Рішення № 30943645, 18.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р.Справа № 922/874/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Укртрансгаз", м. Київ до Публічного АТ "Харківміськгаз", м. Харків про стягнення 5 790 228,62грн. за участю представників сторін:

від позивача - Єфімової М.О., дов. № 2-198 від 09.01.2013 року.,

від відповідача - Зубрича Д.О., дов. № 08/17 від 03.01.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ПАТ "Укртрансгаз" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ПАТ "Харківміськгаз" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 5 088 269,02 грн., пеню - 471 166,71 грн., 7 % штрафу - 490 930,40 грн., 3 % річних в сумі 177 212 грн., інфляційні втрати в розмірі 53 580,89 грн., а також суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 68 820 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011168/П40 від 28.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2013 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.03.2013 року о 10:15 год.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 11.03.2013 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з тих підстав, що на момент розгляду справи за спірним договором у ПАТ "Харківміськгаз" відсутня заборгованість перед підприємством - позивача.

З метою проведення між сторонами звірки взаєморозрахунків за спірним договором, у судовому засіданні 11.03.2013 року оголошувалась перерва до 18.04.2013 до 09:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 18.04.2013 року, представник позивача підтвердив факт погашення відповідачем суми заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу в розмірі 5 088 269,02 грн., та просив суд постановити рішення про задоволення позову в решті заявлених вимог.

Присутінй у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що відносно ПАТ "Харківміськгаз" порушено процедуру банкрутства та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, шляхом заборони нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Так, 28.09.2011 року між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (надалі - Газотранспортне підприємство) та ПАТ "Харківміськгаз" (надалі - Замовник) був укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011168/П40 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору Газотранспортне підприємство взяло на себе зобов'язання здійснити транспортування магістральними трубопроводами природного газу, в тому числі, в жовтні - грудні 2011 року, від пунктів прийому - передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення - газорозподільних станцій, а Замовник - сплачувати за транспортування газу встановлену плату.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній НАК "Нафтогаз України" від 13.06.2012 року № 360 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 18.07.2012 року № 530 було припинено діяльність ДК "Укртрансгаз" внаслідок його реорганізації шляхом перетворення в ПАТ "Укртрансгаз".

Відповідно до п.1.2. Статуту ПАТ "Укртрансгаз", останнє є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Пунктами 2.11.1 та 2.11.4 Договору передбачено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються між сторонами актами наданих послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно п.4.4. Договору, вартість послуг по транспортуванню газу визначається на підставі акту наданих послуг.

Відповідно до п. 4.5 Договору, оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 % попередньої оплати за 10 (десять) днів до початку місяця, в якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем, протягом жовтня - грудня 2011 року був протранспортований природний газ для відповідача загальним обсягом 29 004,514 тис. м. куб. та загальною вартістю 7 013 291,48 грн., що підтверджується актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами за відповідні місяці, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 59 - 61).

Між тим, відповідач, покладені на нього зобов'язання з оплати послуг по транспортуванню природного газу в жовтні - грудні 2011 року виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього утворилась зоборгованість перед позивачем в сумі 5 088 269,02 грн.

Поряд з цим, судом було встановлено, що 31.01.2013 року відповідачем на адресу ПАТ "Укртрансгаз" був направлений лист за № 33/439 (а.с. 82), в якому ПАТ "Харківміськгаз" просило підприємство зарахувати переплату, що утворилась по Договору № 1109011073/Н40 від 27.09.2011 року, в рахунок оплати заборгованості по Договору № 1109011168/П40 від 28.09.2011 року.

Так, із наданих позивачем письмових пояснень вбачається, що ПАТ "Укртрансгаз" було здійснено зарахування переплати ПАТ "Харківміськгаз" по Договору № 1109011073/Н40 від 27.09.2011 року, в рахунок оплати заборгованості по спірному Договору № 1109011168/П40 від 28.09.2011 року.

Отже, враховуючи встановлення судом обставин повної оплати відповідачем суми заборгованості послуг з транспортування природного газу по спірному Договору до звернення позивача до господарського суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 088 269,02 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення сум пені, 7 % штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно доводів відповідача позовні вимоги у вищезазначеній частині не підлягають задоволенню з тих підстав, що відносно ПАТ "Харківміськгаз" порушено процедуру банкрутства та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, шляхом заборони нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

На підтвердження вищевказаних обставин відповідачем до матеріалів справи надано копію ухвали господарського суду Харківської облсті від 09.01.2013 року по справі № 922/092/13, якою порушено провадження у справі про банкрутство за заявою ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" про визнання банкрутом ПАТ "Харківміськгаз" (а.с. 83).

Так, з моменту прийняття зазначеної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, шляхом заборони:

- стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних санкцій) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Поряд з цим, суд зазначає, що за приписами ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів це - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Із правового аналізу вищезазначеної норми Закону випливає, що з моменту введеня мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняється нарахування ннеустойки (штрафу, пені), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Таким чином, суд зазначає, що за період, що передує введенню мораторію, пеня, штрафні санкції, 3 % річних чи інфляційні втрати, у випадку неналенжого виконання боржником покладених на нього зобов'язань, нараховуються на загальних підставах.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. Договору сторони визначили, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань Замовником передбачено умовами укладеного сторонами Договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені по кожному звітному місяцю надання послуг з транспортування природного газу, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та відповідно якого належна до сплати сума становить 471 166,71 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем 7% штрафу у розмірі 490 930,40 грн., суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Так, за приписами ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Так, підприємство - позивача, належить до державного сектора економіки, у зв'язку з чим, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 % штрафу у розмірі 490 930,40 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 177 212 грн. та інфляційних втрат в розмірі 53 580,89 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ПАТ "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь ПАТ "Укртрансгаз" (01021, м. Киїів, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) пеню в сумі 471 166,71 грн., 7 % штрафу - 490 930,40 грн., 3 % річних - 177 212 грн., інфляційні втрати - 53 580,89 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 23 857,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.