Ухвала суду № 30942158, 17.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 142719/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Пліша М.А., Большакової О.О.

за участі секретаря судового засідання: Ігнатович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

встановив:

У жовтні 2011 року позивач ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Луцької ОДПІ (на даний час Луцька ОДПІ Волинської області ДПС), ГУДК України у Волинській області, в якому просив : 1) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 20.06.2011 р. № 0001142302 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 92656 грн. та штрафними санкціями у розмірі 1 грн.; 2) стягнути з Державного бюджету України через ГУДК України у Волинській області на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 92656 грн..

Відповідач Луцька ОДПІ позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 20.06.2011 р. № 0001142302 . Стягнено з Державного бюджету України на користь ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року у сумі 92656 грн.. Також стягнено з Державного бюджету України на користь ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» судовий збір в сумі 929,96 грн..

З цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач Луцька ОДПІ і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивач ДП МОУ «ЛРЗ «Мотор» безпідставно включив до бюджетного відшкодування за лютий 2011 року частину залишку від'ємного значення січня 2011 року в розмірі 92656 грн. по одному із основних постачальників ТзОВ «Авіанормаль» (м. Одеса), згідно договору № 382 від 22.12.2009 р. поставки запасних частин до авіаційних двигунів. Вказує апелянт, що суд першої інстанції безпідставно не врахував висновків податкової перевірки, яка оформлена актом від 09.06.2011 р. про непідтвердження факту декларування податкових зобов'язань по постачальниках 2 ланки ПП «Бізнесіндустрія» та ПП «Техмедіа», а отже не підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий у розмірі 92656 грн..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 20.10.2011 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» подав заперечення на апеляційну скаргу, де вказує, що постанова суду першої інстанції є законною і обгрунтованою, прийнята за результатами правильного встановлення обставин справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга є безпідставною.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період з 08.06.2011 р. по 09.06.2011 року відповідачем Луцькою ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку позивача ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» з питань правових відносин з постачальниками 2 ланки ПП «Бізнесіндустрія», 2 ланки ПП «Техмедіа», які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за лютий 2011 р.. За результатами податкової перевірки складено акт № 4609/23-3/08029701 від 09.06.2011 року. У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 та п. 200.4 ст. 200 ПК України, станом на 09.06.2011 року не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за лютий 2011 р. в сумі 92656 грн. по постачальниках 2 линки ПП «Бізнесіндустрія» та ПП «Техмедіа» (а.с. 83-90).

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 09.06.2011 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0001142302 від 20.06.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за в розмірі 92656 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції 1 грн. (а.с. 97).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності і необхідності скасування вказано вище ППР від 20.06.2011 р., з врахуванням наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судом першої інстанції також вірно враховано, що згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, становленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка повинна відповідати встановленим вимогам.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із матеріалів адміністративної справи та змісту Акту податкової перевірки від 09.06.2011 року видно, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» податкового законодавства ґрунтуються на твердженнях Луцької ОДПІ про те, що підприємством не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за лютий 2011 року в сумі 92656 грн. по постачальниках 2 ланки ПП «Бізнесіндустрія» та ПП «Техмедіа».

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за господарським договором між МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» і ТзОВ «Авіанормаль» та об'єктивність інформації в первинних документах за цим договором підтверджується матеріалами справи, зокрема : договором № 382 від 22.12.2009 р. між ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» (покупець) і ТзОВ «Авіанормаль» (продавець) купівлі-продажу запасних частин для реактивних двигунів та їх агрегатів, додатковою угодою № 1 від 29.04.2010 р. до цього договору, платіжними дорученнями за 28.12.2010 р., податковими накладними та видатковими накладними за 28 і 29 грудня 2010 р. (а.с. 40-66).

Суд апеляційної інстанції також враховує, що орган ДПІ фактично визнає реальність розглядуваного договору № 382 від 22.12.2009 р. між ДП МОУ «Луцький ремонтний завод «Мотор» і ТзОВ «Авіанормаль», а висновки про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовує непідтвердженням суми бюджетного відшкодування по постачальниках 2 ланки.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що право на податковий кредит у платників ПДВ не пов'язано із фактами сплати до бюджету податків контрагентами чи постачальниками по ланцюгу за господарськими договорами, а пов'язано лише із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам. Такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків по сплаті податків іншими платниками податків, якщо це прямо не встановлено законом.

Згідно пунктів 200.7-200.13 статті 200 ПК України: платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

З врахування наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару у ТзОВ «Авіанормаль», та правомірно віднесено до бюджетного відшкодування у лютому 2011 року сплачений при придбанні товару у ТзОВ «Авіанормаль» податок на додану вартість в сумі 92656 грн. (а.с. 67-78).

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Волинській області на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 92656 грн., слід звернути увагу на таке.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Оскільки підприємству не відшкодовано 92656 грн. податку на додану вартість за лютий 2011 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми слід також задовольнити.

З врахування наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: М.А. Пліш

О.О. Большакова

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.04.2013 року.