Рішення № 30943514, 23.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.2013р. Справа № 905/1350/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система», м. Горлівка, ЄДРПОУ 23344104

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто», м. Маріуполь, ЄДРПОУ 00505992

про: стягнення 18 314,87 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Диннік О.Ю. - за дов. № 16-4 від 01.02.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система», м. Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто», м. Маріуполь про стягнення боргу за невиконання зобов'язань по оплаті за перетікання реактивної електричної енергії за договором про технічне забезпечення електропостачання № 74 від 28.04.2009р. у розмірі 18 314,87 грн., з яких: сума основного боргу - 17 321,18 грн., 3% річних - 187,70 грн. та пеня - 805,99 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 217, 218, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав договір № 74 від 28.04.2009р. з додатками, копії актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період березень-грудень 2012р., копії супровідних листів про надіслання документів на оплату, копії поштових повідомлень про вручення, розрахунок заборгованості, розрахунок штрафних санкцій та статутні документи підприємства.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови суду від 23.04.2013р. справу № 905/1350/13-г передано на розгляд судді Величко Н.В.

У судовому засіданні, що відбулось 23.04.2013р. позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву не надав.

Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, наявних у справі доказів достатньо для такого розгляду, тому суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

28 квітня 2009 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система» (власник мереж) та Товариством з обмеженого відповідальністю «Віраж-Авто» (споживач) було укладено договір про технічне забезпечення електропостачання № 74, згідно з яким власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлі-продажу електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електроенергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує надані послуги, визначні п. 4.1. договору, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії на межі балансової належності.

У пункті 17 додатку № 2 до договору, сторони встановили, що за підсумками розрахункового періоду до 6 дня періоду, наступного після розрахункового, власник мереж надсилає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти по оплаті за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок власника мереж протягом 5 банківських днів від дня отримання розрахункових документів.

Відповідно до п. 18 додатку 2 до договору, додаток набирає чинності з 01.06.2009р.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням термінів. Споживач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,1% але не більш подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Договір укладається на строк до 31.12.2009р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 10.7 договору).

Матеріали справи не містять доказів припинення дії цього договору.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу послуги, визначені договором, що підтверджується оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі зазначених послуг, а саме: від 31.03.2012-за березень 2012 року; від 30.04.2012 - за квітень 2012 року; від 31.05.2012 - за травень 2012 року; від 30.06.2012 - за червень 2012 року; від 31.07.2012 - за липень 2012 року; від 31.08.2012 - за серпень 2012 року; від 30.09.2012 - за вересень 2012 року; від 31.10.2012-за жовтень 2012 року; від 30.11.2012-за листопад 2012 року; від 31.12.2012 - за грудень 2012 року (а.с. 26-35).

Позивач щомісячно, відповідно до умов укладеного договору направляв на адресу споживача рахунки на оплату наданих послуг, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу (а.с. 36-45). Так, рахунок-фактура від 31.03.2012 року № 029609 за березень 2012 року на суму 1 311,04 грн. отриманий відповідач 06.04.2012 року (а.с. 56); рахунок-фактуру від 30.04.2012 року № 030047 за квітень 2012 року на суму 1 414,09 грн. отримано 14.05.2012 року (а.с. 57); рахунок-фактуру від 31.05.2012 року № 030416 за травень 2012 року на суму 1 332,24 грн. отримано 12.06.2012 року (а.с. 58); рахунок-фактуру від 30.06.2012 року № 030589 за червень 2012 року на суму 1 491,26 грн. отримано 12.07.2012 року (а.с. 59); рахунок-фактуру від 31.07.2012 року № 030682 за липень 2012 року на суму 1 587,40 грн. отримано 06.08.2012 року (а.с. 60); рахунок-фактуру від 31.08.2012 року № 031311 за серпень 2012 року на суму 1 503,01 грн. отримано 10.09.2012 року (а.с. 61); рахунок-фактуру від 30.09.2012 року № 031833 за вересень 2012 року на суму 1 535,04 грн. отримано 08.10.2012 року (а.с. 62); рахунок-фактуру від 31.10.2012 року № 032113 за жовтень 2012 року на суму 2 614,61 грн. отримано 12.11.2012 року (а.с. 63); рахунок-фактуру від 30.11.2012 року № 032603 за листопад 2012 року на суму 2 231,44 грн. отримано 12.12.2012 року (а.с. 64); рахунок-фактуру від 31.12.2012 року № 033046 за грудень 2012 року на суму 2 301,05 грн. отримано 09.01.2013 року (а.с.65).

Отже, позивач належним чином виконав умови договору, надавши відповідачу послуги та необхідні документи для оплати послуг, відповідач в свою чергу своєчасно не оплатив послуги, в результаті чого, станом на 30.01.2013р. у відповідача утворилась заборгованість по оплаті за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 17 321,18 грн.

Враховуючи, що станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів оплати за перетікання реактивної електричної енергії в повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 17 321,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі п. 8.2 договору та ч.2 ст.625 ЦК України за порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 805,99 грн. та 3% річних у розмірі 187,70 грн., які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені за період з 14.04.2012р. по 30.01.2013р. у розмірі 805,99 грн., 3% річних за період з 14.04.2012р. по 30.01.2013р. у розмірі 187,70 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірно, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст.32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування. Суд оцінює докази в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, суму боргу не сплатив, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто» про стягнення 18 314,87 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система», м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто», м. Маріуполь про стягнення боргу за невиконання зобов'язань по оплаті за перетікання реактивної електричної енергії за договором про технічне забезпечення електропостачання № 74 від 28.04.2009р. у розмірі 18 314,87 грн., з яких: сума основного боргу - 17 321,18 грн., 3% річних - 187,70 грн. та пеня - 805,99 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-Авто», м. Маріуполь (87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Котляревського, 34, ЄДРПОУ 00505992) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система», м. Горлівка (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 23344104, п/р № 26002028297001 в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», МФО 300249) 17 321,18 - основний борг, 805,99 грн. - пеня, 187,70 грн. - 3% річних та 1 720,50 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2013.

Суддя Н.В. Величко