Постанова № 30942888, 12.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3555/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 р. ВАТ по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі та, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0000361610/0 від 16.08.2007 р., № 0000361610/1 від 01.11.2007 р., № 0000361610/2 від 27.12.2007 р., № 0000371610/2 від 16.08.2007 р., № 0000371610/1 від 01.11.2007 р., № 0000371610/2 від 27.12.2007 р. та податкові повідомлення-рішення № 0000401610/0 від 16.08.2007 р., № 0000401610/1 від 01.11.2007 р. та № 0000681610/0 від 27.12.2007 р. в частині донарахованого податку на додану вартість в сумі 154535,4 грн. та застосованої штрафної санкції з цього податку в сумі 77268,00 грн. з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р. по справі № 2-а-3555/08 адміністративний позов ВАТ по газопостачанню і газифікації «Одесагаз» задоволено частково, а саме, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 16.08.2007 р. № 0000361610/0 в сумі 21535,36 грн., від 01.11.2007 р. № 0000361610/1 в сумі 21535,36 грн.; від 27.12.2007 р. № 0000361610/2 в сумі 21535,36 грн.; від 16.08.2007 р. № 0000371610/0; від 01.11.2007 р. № 0000371610/1; від 27.12.2007 р. № 0000371610/2; від 16.08.2007 р. № 0000401610/0; від 01.11.2007 р. № 0000401610/1; від 27.12.2007 р. № 0000681610/2. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 р. по справі № 22а-15071/08 р. апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі - залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р. по справі № 2-а-3555/08 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2012 р. по справі № К-35357/09 касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 р. та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача були надані додаткові пояснення (а.с. 43-49 т.2).

Так, позивач зазначив, що на підтвердження валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «С-Медіа Груп» ним надані всі первинні документи, що підтверджують зв'язок маркетингових послуг з господарською діяльністю ВАТ «Одесагаз», також позивачем надано до перевірки всі документи на підтвердження правомірності включення валових витрат по відрядженням голови правління ВАТ «Одесагаз» до м. Будапешт (Угорщина) та м. Сінгапур і м. Куала-Лумпур (Малайзія).

Крім того, позивач зауважує, що оскаржуваний акт перевірки складений з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки в ньому факти виявлених порушень викладені без посилання на первинні документи, що підтверджують факт виявленого порушення.

В свою чергу відповідач зазначив, що перевіркою ВАТ «Одесагаз» встановлено, що підприємством не доведено зв'язок наданих ТОВ «С-Медіа Груп» маркетингових послуг з господарською діяльністю підприємства, оскільки за перевіряємий період ВАТ «Одесагаз» не придбало продукцію від виробників поліетиленових труб.

Також відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, оскільки при відрядженні голови правління ВАТ «Одесагаз» до м. Будапешт (Угорщина) та м. Сінгапур і м. Куала-Лумпур (Малайзія) були допущені порушення при оформленні наказів про службові відрядження, посвідчень про відрядження та не доведено зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства.

Крім того, відповідач зазначає про те, що ВАТ «Одесагаз» не дотримана вимога п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» по операції з ТОВ «Юридична фірма «Форум», відповідно до якого господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

З наведених підстав, відповідач вважає доводи та вимоги ПАТ «Одесагаз» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 945770 ПАТ «Одесагаз» зареєстровано як юридична особа 28.12.1994 р., реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР: 10005524012 (а.с. 75-77 т. 2).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 731193 ПАТ «Одесагаз» здійснює такі види діяльності за КВЕД: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; торгівля паливом через місцеві (локальні) трубопроводи; будівництво трубопроводів; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (а.с.72 т. 2).

У період з 11.06.2007 р. по 23.07.2007 р. на підставі направлень № 136 від 11.06.2007 р. та № 182 від 09.07.2007 р., виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, наказу начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 09.07.2007 р. № 323, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та ДПА в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка ВАТ «Одесагаз» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складений акт від 06.08.2007 р. № 713/16-10/03351208/10 (а.с. 11-105 т. 1).

Також були проведені планові виїзні документальні перевірки структурних підрозділів ВАТ «Одесагаз» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за вказаний період, за результатами яких були складені акти перевірок від 04.07.2007 р. № 1107 Котовського управління з експлуатації газового господарства, акт перевірки від 09.07.2007 р. № 386/23-17-24762989 Ренійського управління з експлуатації газового господарства, акт перевірки від 11.07.2007 р. № 122-2300/24541002 Балтського управління з експлуатації газового господарства, акт перевірки від 23.07.2007 р. № 23-3/25026029 Овідіопольського управління з експлуатації газового господарства.

Результати перевірок структурних підрозділів ВАТ «Одесагаз» були зведені в один акт перевірки юридичної особи - ВАТ «Одесагаз» від 06.08.2007 р. № 713/16-10/03351208/10.

Згідно п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, який діяв на час проведення перевірки податковим органом, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.2 вказаного Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

На підставі вищезгаданого акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.08.2007 р. № 0000361610/0, від 16.08.2007 р. № 0000371610/0, від 16.08.2007 р. № 0000401610/0.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі. Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про результати розгляду первинної скарги від 19.10.2007 р. № 23490/10/25-00.21 скарга ВАТ «Одесагаз» залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

ВАТ «Одесагаз» звернулось з повторною скаргою до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги від 24.12.2007 р. № 34063/10/25-0007 скарга позивача задоволена частково, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 р. № 0000401610/0 скасовано в частині 7618903,08 грн. донарахованого податку на додану вартість та в частині 3809452 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

На підставі вказаного рішення ДПА в Одеській області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 27.12.2007 р. № 0000681610/2, згідно якого був нарахований податок на додану вартість в сумі 160460,92 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 80232,0 грн., а всього на суму 240692,92 грн.

Так, в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях вказано, що на підставі акту перевірки від 06.08.2007 р. № 713/16-10/03351208/10 встановлено порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, пп. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», пп. 1.1, пп. 1.3 ст. 1, пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, пп. 9.10.1, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 1.11, ст. 1, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідачем встановлено завищення ВАТ «Одесагаз» валових витрат виробництва та обігу в сумі 212500 грн. та суми податкового кредиту по ПДВ в сумі 42500 грн. за жовтень 2006 р.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Одесагаз» (замовник) та ТОВ «С-Медіа Груп» (виконавець) було укладено договір від 25.08.2006 р № ОГ-25-08 про надання маркетингових послуг (а.с. 133 т. 1), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника. Предметом маркетингового дослідження є маркетингове дослідження газового обладнання на території України. Маркетингове дослідження здійснювалось за наступними напрямками: вивчення ринку цін та пропозицій по поліетиленовим трубам; вивчення ринку цін та пропозицій по вимикаючим приладам (задвіжки), газовому обладнанню для газорегуляторних пунктів (регулятори тиску, клапана, фільтри, манометри); вивчення ринку цін та пропозицій по побутовому газовому обладнанню, у т.ч. лічильників. Загальна вартість робіт складала 255000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42500,00 грн.

На підтвердження виконання даного договору позивачем наданий акт прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 21.09.2006 р. на загальну суму 255000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42500,00 грн., (а.с. 175 т. 1), податкова накладна від 21.09.2006 р. № 87 255000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42500,00 грн., платіжне доручення від 26.09.2006 р. № 6551.

Крім того, позивачем наданий звіт ТОВ «С-Медіа Груп» про результати проведеного маркетингового дослідження на тему: «Дослідження ринку газового обладнання на території України, оцінка потреби підприємства в досліджуваній продукції по пропонованому асортименту» від 20.09.2006 р. (а.с. 144-202 т. 2), з якого вбачається, що ТОВ «С-Медіа Груп» надана інформація ВАТ «Одесагаз» щодо загальної характеристики українського ринку поліетиленових труб, цінових коливань на поліетиленові труби; щодо проведеного опитування 6 крупних виробників поліетиленових труб та інше.

Суд не погоджується з твердженням податкового органу щодо того, що ВАТ «Одесагаз» не доведено зв'язок вищевказаного маркетингового дослідження з господарською діяльністю позивача, адже як вбачається зі звіту ТОВ «С-Медіа Груп» останнє провело дослідження ринку цін та пропозицій на поліетиленові труби та надало запитувану позивачем інформацію у повному обсязі.

Крім того, як було зазначено вище, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 731193 ПАТ «Одесагаз» здійснює такі види діяльності за КВЕД: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; торгівля паливом через місцеві (локальні) трубопроводи; будівництво трубопроводів; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання, відповідно для здійснення вказаного виду діяльності необхідно використання різного виду труб, в т.ч. і поліетиленових для газопостачання та іншого обладнання, які позивач закупає у постачальників.

Купівля позивачем маркетингових послуг за вищевказаним договором була спрямована на отримання в майбутньому доходу від будівельної діяльності за рахунок зниження витрат при закупівлі труб, необхідного обладнання для газорегуляторних пунктів, які встановлюються при газопроводах, за умови дотримання необхідної якості у будівництві трубопроводів.

Так, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2.ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Виходячи з вищенаведеного, доводи відповідача щодо завищення позивачем валових витрат у сумі 212500 грн. є недоведеними.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, доказами наявності зв'язку між понесеними витратами на придбання маркетингових послуг та господарською діяльністю позивача є договір від 25.08.2006 р. № ОГ-25-08, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.09.2006 р., податкова накладна від 21.09.2006 р. № 87, платіжне доручення від 26.09.2006 р. та звіт ТОВ «С-Медіа Груп» про результати проведеного маркетингового дослідження.

Таким чином, твердження відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту по ПДВ в сумі 42500 грн. спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.

Також відповідач зазначає, що позивачем завищено валові витрати виробництва та обігу в сумі 15163,36 грн., які були витрачені на відрядження голови правління ВАТ «Одесагаз» у м. Будапешт (Угорщина) в період з 04.10.2005 р. по 10.10.2005 р. для участі у міжнародній конференції на тему «Постачання газу», а також в сумі 15543,21 грн., які були витрачені на відрядження голови правління ВАТ «Одесагаз» у м. Сінгапур і м. Куала-Лумпур (Малайзія) в період з 16.07.2006 р. по 23.07.2006 р. для участі у міжнародній конференції, що проводилась ведучими світовими компаніями «Петранас» і «Вільмар» за тематикою «Розподілення та постачання зрідженого природного газу» у зв'язку з не підтвердженням цих витрат необхідними документами.

Так, в матеріалах справи наявні наказ ВАТ «Одесагаз» від 30.09.2005 р. № 165 про відрядження голови правління до м. Будапешт (Угорщина) на період з 04.10.2005 р. по 10.10.2005 р., посвідчення про відрядження з відміткою приймаючої сторони - фірми «Адамелла», витяг з журналу посвідчень про відрядження, авіаквиток; наказ ВАТ «Одесагаз» від 14.07.2006 р. № 154 про відрядження голови правління до м. Сінгапур і м. Куала-Лумпур (Малайзія) на період з 16.07.2006 р. по 23.07.2006 р., витяг з журналу посвідчень про відрядження, авіаквитки, копія паспорта голови правління ВАТ «Одесагаз» з відмітками органів прикордонного контролю, запрошення іноземної компанії «Вілмар Трейдінг Пте ЛТД» від 03.05.2006 р.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59 затверджена Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, п. 3 якої передбачено, що витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 розділу 2 Інструкції відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат.

За час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати: на проїзд, на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також уключених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги, на оплату телефонних рахунків, на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на комісійні (в разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. Указані в цьому пункті витрати можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат.

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Крім того, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що сума добових визначається: у разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом; у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, - згідно з відмітками органів прикордонного контролю у паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку.

Кореспондують даній нормі положення розділу 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, відповідно до якого фактичний час перебування у відрядженні в країні, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, визначається за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті, або документі, що його замінює, а також встановлено, що при відсутності вищевказаних відміток добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.

Таким чином, при відрядженні за кордон не виписується посвідчення про відрядження за винятком відряджень за кордон в одну з країн-учасниць СНД, з якими були укладені міжурядові угоди, на підставі яких прикордонні органи не роблять відмітки про перетинання державного кордону в документах в'їзду та виїзду.

У зв'язку з наведеним, суд критично відноситься до посилання відповідача на те, що ВАТ «Одесагаз» порушено положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон при оформленні відряджень голови правління ВАТ «Одесагаз».

Крім того, в матеріалах справи наявна доповідна записка голови правління ВАТ «Одесагаз» Учителя І.Л. до службового відрядження у Сінгапур та Малайзію, в якій висвітлені пропозиції щодо майбутнього співробітництва ВАТ «Одесагаз» з такими країнами як Малайзія, Індонезія, ОАЕ щодо створення бази яка об'єктивно дозволить залучати природний газ з різних, не пов'язаних географічно та геополітично джерел на світовому ринку енергоносіїв (а.с. 59-61 т. 2). Зазначений доказ засвідчує участь відрядженої позивачем особи у переговорах, які проводились за тематикою, що стосується основної діяльності позивача, що спростовує твердження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про відсутність зв'язку відрядження голови правління ВАТ «Одесагаз» з основною діяльністю підприємства.

З підстав відсутності документів, підтверджуючих витрати на відрядження голови правління ВАТ «Одесагаз» відповідачем нарахований і податок з доходів фізичних осіб в сумі 5514,18 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 16021,18 грн., так як відповідач вважає, що голова правління ВАТ «Одесагаз» отримав від позивача дохід у вигляді додаткових благ без утримання податку.

Так, згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Згідно з пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими. г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що кошти в сумі 15163,36 грн. були витрачені позивачем на відрядження голови правління ВАТ «Одесагаз» у м. Будапешт період з 04.10.2005 р. по 10.10.2005 р. для участі у міжнародній конференції на тему: «Постачання газу», а в сумі 15543,21 грн. були витрачені позивачем на відрядження голови правління ВАТ «Одесагаз» у м. Сінгапур і м. Куала-Лумпур (Малайзія), ці витрати на відрядження не можуть розглядатися як додаткові блага, надані працівнику. Отже, відповідачем неправомірно нарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 5514,18 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 16021,18 грн.

Крім того, в акті перевірки відповідачем зазначено про неутримання ВАТ «Одесагаз» податку з доходів фізичних осіб у сумі 80,69 грн. з суми, перерахованої підприємством за проживання працівників позивача в гуртожитку Одеської державної академії холоду та неутримання ВАТ «Одесагаз» податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 459,8 грн. з сум, перерахованих позивачем ПП «Володимир» за харчування сторонніх громадян та ФВАТ «Нова» за мінеральну воду «Моршинську».

Проте, відповідач в акті перевірки підтверджує, що ВАТ «Одесагаз» оплачено проживання у гуртожитку саме працівникам підприємства, отже вартість проживання у гуртожитку не може вважатись виплатою працівникам додаткового блага та не повинна включатися до складу загального оподатковуваного доходу працівників позивача.

Що стосується порушення позивачем пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 17.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок неутримання ВАТ «Одесагаз» податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 459,8 грн. з сум, перерахованих позивачем ПП «Володимир» за харчування сторонніх громадян та ФВАТ «Нова» за мінеральну воду «Моршинську», суд зазначає наступне.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає, що умовою оподаткування є факт отримання доходу платником податку з доходів фізичних осіб. Вказаним законом не встановлено порядку оподаткування у разі відсутності персоніфікації особи. Отже, за відсутності можливості визначити конкретного платника податку - споживача додаткового блага, відсутні й правові підстави для нарахування та утримання податку.

У випадку придбання мінеральної води Моршинської та оплати за харчування сторонніх громадян коло осіб, які скористалися можливістю отримати додаткове благо, з акту перевірки визначити неможливо, тобто неможливо визначити суму отриманого додаткового блага кожним працівником. Крім того. З акту перевірки неможливо точно зафіксувати час, кількість разів та суму, на яку конкретна фізична особа, зокрема, працівники ВАТ «Одесагаз», за рахунок підприємства споживали придбану позивачем мінеральну воду «Моршинську» або продукти харчування.

Таким чином, суми, витрачені на придбання мінеральної води та продуктів харчування неможливо включити до оподаткованого доходу працівників позивача та сторонніх громадян, відповідно позивача неможливо зобов'язати нараховувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб, оскільки відсутність персоніфікації наданих благ унеможливлює встановлення факту отримання додаткового блага конкретною фізичною особою.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Одесагаз» (замовник) та ТОВ «Юридична фірма «Форум» (виконавець) було укладено договір від 20.08.2003 р. про надання юридичних послуг (а.с. 139-140 т. 1), предметом якого є надання виконавцем замовнику консультативно-правових послуг по захисту та відстоюванню охоронюваних законом інтересів останнього в господарському суді, Вищому господарському суді України та Верховному суді України при розгляді в усіх інстанціях справи за позовом ВАТ «Одесагаз» до КП «Одестеплокомуненерго» про стягнення грошових коштів по заборгованості за постачання природного газу; послуги за його транспортування; суму штрафних санкцій, що фактично були надані в опалювальному періоді 2002-2003 рр. у сумі 6 704 142,97 грн. для досягнення позитивного результату для замовника по вищезазначеній справі. Про фактичне отримання юридичних послуг свідчить акт виконання завдання від 13.11.2005 р. (а.с. 176 т. 1), в якому зазначено, що ТОВ «Юридична фірма «Форум» є платником єдиного податку і не є платником ПДВ. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою ТОВ «Юридична фірма «Форум» (а.с. 243-245 т. 1).

Згідно з пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Отже датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах або якщо така особа є таким платником, але в договорі не зазначений такий його статус, є дата їх фактичного отримання від таких осіб незалежно від наявності оплати.

Таким чином, відповідачем не прийнята до уваги та обставина, що ТОВ «Юридична фірма «Форум» не є платником податку на прибуток на загальних підставах та помилково застосований до спірних правовідносин пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» замість пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону.

Крім того, ТОВ «Юридична фірма «Форум» також надавала позивачу юридичні послуги на стадії виконавчого провадження та стягнення суми заборгованості з КП «Одестеплокомуненерго» згідно з додатковою угодою від 05.10.2004 р., яка є невідємною частиною договору від 20.08.2003 р. Процедура стягнення закінчилась у листопаді 2005 р., коли був складений акт від 13.11.2005 р., внаслідок чого позивач сформував валові витрати в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005 року.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно наданих до перевірки реєстрів наданих податкових накладних позивач двічі включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартітсть в жовтні 2005 р. у розмірі 112035,2 грн. За податковою накладною від 31.05.2005 р. № 11144, яка булла отримана від ДК «Газ України «Нафтогаз України» на суму 2397661,44 грн., в т.ч. ПДВ - 399610,24 грн.

Судом встановлено, що позивачем від ДК «Газ України «Нафтогаз України» ВАТ «Одесагаз» отримало 2 податкові накладні: від 30.04.2005 р. № 10190 на суму 5197347,82 грн., в т.ч. ПДВ - 866224,64 грн. та від 31.05.2005 р. № 11144 на суму 2397661,44 грн., в т.ч. ПДВ - 399610,24 грн.

На підставі пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач включив суму ПДВ у розмірі 1265834,88 грн. по двом вказаним податковим накладним до Реєстру отриманих податкових накладних, а саме за податковою накладною від 30.04.2005 р. № 10190 на суму 5197347,82 грн., в т.ч. ПДВ - 866224,64 грн. у червні 2005 р. у розмірі 2609 грн., липні 2005 р. у розмірі 33698 грн., у серні 2005 р. у розмірі 379681 грн., у вересні 2005 р. у розмірі 53234,57 грн.; за податковою накладною від 31.05.2005 р. № 11144 на суму 2397661,44 грн., в т.ч. ПДВ - 399610,24 грн., в липні 2005 р. у розмірі 397001,24 грн., у вересні 2005 р. у розмірі 287575,04 грн., у жовтні 2005 р. у розмірі 112035,2 грн.

Таким чином, за податковою накладною від 30.04.2005 р. № 10190 на суму 5197347,82 грн., в т.ч. ПДВ - 866224,64 грн. до Реєстру отриманих накладних включена сума ПДВ у розмірі 469223,4 грн., що на 397001,24 грн. менше ніж ПДВ, який вказаний в цій податковій накладній у розмірі 866224,64 грн.

За податковою накладною від 31.05.2005 р. № 11144 на суму 2397661,44 грн., в т.ч. ПДВ - 399610,24 грн. до Реєстру отриманих накладних включена сума ПДВ у розмірі 796611,48 грн., що на 397001,24 грн. більше ніж ПДВ який вказаний в цій податковій накладній у розмірі 399610,24 грн.

Сума податкового кредиту за двома податковими накладними повинна складати 1265834,88 грн., яку позивач і включив до Реєстру отриманих податкових накладних.

Отже, не зважаючи на технічну помилку, яка мала місце при заповнені позивачем Реєстру отриманих податкових накладних загальна сума податкового кредиту не завищена, а відповідає сумі ПДВ по отриманим від постачальника податковим накладним та сумі ПДВ, яка включена до р. 17 податкових декларацій по ПДВ.

Також судом досліджено акт перевірки з питання нарахування податку на прибуток відносно діяльності структурних підрозділів позивача, з якого не вбачається в чому саме виразилось порушення платником податків законодавства і якими доказами це підтверджується. В зведеному акті перевірки від 06.08.2007 р. № 713/16-10/03351208/105 відповідачем лише перелічені порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», але з тексту акту неможливо ідентифікувати які саме документи наддавались структурними підрозділами позивача, а які ні, з підстав відсутності опису наданих структурними підрозділами позивача до перевірки документів.

Що стосується завищення платником податку норм амортизації, то ні з акту перевірки, ні з його додатків також не вбачається з чого саме склалося порушення, не зазначені конкретні види основних фондів, які введені в експлуатацію з порушенням визначення групи основних фондів.

Отже, суд не має можливості зробити однозначний висновок щодо підтвердження завищеної суми валових витрат та норм амортизації, заявлених в податкових деклараціях структурних підрозділів ВАТ «Одесагаз».

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість висновків, зроблених СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі в акті перевірки від 06.08.2007 р. № 713/16-10/03351208/10, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач надав докази на підтвердження своєї позиції, про що свідчать матеріали справи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0000361610/0 від 16.08.2007 р., № 0000361610/1 від 01.11.2007 р., № 0000361610/2 від 27.12.2007 р., № 0000371610/2 від 16.08.2007 р., № 0000371610/1 від 01.11.2007 р., № 0000371610/2 від 27.12.2007 р. та податкові повідомлення-рішення № 0000401610/0 від 16.08.2007 р., № 0000401610/1 від 01.11.2007 р. та № 0000681610/0 від 27.12.2007 р. в частині донарахованого податку на додану вартість в сумі 154535,4 грн. та застосованої штрафної санкції з цього податку в сумі 77268,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 12 квітня 2013 року.

Суддя П.П. Марин