Ухвала суду № 30939597, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 815/72/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.при секретарі -Синявській І.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року №0013182301 та №0013192301,

встановила:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» 04.01.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року №0013182301 (сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 31406 гривень, у тому числі 25125 гривень - за основним платежем, та 6281 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями), а також податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року №0013192301 (сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30150 гривень, у тому числі 20100 гривень - за основним платежем, та 10050 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Справа була розглянута за участю представників сторін у відкритому судовому засіданні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року №0013182301 та №0013192301 було відмовлено.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позову щодо нього.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що на підставі направлення від 18.09.2012 року №1284, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, відповідно до постанови старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області, старшого лейтенанта податкової міліції Вдовиченка Д.М., наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 18.09.2012 року №1428, на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС радником податкової служби Скалозуб М.А. в період з 19.09.2012 року по 27.09.2012 року здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВАІЄР» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ФСГД за весь період діяльності, в тому числі по взаємовідносинах з контрагентом - ПП «Орвіл-Трейдінг».

За результатами перевірки було складено акт від 04.10.2012 року №262/22-214/33080973/440 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАІЄР» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ФСГД за весь період діяльності (а.с.13-36), в висновках якого серед інших зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 7.4.1., п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 235883 гривень;

- п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого податок на прибуток занижений на 292872 гривень;

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 26.12.2012 року:

- №0013182301, де за порушення - п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «ВАІЄР» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на суму 31406 гривень, з яких за основним платежем - 25125 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6281 гривень (а.с.37);

- п. №0013192301, де за порушення п.п. 7.4.1., п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВАІЄР» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 300150 гривень, (з них за основним платежем 20100 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями - 10050 гривень) (а.с.38).

В описовій частині акту перевірки (а.с.28-30) зазначено про відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ВАІЄР» з ПП «Орвіл-Трейдінг» в 3 кварталі 2010 року (липень-листопад 2010 року).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, отриману від ДПІ у Приморському районі м. Одеси, а саме: акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.04.2011 року №502/23-513/36921440 щодо неможливості проведення перевірки ПП «Орвіл-Трейд» за період березень-жовтень 2010 року (а.с.163-170), яким встановлено відсутність у ПП «Орвіл-Трейд» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, встановлено не знаходження підприємства за місцезнаходженням, що в загальній сукупності вказує на безтоварність операцій та про порушення частин 1,5 ст.203, пунктів 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, а також про недійсність угод з контрагентами-покупцями всього на суму 13641503 гривень.

Положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7).

Також Законом України «Про податок на додану вартість», визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7); якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7); не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7).

Так, судом 1-ї інстанції встановлено, що 01.07.2010 року між позивачем та ПП «Орвіл-Трейдінг» було укладено договір №П-08 про надання послуг з обслуговування обладнання (а.с.39-40), на підтвердження виконання умов якого до суду позивачем надано: акти приймання виконаних робіт (а.с.41-45), податкові накладні: від 07.07.2010 року №1161 (а.с.46), від 18.08.2012 року №1850 (а.с.47), від 17.09.2010 року №2548 (а.с.48), від 11.10.2010 року №3082 (а.с.49), від 02.11.2010 року (а.с.50).

01 липня 2010 року між ТОВ «ВАІЄР» та ПП «Орвіл-Трейдінг» було укладено договір №П-09 про надання послуг з обслуговування обладнання (а.с.51-52), на підтвердження виконання умов якого до суду позивачем надано: акти приймання виконаних робіт (а.с.53-57), податкові накладні: від 07.07.2010 року №1160 (а.с.58), від 18.08.2012 року №1849 (а.с.59), від 17.09.2010 року №2547 (а.с.60), від 11.10.2010 року №3081 (а.с.61), від 02.11.2010 року №3624 (а.с.62).

Також 01.07.2010 року між ТОВ «ВАІЄР» та ПП «Орвіл-Трейдінг» було укладено договір №П-10 про надання послуг з обслуговування обладнання (а.с.63-64), на підтвердження виконання умов якого до суду позивачем надано: акти приймання виконаних робіт (а.с.65-69), податкові накладні: від 07.07.2010 року №1159 (а.с.70), від 18.08.2012 року №1848 (а.с.71), від 17.09.2010 року №2549 (а.с.72), від 11.10.2010 року №3080 (а.с.73), від 02.11.2010 року №3625 (а.с.74).

Тією ж датою, а саме 01.07.2010 року між ТОВ «ВАІЄР» та ПП «Орвіл-Трейдінг» було укладено договір №П-11 про надання послуг з обслуговування обладнання (а.с.75-76), на підтвердження виконання умов якого до суду позивачем надано: акти приймання виконаних робіт (а.с.77-81), податкові накладні: від 07.07.2010 року №1158 (а.с.82), від 18.08.2012 року №1851 (а.с.83), від 17.09.2010 року №2546 (а.с.84), від 11.10.2010 року №3079 (а.с.85), від 02.11.2010 року №3626 (а.с.86).

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що для підтвердження даних податкового обліку, повинні братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Відповідно до п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності надання послуг з обслуговування обладнання.

Позивачем не було надано до суду доказів на спростування висновку податкового органу щодо відсутності у ПП «Орвіл-Трейдінг» умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних для виконання зобов'язань за договорами про надання послуг з обслуговування обладнання №П-08 від 01.07.2010 року, договір №П-09 від 01.07.2010 року, договір №П-10 від 01.07.2010 року та договір №П-11 від 01.07.2010 року та виконання робіт, зазначених у наданих позивачем до суду документах, відсутності підприємства за юридичною адресою.

Судом 1-ї інстанції обґрунтовано не було прийнято до уваги посилання позивача на незаконність використання відповідачем під час проведення перевірки ТОВ «ВАІЄР» вищезазначеної податкової інформації ДПІ у Приморському районі м.Одеси стосовно ПП «Орвіл-Трейдінг», оскільки висновки щодо безтоварності господарських операцій ПП «Орвіл-Трейдінг» з контрагентами в досліджуємий судом період викладені в акті перевірки 07.04.2011 року №502/23-513/36921440, що була проведена в межах чинного законодавства податковим органом.

Надання позивачем належним чином оформлених податкових документів, що передбачені законодавством з приводу сплати податків і зборів, може бути підставою для отримання платником податків податкового кредиту з ПДВ, якщо не буде встановлено, що відомості, надані платником податку податковому органу для його отримання, неповні, недостовірні або суперечливі.

Лише наявність у позивача оформлених податкових накладних, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певної суми до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

При прийнятті рішення по справі суд 1-ї інстанції також враховував відомості щодо порушення стосовно засновника та директора ПП «Орвіл-Трейдінг» - ОСОБА_7 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України, по якій вирок Приморського районного суду м.Одеси від 10.09.2012 року набрав законної сили 21.09.2012 року (а.с.172-175). Цим вироком визнано директора та засновника ПП «Орвіл-Трейдінг» - ОСОБА_7 винним в здійсненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5 ст.205 ч.2 КК України. Відносно ОСОБА_7 було встановлено, що останній не займався оформленням первинних бухгалтерських документів, податкову звітність підприємства не підписував, не укладав договори з підприємствами, ні з якими підприємствами - контрагентами не співпрацював і не виконував функції директора ПП «Орвіл-Трейдінг». Він (ОСОБА_7) дав згоду на регістрацію підприємства (ПП «Орвіл-Трейдінг») на своє ім'я за грошову винагороду у розмірі 800 доларів США у місяць. При цьому ніякої фінансово-господарської діяльності підприємства (як засновник і директор) не здійснював.

З наявних в матеріалах справи документів (договори про надання послуг, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні) вбачається, що на них від ПП «Орвіл-Трейдінг» проставлена підпис та зазначено прізвище ОСОБА_7

Враховуючи обставини, встановлені при розгляді кримінальної справи відносно директора ПП «Орвіл-Трейдінг» ОСОБА_7, та приписи ч.4 ст. 72 КАС України (про те, що обов'язковими для адміністративного суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок), суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем по даній справі доведено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІЄР» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року №0013182301 та №0013192301 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: Ю.В. ЯковлевСуддя: Д.В. Запорожан Суддя: С.І. Жук