Ухвала суду № 30942162, 23.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 876/4469/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів з участю секретаря судового засідання Коваля Р.Й., Довгополова О.М., Святецького В.В., Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» та державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року в адміністративній справі № 2-/1970/4287/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» до державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» (далі - ТзОВ «Агрополіс») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з вказаним позовом та просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Чортківському районі) за №№ 0000522301 та 0000532301 від 26.07.2012 року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.2012 року, оскільки товари ТзОВ «Агрополіс» відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а податкові зобов'язання повинні відображатись у Декларації з податку на додану вартість (скороченій) та не підлягають сплаті до бюджету.

Також позивач вважає, що жом, який виготовлений згідно із ТУУ 15.8-24741681-700-2003 «Жом буряковий свіжий і кислий», відноситься до побічного продукту бурякоцукрового виробництва і лише після закінчення терміну придатності до споживання (8 місяців з дати виготовлення) його можна вважати відходами.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року позовні вимоги ТзОВ «Агрополіс» задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Чортківському районі від 26.07.2012 року за № 0000532301, яким ТзОВ «Агрополіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» в сумі 66 461 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Чортківському районі від 26.07.2012 року за № 0000522301 в частині визначення ТзОВ «Агрополіс» суми грошового зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 157 349 грн., в тому числі 125 879 грн. - за основним платежем та 31 470 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ТзОВ «Агрополіс», яке вважає, що рішення в частині відмови в задоволенні його позовних вимог є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що й вимоги адміністративного позову.

З постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ТзОВ «Агрополіс» не погодилась ДПІ у Чортківському районі, яка оскаржила її з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що сільськогосподарські підприємства можуть включати до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у скороченій податковій декларації тільки операції із реалізації продукції, вирощеної на власних або орендованих земельних ділянках.

Крім того, зазначає, що платником зайво включено до податкового зобов'язання з податку на додану вартість (скорочена податкова декларація) з реалізації продукції не власного виробництва у сумі 125879 грн. за листопад 2011 року, відповідно товариство не нарахувало податку на додану вартість (у загальній декларації) з реалізації продукції не власного виробництва.

Вважає, що чинним законодавством не визначено, що жом буде вважатися відходом після закінчення терміну придатності до споживання (8 місяців з дати виготовлення), тому перевіркою правомірно встановлено, що ТзОВ «Агрополіс» занижено повноту визначеного екологічного податку у сумі 53168,36 грн. за І квартал 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Чортківському районі проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Агрополіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, під час якої встановлено порушення:

- пп.«а» п.187.1, пп.«б» п.187.1 ст.187, п.209.2, п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого ТОВ «Агрополіс» занижено податок на додану вартість в сумі 483208 грн., а саме: за листопад 2011 року - у сумі 125 879 грн. та за березень 2012 року - у сумі 357329 грн.;

- п.240.1 ст.240. пп.242.1.3 п.242.1 ст.242, п.246.5 ст.246, ст.249 ПК України, внаслідок чого ТзОВ «Агрополіс» занижено екологічний податок у сумі 53168 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт за № 409/22-30834410 від 17.07.2012 року, на підставі якого ДПІ у Чортківському районі прийнято податкові повідомлення-рішення за №№ 0000522301 та 0000532301 від 26.07.2012 р., згідно яких контролюючим органом визначено ТзОВ «Агрополіс» грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 604 010 грн., в тому числі: за основним платежем - 483 208 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 120 802 грн. і з екологічного податку у розмірі 66 461 грн., в тому числі: за основним платежем - 53 168 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13 293 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача не було жодних підстав для визначення податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму оподаткування, оскільки позивачем дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації товарів; та нарахування позивачу податкового зобов'язання з екологічного податку, оскільки жом виготовлений згідно ТУУ 15.8-24741681-700-2003 «Жом буряковий свіжий і кислий» відноситься до побічного продукту буряко-цукрового виробництва і лише після закінчення терміну придатності до споживання (8 місяців з дати виготовлення) його можна вважати відходами. Суд також погодився із з висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог, передбачених п.209.2 ст.209 ПК України, оскільки у скороченій податковій декларації відображаються лише операції, пов'язані з реалізованою сільськогосподарською продукцією.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Аналогічні норми закріплені в Законі України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.209.1 ст.209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Положеннями п.209.2 ст.209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Як видно із матеріалів справи, позивачем не включено податкове зобов'язання із податку на додану вартість та не відображено в декларації по ПДВ (загальна) податкове зобов'язання у сумі 357 329 грн., яке виникло в результаті отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок ТзОВ «Агрополіс» від ТзОВ «Кернел-Трейд» згідно відповідних платіжних доручень; ТзОВ «Агрополіс» сума ПДВ з операцій по отриманню попередньої оплати відображена в повному обсязі в складі податкових зобов'язань декларацій з ПДВ спеціальної, а не декларацій з ПДВ по яких проводяться розрахунки з бюджетом.

Разом з тим, пунктом 2 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 визначено, що у рядку 1 податкової декларації (скороченої) зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність права у сільськогосподарських підприємств на повне залишення в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченого (нарахованого) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, лише на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, а не у випадках укладення угод із ф'ючерсними умовами.

Щодо правомірності дій ДПІ у Чортківському районі в частині збільшення ТзОВ «Агрополіс» сум грошового зобов'язання за платежем «надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» в сумі 66 461 грн. та визначення ТзОВ «Агрополіс» суми грошового зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 157 349 грн., в тому числі 125 879 грн. - за основним платежем та 31 470 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Агрополіс» та Мельнице-Подільською селищною радою укладено договір оренди землі від 24.03.2011 року строком на 1 рік на площу 171,33 га.

ДПІ у Чортківському районі прийшла до висновку, що реалізація продукції, яка вирощена на земельних ділянках, що використовуються на підставі даного договору оренди, повинна відноситись до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній декларації, згідно якої відбуваються розрахунки з бюджетом, оскільки договір оренди землі від 24.03.2011 року не зареєстрований належним чином.

Відповідно до п.209.6 ст.209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із п.209.7 ст.209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Аналізуючи дані норми закону, колегія суддів вважає, що ними встановлено вичерпний перелік критеріїв сільськогосподарських товарів з метою застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість і до них не можна віднести вирощення на земельних ділянках, що використовуються на підставі договорів оренди, які не пройшли державну реєстрацію.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у ДПІ у Чортківському районі були відсутні підстави для застосування до ТзОВ «Агрополіс» загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, як видно із матеріалів справи, між ТзОВ «Чортківський цукровий завод» (Переробник) та ТОВ «Агрополіс» (Замовник) 6 липня 2011 року укладено договір за № 005 на приймання, переробку цукрових буряків та видачу готової та побічної продукції.

Згідно із пп.2.2.3 п.2.2 договору, ТзОВ «Чортківський цукровий завод» зобов'язува-лось забезпечити вихід цукру не менше 12%, вихід меляси - 3%, жому не менше - 60% від поданої до переробки ваги сировини.

Згідно п.п.5.4 п.5 договору, ТзОВ «Чортківський цукровий завод» забезпечує належне зберігання якості готової попутної продукції.

Відповідно до п.5.2 вищезазначеного договору готова та попутна продукція повинна відповідати наступним умовам, зокрема жом: ТУУ 15.8-24741681-700-2003.

Станом на 31.03.2012 року ТзОВ «Чортківський цукровий завод» виготовило та зберігало 11 933,583 тонн жому по ТУУ 15.8-24741681-700-2003 «Жом буряковий свіжий і кислий. Технічні умови».

Пунктом 7.2 Технічних умов передбачено, що гарантійний термін зберігання (термін придатності до споживання) свіжого до 3-х діб, кислого - 8 місяців з дати виготовлення.

Відповідно до пп.240.1.3 п.240.1 ст.240 ПК України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно із пп.242.1.3 п.242.1 ст.242 ПК України, об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що жом виготовлений ТзОВ «Чортківський цукровий завод» відповідно до ТУУ 15.8-24741681-700-2003 «Жом буряковий свіжий і кислий» відноситься до побічного продукту буряко-цукрового виробництва і лише після закінчення терміну придатності до споживання (8 місяців з дати виготовлення) його можна вважати відходами, а оскільки визначальним критерієм для сплати екологічного податку є розміщення відходів на підприємстві, колегія суддів приходить до висновку про те, що у ДПІ у Чортківському районі не було підстав нараховувати ТОВ «Агрополіс» податкове зобов'язання з екологічного податку.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» та державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року в адміністративній справі № 2-/1970/4287/12, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М. Довгополова

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 26 квітня 2013 року.