Рішення № 30941607, 02.04.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/2213/13

провадження № 2/753/2862/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"02" квітня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі КРАВЦОВІЙ Н.О.

за участю

представника позивача Малюги В.М.;

відповідачів не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Господар Дарницького району м. Києва» (далі по тексту - позивач, КП «Господар Дарницького району м. Києва») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_3.), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 3, ОСОБА_4.) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 13 209,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2 Відповідачі отримують житлово-комунальні послуги, при цьому не виконують зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили, надіславши на адресу суду заперечення на позовну заяву, в яких просили в позові відмовити, надавши при цьому копії квитанцій про оплату комунальних послуг починаючи з серпня 2010 року по січень 2011 року, червень, липень, жовтень, грудень 2012 року, та січень 2013 року. Крім того у своїх запереченнях просили суд застосувати у даній справі строк позовної давності.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач, відповідно до розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2012 року №35 та додатку до нього, є балансоутримувачем будинку №27 по вул. Санаторній в м. Києві, здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

Відповідно до ст. 175 Житлового кодексу Української РСР (далі по тексту - ЖК Української РСР) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Частина 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, що підтверджується довідкою з місця проживання за формою №3.

Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про Житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Статтями 66-67 цього Кодексу також визначено, що плата за користування житлом обчислюється, виходячи з загальної площі квартири, розмір плати за користування житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).

Судом встановлено, що позивач, як балансоутримувач будинку № 9 по вул. Санаторній в м. Києві, надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідачі в свою чергу отримують їх, при цьому не повноцінно виконують зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, за відповідачами утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги за період жовтень 2006 - грудень 2012 року у сумі 13 209,38 грн.

Відповідно до ст. 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки. А згідно з частиною 3 ст. 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачі звернулися до суду з заявою про застосування строків позовної давності до винесення рішення. Натомість позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з даним позовом 07.02.2013 року, здійснивши нарахування заборгованості за надані житлово-комунальні послуги починаючи з жовтня 2006 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності.

Враховуючи те, що належних доказів переривання позовної давності, зокрема квитанцій про оплату наданих послуг з зазначенням в них сплати боржником саме суми боргу за минулі періоди, позивачем не надано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, нарахованої позивачем за період жовтень 2006 - січень 2010 року у сумі 4 305,99 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають наслідки, встановлені законом або договором.

За змістом ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. А статтею 541 цього Кодексу встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. А згідно з частиною 1 ст. 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку, заборгованість відповідачів за надані позивачем житлово-комунальні послуги у період лютий 2010 - грудень 2012 становить 8 903,39 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні квитанції про сплату відповідачами комунальних послуг на загальну суму 2 312,08 грн., зокрема, з серпня 2010 року по січень 2011 року в розмірі 187,21 грн. кожного місяця, за червень 2012 року на суму 301,27 грн., липень 2012 року на суму 295,85 грн., жовтень 2012 на суму 295,85 грн. та грудень 2012 року на суму 295,85 грн., які при розрахунку заборгованості позивачем не були враховані.

З урахуванням наведеного, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період лютий 2010 - грудень 2012 року у розмірі 6 591,31 грн. (8 903,39 - 2 312,08).

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, суд стягує солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 14, 19 - 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 66 - 67, 162, 179 Житлового кодексу України, стст. 3, 11, 13, 15, 16, 257, 322, 509, 525 - 527, 530, 540 - 541, 611 Цивільного кодексу України, стст. 57, 60, 88, 169, 209, 212- 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (код 04013755, МФО 300670, р/р 2603000018106 в ПАТ КБ«Хрещатик», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Заслонова, 3) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6 591 грн. 31 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (код 143115687, МФО 380805, р/р 26005173231 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Заслонова, 3) витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.