Постанова № 30941764, 17.08.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12:30

17.08.2012 Справа № 2а-9978/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знам'янська, 4, м. Миколаїв, 54037

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податківу м. Миколаєві Державної податкової служби, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54000

проскасування податкового повідомлення - рішення від 15.12.2011 № 0001243600, За участю представників:

від позивача: Бережнова О. Б., довіреність № 2207/10, від 14.08.2012;

від відповідача: Гузенко А. М., довіреність № 530/9/10-021, від 01.08.2012;

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ДП „НАРП" звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 15.12.2011 р. № 0001243600.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про допущені позивачем порушення вимог Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (Закон про ПДВ) не підтверджені належними доказами, тому зменшення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування є безпідставним.

У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вказав, що право підприємства на отримання бюджетного відшкодування обумовлено наявністю декількох умов, в тому числі надходженням суми податку до бюджету. Проведеною перевіркою було встановлено, що «… на останньому ланцюгу постачання … не підтверджено декларування та внесення до бюджету ПДВ, що були отримані в складі ціни за надані послуги по причині неможливості здійснити перевірки постачальників, а отже і даних про декларування і внесення ними до бюджету ПДВ». Крім того, послався на нікчемність правочинів, що були укладені позивачем та його контрагентами.

Суд заслухав думку представників сторін, всебічно і повно з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

На підставі наказу від 14.11.11 року № 596 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період травень-липень 2010 р., жовтень-грудень 2010 р. та січень 2011 р.

За результатами перевірки складено Акт № 987/36/09794409 від 29.11.11, яким встановлено, що на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України ДП «НАРП» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 1 010 388,13 грн.

15.12.2011 р. відповідачем прийнято повідомлення-рішення № 0001243600, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 010 388,13 грн. та нараховано штраф у сумі 1,00 грн.

Суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001243600 з огляду таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Судом встановлено, що підставою для висновку про наявність порушень п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України ДП «НАРП» стало те, що по господарським відносинам позивача в травні 2010 року з: прямим контрагентом - Концерн «Авіавоєнремонт» у розмірі 28500,00 грн. (податкові накладні (далі п/н) від 01.04.10, 14.04.10) - ПП «Алекс» - постачальники по третьому ланцюгу: а) ПП «Матадор плюс» (27.07.10 анульовано реєстрацію платника ПДВ); б) ПП «Авакс-2006» (не відображає податкові зобов'язання по взаєморозрахункам); прямим контрагентом-TOB «Укр Бат» у розмірі 11500.00 грн. (п/н від 01.04.10, 28.01.10, 21.01.10) - ВАТ «Луганський акумулятор-1» (16.03.11 порушено провадження у справі про банкрутство), прямим контрагентом - TOB «Авіасистеми» у розмірі 22383,34 грн. (п/н від 24.03.10, 08.04.10) - по 2-му ланцюгу: а) TOB «Поліпром НТ» (28.12.10 визнано банкрутом); б) TOB «Оптимус ЛТД» (від 15.11.10 стан 10 запит на встановлення місцезнаходження); з прямим контрагентом - TOB «Технопідшипник» у розмірі 1693.00 грн. (п/н від 19.04.10) - TOB «Карат-2000» - TOB «Брокбудцентр» (не відображає податкові зобов'язання). По господарським відносинам Позивача в червні 2010 року з: прямим контрагентом TOB «Авіасистеми» у розмірі 211056,10 грн. (п/н від 20.04.10) - TOB «Оптимус ЛТД» (від 15.11.10 стан 10- запит на встановлення місцезнаходження); з прямим контрагентом TOB «АТД-сервіс» у розмірі 8270.00 грн. (п/н від 25.05.10, 31.05.10) - TOB «Вайліс» (фактична адреса не встановлена, направлено запит до ДПІ); з прямим контрагентом TOB фірма «POWER» у розмірі 3496.00 грн. (п/н від 21.04.10, 14,20.05.10) - TOB «Компанія Престиж-інфо» (не відображає податкові зобов'язання); з прямим контрагентом TOB «Холдінгова компанія «КОНДОР» у розмірі 1125.00 грн. (п/н від 12.05.10) - TOB «Жестен» (відсутність за місцезнаходженням); з прямим контрагентом TOB «Запоріжпромтехнологія» у розмірі 1408,00 грн. (п/н від 13.05.10) - надіслано запит щодо встановлення місцезнаходження. По господарським відносинам Позивача в липні 2010 року з: прямим контрагентом TOB «АТД-сервіс» у розмірі 7914.83 грн. (п/н від 29.06.10) - TOB «Промислова компанія «Техномашпостач» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). По господарським відносинам Позивача в жовтні 2010 року з: прямим контрагентом TOB «Интерим Сервіс» у розмірі 24327.03 грн. (п/н від 27.09.10) - КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та TOB «Інтерім сервіс» (встановлено постачання по колу); з прямим контрагентом TOB «АТД-сервіс» у розмірі 21816.60 грн. (п/н № 110, 111, 112 від 27.09.10) -постачальники по другому ланцюгу: а) TOB «Промислова компанія «Техномашпостач» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); б) TOB «Вайліс» (фактична адреса не встановлена); з прямим контрагентом TOB «Техсервісгруп» у розмірі 12730.73 грн. (п/н від 27.09.10) - TOB «Комерційний союз «Парадіз» (надіслано запит щодо встановлення місцезнаходження); з прямим контрагентом TOB «СпецАвіаКомплект» у розмірі 4001.99 грн. (п/н від 12, 21.08.10 та 29, 30.09.10) - _стан 10 запит на встановлення місцезнаходження; з прямим контрагентом ПП «Миколаїв-Енергобуд» з відшкодування знято 2951,60 грн. ПДВ так, як не можливо підтвердити суму TOB «Техсервісгруп». Однак, доводів на підтвердження ТOB «Техсервісгруп» в ланцюгу постачання в Акті не наведено. По господарським відносинам Позивача в листопаді 2010 року з: прямим контрагентом TOB «Інтертрейді» у розмірі 158000,00 грн. (п/н від 05.10.10) - TOB «Хелко» - 3-й ланцюг -TOB «Будресурс» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) - 4-й ланцюг - TOB «ТД Офіс Україна» (порушено провадження у справі про банкрутство); з прямим контрагентом Концерн «Авіавоєнремонт» у розмірі 34917,40 грн. (п/н від 18.10.10) - TOB «СпецАвіаКомплект» (стан 10 запит на встановлення місцезнаходження); з прямим контрагентом ПП ВКФ «Промзварка» у розмірі 6678.00 грн. (п/н від 05,08,12,13,18,19,20,25 жовтня 2010 року) - TOB «Юж-Комплект-сервіс» - 3-й ланцюг - TOB «Аурум Консалт» (фактична адреса не встановлена); з прямим контрагентом TOB «Укртехномас-сервіс» у розмірі 5000.00 грн. (п/н від 11,13 жовтня 2010 року) - стан 10 запит на встановлення місцезнаходження; з прямим контрагентом TOB «НВП «Форсаж плюс» у розмірі 5000.00 грн. (п/н від 11,19 жовтня 2010 року) - TOB «Компанія «Інтеграл-сервіс» (стан 10 запит на встановлення місцезнаходження) - 3-й ланцюг - ПП «Актив групп» (встановлено розбіжність, не відображає податкові зобов'язання); з прямим контрагентом TOB «СпецАвіаКомплект» у розмірі 25594.00 грн. (п/н від 12.08.10 та 05,07,19,29 жовтня 2010 року) -стан 10 запит на встановлення місцезнаходження. По господарським відносинам Позивача в грудні 2010 року з: прямим контрагентом TOB фірма «POWER» у розмірі 9824.74 грн. (п/н від 01,12,16,18 листопада 2010 року) - TOB «Базис» (стан 10 запит на встановлення місцезнаходження) - 3-й ланцюг - TOB «ВЕКТРА-ДОН» (порушено провадження у справі про банкрутство); з прямим контрагентом TOB «ХарПромПостач» у розмірі 2323.70 грн. (п/н від 08,22 жовтня 2010 року та 01,12 листопада 2010 року) - TOB «Поліком-ОПТ» (внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); з прямим контрагентом ПП «Елюс» у розмірі 6030,00 грн. (п/н від 09,18 листопада 2010 року) - TOB «Хавер-сервіс» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; з прямим контрагентом TOB «Авіасистеми» у розмірі 25331,33 грн. (п/н від 18.11.10 р.) - TOB «Ресурспром» (порушено провадження у справі про банкрутство); з прямим контрагентом TOB «СпецАвіаКомплект» у розмірі 19332,40 грн. (п/н від 19.10.10 та 16.11.10 року) - стан 10 запит на встановлення місцезнаходження; з прямим контрагентом ПП ВКФ «Промзварка» у розмірі 22496.20 грн. (п/н від 01,05,11,12,15,16,19,22, 23,24,25 листопада 2010 року) -TOB «Юж-Комплект-Сервіс» - 3-й ланцюг - TOB «Аурум консалт» (фактична адреса не встановлена); з прямим контрагентом TOB «АВІАФІНСЕРВІС» у розмірі 15741.00 грн. (п/н від 13.10.10 та 01,18 листопада 2010 року) - TOB ГП МОУ «Евпаторський авіаремонтний завод» - 3-й ланцюг - TOB «Трейд Індастріз» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); з прямим контрагентом TOB «ТЕХСЕРВІСГРУП» у розмірі 26366.68 грн. (п/н від 08.11.10) - TOB Комерційний союз «Парадіз» (стан 10 запит на встановлення місцезнаходження).

По господарським відносинам Позивача в січні 2011 року з: прямим контрагентом Концерн «Авіавоєнремонт» у розмірі 60366.66 грн. (п/н від 06.09.10 року; 18, 26 листопада 2010; 27.12.10 року) - TOB «Авіафінсервіс» - 3-й ланцюг - TOB «Трейд Індастріз» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням); з прямим контрагентом TOB «Агат Оіл» у розмірі 207762.00 грн. (п/н від 07,22.27 грудня 2010 року) - ПП «Кремнет» (не відображає податкові зобов'язання по взаєморозрахункам); з прямим контрагентом ПП ВКФ «Промзварка» у розмірі 16449.80 грн. (п/н від 01,02,08,09,13,14,20,21,24,27, 28 грудня 2010 року) - TOB «Юж-Комплект-Сервіс» - 3-й ланцюг - TOB «Аурум консалт» (фактична адреса не встановлена.

Такі висновки є протиправними з огляду на наступне.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно до п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

А відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України „Про податок на додану вартість" і Податковий кодекс не передбачають обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентами платника податків або їх контрагентами за ланцюгом зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, Закон України „Про податок на додану вартість", Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, з якими позивач не мав господарських відносин.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між ДП «Нарп» та його першими прямими контрагентами Концерном «Авіавоєнремонт», TOB «Укр Бат», TOB «Авіасистеми», TOB «Технопідшипник», TOB фірма «POWER», TOB «Холдінгова компанія «КОНДОР», TOB «Запоріжпромтехнологія», TOB «АТД-сервіс», TOB «Интерим Сервіс», TOB «Техсервісгруп», TOB «СпецАвіаКомплект», ПП «Миколаїв-Енергобуд», TOB «Інтертрейді», TOB «Укртехномас-сервіс», TOB «НВП «Форсаж плюс», ПП «Елюс», TOB «АВІАФІНСЕРВІС», TOB «Агат Оіл» підтверджують договори поставки з додатками; податкові накладні; накладні та видаткові накладні; акти виконаних робіт (надання послуг); рахунки, рахунки -фактури та рахунки на оплату; копії статутних документів прямих контрагентів, копії лімітних відомостей, платіжні доручення.

Виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між ДП «Нарп» та його першими прямими контрагентами за поставленими товарно -матеріальними цінностями та наданими послугами Концерном «Авіавоєнремонт», TOB «Укр Бат», TOB «Авіасистеми», TOB «Технопідшипник», TOB фірма «POWER», TOB «Холдінгова компанія «КОНДОР», TOB «Запоріжпромтехнологія», TOB «АТД-сервіс», TOB «Интерим Сервіс», TOB «Техсервісгруп», TOB «СпецАвіаКомплект», ПП «Миколаїв-Енергобуд», TOB «Інтертрейді», TOB «Укртехномас-сервіс», TOB «НВП «Форсаж плюс», ПП «Елюс», TOB «АВІАФІНСЕРВІС», TOB «Агат Оіл ".

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Згідно пункту 1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до п.10.2 ст.10 цього закону платники податку, визначені у підпунктах „а", „в", „г", „д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного судом вбачається, що сама по собі несплата податку прямими контрагентами ДП «Нарп» або їх контрагентами за ланцюгом (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарських операцій по поставці продукції, наданню послуг, проведенню розрахунків за них не впливає на формування податкового кредиту ДП «Нарп» та суму його бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведених норм Закону України „Про податок на додану вартість", досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності фактичного проведення господарських операцій з прямими контрагентами, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в складі податкового кредиту ДП «Нарп» правомірно було заявлено та підтверджується право підприємства на відшкодування цього податку з Державного бюджету України.

Порушення прямими контрагентами позивача або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими ДП «Нарп» взагалі не мало господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ДП «Нарп» до відповідальності, оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено, що в результаті укладання між позивачем та його вищезазначеними контрагентами і виконання договорів з додатками було порушено публічний порядок, встановлений в державі. У суду також відсутні підстави вважати, що укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Судом встановлено, що зазначені договори з додатками не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів з додатками не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори з додатками спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких підстав суд приходить до висновку про те, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті № 987/36/09794409 від 29.11.11 та податковому повідомленні -рішенні від 15.12.2011 р. № 0001243600 порушення ДП «Нарп» положень п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 15.12.2011 р. № 0001243600 суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.12.2011 № 0001243600.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник