішення питання зроблений запит до Міністерства соціальної політики України.

Згідно листа вих. №701/039/97-м від 06.09.2011 Департамент пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України рекомендував заявнику обчислити заробітну плату за інший період роботи. При цьому у відповіді Департамент пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України посилався на вимоги Галузевої угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2008-2009 р. та відсутність відповідних даних про грошове забезпечення військовослужбовців згідно цієї угоди, у зв'язку з чим не має можливості надати довідку про заробітну плату у званні старшого лейтенанта за відповідний період.

Судом встановлено, що заявою від 08.11.2011р. (вх. № А-25363/01 від 15.11.2011) позивач звернувся до відповідача з проханням вирішити його питання щодо видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії згідно вимог Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату та надати відповідні пояснення.

Листом від 13.12.2011р. вих. № 9375/039/161-11 позивачу надана відповідь аналогічного змісту згідно з відповіддю вих. №701/039/97-м від 06.09.2011.

Позивач звернувся до Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України з заявою від 16.07.2012, в якої зазначив, що ним були надані архівні довідки, відповідно до яких відсутні відомості про суму грошового забезпечення ОСОБА_1, у зв'язку з чим, на його думку, підлягають застосуванню норми Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату. Позивач вказує, що разом з заявою від 08.11.2011 ним були надані відомості про посадові оклади військовослужбовців, які відповідають посаді позивача і військовому званню в період проходження ним служби з 01.05.1974 по 30.06.1979, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний видати відповідну довідку. Позивач вважає таку відмову протиправною.

Листом від 17.08.2012 вих. №4287/039/161-12 Департаментом пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України надана відповідь, в якій роз'яснені норми діючого пенсійного законодавства та зазначено про відсутність підстав відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №919 від 05.07.2006 для видачі довідки.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач фактично не погоджується з відмовою надати довідку про заробітну плату для обчислення пенсії відповідно до положень Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №919 від 05.07.2006, та просить суд зобов'язати відповідача видати таку довідку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог суд зважає на наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Механізм визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за основним місцем роботи застрахованої особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин був встановлений Постановою Кабінету міністрів України №919 від 05.07.2006 Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (надалі Порядок №919 в редакції на час звернення позивача з заявами від 12.07.2011 та 08.11.2011).

Відповідно до 2. Порядку №919 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 р. визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно п. 3 Порядку №919 за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається: 2) у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) у відповідній галузі (системі), за календарний рік, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію, або виходячи з мінімально гарантованої зазначеної тарифної ставки (посадового окладу), передбаченої галузевою угодою. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Довідка про заробітну плату виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а у разі відсутності в такому органі зазначених відомостей - Мінсоцполітики.

Отже, виходячи з системного аналізу норм Порядку №919 в редакції на час звернення позивача з заявами від 12.07.2011 та 08.11.2011, підставами для видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії є ліквідація підприємства, установи, організації та відсутність документів в органах вищого рівня та архівних установах про заробітну плату застрахованої особи.

Судом встановлено, що позивачем надані документи, з яких вбачається, що 287 ВСО та 285 ВСО, де проходив військову службу позивач, розформовані, архівні документи в ВМСУ «Дальвоенморстрой», на даний час ОАО ВМСУ Тихоокеанського флоту, не передані. Згідно архівних довідок дані документи відсутні. Крім того, позивачем надана довідка про суми грошового забезпечення за аналогічними посадами за період проходження військової служби ОСОБА_1 в 1974-1979 для призначення пенсії.

А відтак, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, позивач відповідно до вимог Порядку №919 мав право на отримання довідки, оскільки будь-яких обмежень (за винятком умов, передбачених цім Порядком) для отримання такої довідки нормами Порядку №919 на цій час встановлено не було.

Як вбачається з відповідей від 06.09.2011 вих. №701/039/97-м та від 13.12.2011р. вих. №9375/039/161-11 фактично відмовляючи надати відповідну довідку відповідач посилається на вимоги Галузевої угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2008-2009 р. та на відсутність відповідних даних про грошове забезпечення військовослужбовців згідно цієї угоди.

Суд вважає неспроможними вказані доводи відповідача, оскільки норми Галузевої угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2008-2009 р. не розповсюджуються на позивача та спірні правовідносини.

Більш того, згідно п. 2 Наказу Міністра оборони України Про Галузеву угоду між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2011-2013 роки від 12.03.2011 №138 Наказ Міністра оборони України від 10 травня 2008 року № 198 "Про Галузеву угоду між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2008-2010 роки" втратив чинність.

Отже відповідачем був застосований нормативно-правовий акт, положення якого, на час звернення позивача до відповідача, вже втратили чинності.

А відтак, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що відмова відповідача надати позивачу довідку про заробітну плату для обчислення пенсії з підстав, викладених у листах від 06.09.2011 вих. №701/039/97-м та від 13.12.2011р. вих. № 9375/039/161-11, прийнята з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже є протиправною.

Водночас згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №166 (яка набрала чинності 12.03.2012) внесені зміни до Постанови Кабінету міністрів України №919 від 05.07.2006 Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату.

Згідно абз 1 пп. 2 п. 3 Порядку №919 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №166) за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається: у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Довідка про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, видається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад (абз 2 пп. 2 п. 3 Порядку №919 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №166).

Отже, виходячи з наведених норм Порядку №919 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №166), довідка про заробітну плату для обчислення пенсії видається при наявності наступних умов:

страховий стаж особи починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин;

у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано.

Згідно листу від 17.08.2012 вих. №4287/039/161-12 пенсію позивачу призначено виходячи з суми грошового забезпечення за період військової служби з 01.02.1975 по 31.01.1980 та з 01.07.2000 по 30.11.2006 на підставі архівних довідок Тихоокеанського та Чорноморського флотів Російської Федерації від 2010 та 2011 рр., грошове забезпечення визначено за 60 календарних місяців страхового стажу (з 1979 по 1985), що не заперечував позивач у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, а саме архівною довідкою від 07.09.2010 №1510.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що призначення пенсії, виходячи з розрахунку грошового забезпечення позивача за 60 календарних місяців страхового стажу (з 1979 по 1985), не позбавляє права позивача визначити інші 60 календарних місяців страхового стажу для розрахунку пенсії, оскільки, як було зазначено вище, визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату відповідно до Порядку №919 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №166) передбачено при наявності певних умов, перелік яких читко визначений цім Порядком, зокрема, у разі відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Водночас при наявності таких даних, а саме заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р., відсутні підстави для застосування норм Порядку №919 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 №166).

А відтак, суд зазначає, що враховуючи зміни внесені до Постанови Кабінету міністрів України №919 від 05.07.2006 Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, на час звернення позивача з заявою від 16.07.2012 та надання відповіді (лист від 17.08.2012 вих. №4287/039/161-12) були відсутні підстави, передбачені нормами Порядку №919, для видачі довідки.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду заяви від 16.07.2012 (відповідь від 17.08.2012 вих. №4287/039/161-12) діяв з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим відмова Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної политими України надати довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, викладена у листі від 17.08.2012 вих. №4287/039/161-12, ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання застосування норм законодавства щодо відмови у видачі довідки про зарплату за зверненням позивача до Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України неправомірним: від 16.07.2012 - відповідь від 17.08.2012; зобов'язання Департамент пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України прийняти рішення та видати довідку про доходи за період з 01.05.1974 по 31.01.1975 та з 01.01.1978 по 31.07.1979.

В силу викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

В судовому засіданні 24.04.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 26.04.2013.

Керуючись ст. ст.. 94, 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати відмову Департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України надати довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, викладену у листах від 06.09.2011 вих. №701/039/97-м та від 13.12.2011 вих. № 9375/039/161-11, протиправною.

3. В інший частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34,41 гривень судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Г.Л.Тоскіна

Суддя Д.В. Сидоренко

Суддя Д.В. Кірєєв