Постанова № 30941720, 18.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа №805/3340/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі Сапєгіній А.Г.,

за участю :

представника позивача - Донська А.В., Михайлова О.М., Братченко Т.А.,

представника відповідача - Лактіонова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

В обґрунтування позову зазначив, що станом на момент звернення до суду Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» має податковий борг на суму 169123,5 тис. гривень. Крім того вказує на те, що платником податків вчинено перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим. Зазначає, що балансова вартість майна є меншою за суму податкового боргу, або майно на яке може бути поширено право податкової застави у боржника взагалі відсутнє.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, додатково пояснили суду, що податковий боргу у розмірі 169123,5 тис. гривень, станом на момент розгляду справи не можливо підтвердити зворотнім боком облікової картки платника податків, оскільки його виключено у зв'язку із наданням розстрочення сплати сум податкового боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях від 02.04.2013 року № 15-1467 (а.с.40-41).

Згідно наданих суду письмових заперечень зазначив, що відповідно до балансу відповідача станом на 31.12.2012 року у нього наявні основні засоби на суму 377570 тис. гривень, виробничі запаси на суму 17297 тис. грн. матеріальні активи 105097 тис. грн., що свідчить про безпідставність висновку позивача про відсутність або недостатність майна. Вказує на те, що позивачу було надано всю фінансову звітність ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» за 2012 рік, тобто він був обізнаний стосовно зазначених даних.

Не погоджується із доводами податкового органу щодо перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, оскільки ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» діяльності податкових керуючих не перешкоджало, а навпаки, неодноразово, як усно так і листами, просив конкретизувати перелік об'єктів та необхідних правовстановлюючих документів.

Також вказує на те, що зі змісту акту перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 1/19-013 від 01.03.2013 року вбачається, що ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» було надано інвентаризаційний опис основних засобів станом на 01.01.2013 року та наказ Мінвуглепрому України № 339 від 10.07.2008 року, перелік об'єктів нерухомості, переданих Мінвуглепромом України до статутного фонду.

Крім того, зазначає, що податковим органом не надано доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а також доказів наявності податкового боргу на суму 169123,5 тис. гривень.

Звертає увагу суду на ту обставину, що майно ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» вже описувалось у податкову заставу, про що складено сім відповідних актів.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України,- контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України,- орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач, Державна податкова інспекція у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (Далі за текстом,- ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області ДПС), - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (Далі за текстом,- ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»), (83059, м. Донецьк, Будьоновський район, код ЄДРПОУ 00174668), - є юридичною особою, з 12.07.1995 року перебуває на податковому обліку, станом на момент розгляду справи знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області ДПС, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки (а.с. 4, 8-12).

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

П.п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно ст. 11 КАС України,- розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Разом з тим, позивачем ані до позовної заяви, ані у судовому засіданні не надано доказів на підтвердження наявності податкового боргу, а також доказів того, що вказаний борг вже було стягнуто на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 03.04.2013 року було витребувано у ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби документи в копіях та оригіналах:

зворотній бік облікової картки платника податків, станом на 14 квітня 2013 року;

рішення керівника податкового органу про опис майна підприємства у податкову заставу та відповідний акт опису;

витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про перебування майна та майнових прав боржника у податковій заставі;

наказ про призначення податкових керуючих;

письмові пояснення на підтвердження доводів перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим;

письмові пояснення щодо заходів спрямованих на погашення податкового боргу відповідача з моменту його виникнення, та відсутності інших джерел для здійснення погашення податкового боргу;

дані про банківські рахунки відповідача;

рішення про застосування до ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» адміністративного арешту майна, а також рішення суду про визнання його обґрунтованим.

Позивачем на виконання ухвали суду надано:

рішення про опис майна ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» № 1/24 від 29.03.2011 року;

витяг про реєстрацію податкової застави на активи ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави від 16.12.2010 року;

накази про призначення податкових керуючих ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» від 28.01.2011 року, від 05.02.2013 року;

акти опису активів на які поширюється право податкової застави від 15.12.2010 року № 17, від 09.11.2010 року № 14, від 29.11.2010 року № 16;

дані про банківські рахунки відповідача.

Разом з тим позивач не надав суду:

письмові пояснення на підтвердження доводів перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим;

письмові пояснення щодо заходів спрямованих на погашення податкового боргу відповідача з моменту його виникнення, та відсутності інших джерел для здійснення погашення податкового боргу;

рішення про застосування до ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» адміністративного арешту майна, а також рішення суду про визнання його обґрунтованим.

Суд не приймає доводи адміністративного позову, що стосуються обставин перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого, з наступних підстав.

Обставини перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого, на думку суду, мали б значення, у випадку звернення податкового органу, із позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, згідно п.п. 20.1.16. п. 20.1 ст. 20, п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (Далі,- ПКУ).

Таким чином суд вважає за необхідне надати оцінку спірним правовідносинам враховуючи доводи адміністративного позову в тій частині, що балансова вартість майна є меншою за суму податкового боргу, або майно на яке може бути поширено право податкової застави у боржника взагалі відсутнє.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПКУ,- право податкового органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку виникає у випадках у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже зазначеною нормою визначено вичерпний перелік підстав, за яких у податкового органу виникає право звертатися до суду, а саме : якщо у платника податків наявний податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, у розумінні зазначеної норми накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, є послідовним заходом спрямованим на погашення податкового боргу після вичерпаних спроб у вигляді погашення податкового боргу шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу, та позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі (згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.1, п.95.3 ст.95 ПКУ).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку складено акти опису активів ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», на які поширюється право податкової застави:

№ 17 від 15.12.2010 року на загальну суму 8 523 004,00 гривень;

№ 16 від 29.11. 2010 року на загальну суму 510052,00 гривень;

№ 14 від 09.11.2010 року на загальну суму 8 254 683,00 гривень.

Активи платника податків згідно з актами опису № 14 від 09.11.2010 року, № 16 від 29.11.2010 року, № 17 від 15.12.2010 року знаходяться у податковій заставі, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16.12.2010 року.

Наказом Мінвуглепрому від 10.07.2008 року затверджено перелік об'єктів нерухомості, переданих до статутного фонду ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас» під час корпоратизації станом на 01.07.2008 року (538 одиниць) (а.с.17-26).

Як вбачається із матеріалів справи ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» на запит податкового органу виділяло перелік активів на які розповсюджується право податкової застави (а.с.27-34).

Судом встановлено, що ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області ДПС складено акти опису майна ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» у податкову заставу :

№ 2 від 27.02.2012 року, на загальну суму 17 064 426,00 гривень (а.с.43-46);

№ 7/29-013 від 26.07.2012 року на загальну суму 1 854 306,53 гривень (а.с.47-48);

№ 8/19-013 від 27.07.2013 року на загальну суму 8 200 027,80 гривень (а.с.49-50);

№ 2/24-013 від 07.04.2011 року на загальну суму 5 651 972,35 гривень (а.с.51-52);

№ 1/24-103 від 31.03.2011 року на загальну суму 6 725 651,98 гривень (а.с.53-54);

№ 10/24-013 від 20.07.2011 року на загальну суму 3 000 000,00 гривень (а.с. 55-56);

№ 8/24-103 від 19.07.2011 року на загальну суму 1 522 510,00 гривень (а.с.57-58).

Разом з тим позивачем не надано доказів перебування у податковій заставі майна ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» описаного ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області ДПС вказаними актами.

Таким чином позивачем не надано доказів на підтвердження вжиття заходів спрямованих на погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, на суму податкового боргу, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та ін.

При цьому з огляду на надану до суду інформацію про відкриті рахунки відповідача, не виключена реалізація права податкового органу спрямованого на погашення податкового боргу шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України,- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 86 КАС України,- суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України,- обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В обґрунтування доводів адміністративного позову стосовно того, що балансова вартість майна є меншою за суму податкового боргу, або майно на яке може бути поширено право податкової застави у боржника взагалі відсутнє позивач вказує на наявність податкового боргу на суму 169123,5 тис. гривень, яка є більшою ніж балансова вартість майна.

Разом з тим представники відповідача надали до суду зворотній бік облікової картки платника податків ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з якої вбачається, що податковий борг відповідача станом на на 14.04.2013 року складає 7 091 315 гривень, але ніяк не 169123,5 тис. гривень про які зазначає позивач.

Податковий орган надав до суду довідку № 3094/10/1-013 від 12.04.2013 року, якою зазначив, що згідно картки особового рахунку станом на 12.04.2013 року за ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» обліковується заборгованість у сумі 71015,8 тис. гривень, з якої: ПДВ 71015,8 тис. гривень, податок на доходи фізичних осіб 17,1 тис. гривень.

Також згідно вказаної довідки повідомив суду про те, що Донецьким окружним адміністративним судом відповідачу було надано розстрочення податкового боргу на суму 169123,5 тис. гривень, які були рознесені у картці особового рахунку.

Суд звертає увагу на ту обставину, що наданий суду зворотній бік облікової картки платника податків ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» не містить жодного підпису посадової особи податкового органу відповідно скріпленого мокрою печаткою.

Крім того, у наданому зворотному боці облікової картки відсутні відомості щодо наявності розстроченого податкового боргу на суму 169123,5 тис. гривень.

При цьому представники позивача у судовому засіданні пояснили, що розстрочений податковий борг у обліковій картці платника податків не відображений.

Таким чином податковим органом не надано суду доказів наявності у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» податкового боргу на суму 169123,5 тис. гривень, як і не надано доказів на підтвердження обставин несплати розстроченого податкового боргу.

Як вбачається із матеріалів справи ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» на адресу ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області ДПС із супровідним листом № 10-648 від 11.02.2013 року було направлено фінансову звітність за 2012 рік.

Балансом на 31 грудня 2012 року підтверджується наявність у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» основних засобів на суму 377570 тис. гривень (код рядка 30), виробничі запаси на суму 17297 тис. грн. (код рядка 100), матеріальні активи 105097 тис. грн. (код рядка 10).

Представниками відповідача у судовому засіданні не заперечувався той факт, що податковий орган був обізнаний стосовно вищезазначених даних.

Навіть за умови наявності у відповідача податкового боргу на суму 7 091 315 гривень,

встановленими вище обставинами спростовуються доводи податкового органу, що балансова вартість майна є меншою за суму податкового боргу, або майно на яке може бути поширено право податкової застави у боржника взагалі відсутнє, адже актами опису майна ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» у податкову заставу, складеними ДПІ у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області ДПС, загальна сума описаного майна перебільшує суму податкового боргу наявну у обліковій картці, а вартість наявних у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» основних засобів, виробничих запасів та матеріальних активів перевищує заявлену податковим органом у позовній заяві суму податкового боргу у розмірі 169123,5 тис. гривень.

Таким чином, оскільки матеріалами справи спростовуються обставини того, що балансова вартість майна є меншою за суму податкового боргу, або майно на яке може бути поширено право податкової застави у боржника взагалі відсутнє, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Будьоновському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку,- відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 квітня 2013 року.

Повний текст постанови складений 23 квітня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.