Ухвала суду № 30939266, 17.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15963/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду від 15 січня 2013р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року позов ТОВ задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 30.07.2012р. №0000691530 і №0000701530 та від 04.09.2012р. №0000871530 і №000881530. В іншій частині відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що належних доказів неправомірності зменшення товариством сум бюджетного відшкодування за травень та червень 2012р. відповідачем суду не надано, а відтак, висновки податкового органу про порушення позивачем відповідно вимог підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та п.200.3,200.4., 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними, у зв»язку з чим відповідні оспорювані податкові повідомлення -рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС (надалі ДПІ або податковий орган) 30.07.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000691530 форми "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012р. на 7171 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 3586 грн.; та - №00007011530 форма "В2", яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування на 7171 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта №3396/15-30/32156999 від 16.07.2012 камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2012р.

Встановлено перевіркою і підтверджується наявною у справі податковою декларацією позивача з ПДВ за травень 2012р. від 19.06.2012 вх. №9034517216 (а.с. 12-14), що позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 40526 грн.

Податковим органом в акті зазначено про порушення позивачем пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168) і завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012р. на рахунок у банку на 7171 грн., у т.ч.: за серпень 2010р. на 2087 грн., за вересень 2010р. на 1170 грн., за жовтень 2010р. на 2541 грн., за листопад 2010р. на 1373 грн. яке полягає в тому, що згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг)у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг). Таким чином, суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку у рядку 18.2 або не були оплачені у відповідному періоду, або були погашені поточними податковими зобов'язаннями, до відшкодування з бюджету не декларуються.

Однак, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, зроблені ДПІ висновки є нормативно-необґрунтованими, так як вказані відповідачем положення Закону №168 втратили чинність на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2012р., у зв»язку з набранням чинності ПК України, а затверджена на той час наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Ук-раїни 20.12.2011 за №1490/20228, форма податкової декларація з ПДВ не містила рядку 18.2.

Обґрунтовано судом першої інстанції визнано помилковими і посилання відповідача в акті на фактичну несплату позивачем сум податку його постачальникам товарів (послуг), що не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються наданою до суду копією постанови Окружного адміністратив-ного суду міста Києва від 25.06.2012 №2а-5986/11/2670, яка свідчить про фактичну сплату позивачем 7171 грн. ПДВ у т.ч.: за серпень 2010р. на 2087 грн., за вересень 2010р. на 1170 грн., за жовтень 2010р. на 2541 грн., за листопад 2010р. на 1373 грн.

Також судом вірно зазначено, що після отримання позивачем копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012 №2а-5986/11/2670 про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що ним невірно заповнено додаток 2 до декларації з ПДВ за травень 2012р., позивач подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2012р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.07.2012 вх. №9040733119, згідно з яким зменшив самостійно суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на 7171 грн., а належних доказів неприйняття такого з підстав і у спосіб визначений законом податковим органом не надано.

Навпаки, квитанцією 2 від 16.07.2012р підтверджено одержання органом ДПІ вказаного уточнюючого розрахунку засобами електронного зв'язку, і така також не містить відомостей про невідповідність оформлення цього розрахунку вимогам законодавства.

Тому, як вірно вказано судом першої інстанції, беручи до уваги відсутність факту невизнання відповідачем уточнюючого розрахунку від 16.07.2012р. та фактичне його подання до ДПІ і прийняття такого останньою, свідчить про помилковість і неправомірність висновку відповідача про завищення бюджетного вішко-дування на 7171 грн., а тому зменшення суми бюджетного відшкодування на 7171 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 3586 грн. є необґрунтованим, що є підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 30.07.2012р. №0000691530 і №0000701530.

Крім того, вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідачем такоє винесено податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012р. №0000871530 форми "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012р. на 13006 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 6503 грн., та №0000881530 форма "В2", яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування на 5835 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012р. винесені на підставі акта №3774/15-30/32156999 від 10.08.2012р. камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012р.

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено та підтверджується наявною у справі податковою декларацією позивача з ПДВ за червень 2012р. від 19.07.2012р., що позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 46134 грн., у т.ч.: суми від'ємного значення, що виникли у червні 2010р. - 2087 грн., у липні 2010р. - 1170 грн., у серпні 2010р. - 2541 грн., у вересні 2010р. - 1373 грн., у жовтні 2010р. - 5835 грн.

В акті зазначено про порушення позивачем п.п. 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК і завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012р. на рахунок у банку на 13006 грн.

Відповідач посилається на приписи п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК згідно з якими суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку у рядку 19 або не були оплачені у відповідному періоду, або були погашені поточними податковими зобов'язаннями, до відшкодування з бюджету не декларуються, однак саме в чому полягають вказані порушення в акті не вказано. Окремо відповідач зазначив, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 7171 грн. була заявлена у податковій декларації з ПДВ за травень 2012р. та згідно з актом від 16.07.2012 №3396/1530/32156999 зменшена до відшкодування на рахунок у банку та зарахована у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за серпень 2010р. - листопад 2010р. Сума ПДВ у розмірі 5835 грн. переноситься в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Згідно з п.200.3 ст. 200 ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В акті перевірки відповідач зазначив, що суми податку за серпень 2010р. - 2087 грн., за вересень 2010р. - 1170 грн., за жовтень 2010р. - 2541 грн., за листопад 2010р. - 7208 грн., а разом 13006 грн., сплачені ним на користь постачальників товарів (послуг) у минулих податкових періодах, а позивач відповідає вимогам законодавства щодо наявності підстав для отримання бюджетного відшкодування.

Посилання відповідача на те, що позивачем включено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7171 грн. до податкової декларації за травень 2012р., не відповідають даним податкового обліку позивача, що на час подання податкової декларації з ПДВ за червень 2012р. від 18.07.2012 і складення акта камеральної перевірки від 10.08.2012 подав 16.07.2012 уточнюючий розрахунок за травень 2012р. про зменшення бюджетного відшкодування на 7171 грн., в прийнятті якого, як встановлено судом, не було відмовлено та який вважається прийнятим з дня фактичного одержання відповідачем.

З огляду на вищевказане, судом першої інстанції вірно не взято до уваги доводи відповідача на те, що від'ємне значення у сумі 13006 грн. та право на бюджетне відшкодування 13006 грн. фактично виникло у 2010р., а тому підлягало до відшкодування у відповідному періоді 2010р., суперечать пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і п. 102.5 ст. 102 ПК, якими встановлено 1095 денний строк для реалізації платником свого права, а інших обставин, які перешкоджали бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача ПДВ в сумі 13006 грн. відповідач не зазначив, а судом таких не встановлено.

Тому зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування позивачу, як вірно вказано судом першої інстанції, на 13006 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 6503 грн., а також зарахування 5835 грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних податкових періодів, всупереч визначеному позивачем способу бюджетного відшкодування на рахунок позивача, є неправомірним, що є підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 04.09.2012р. №0000871530 і №000881530.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.07.2012р. №0000691530 і №0000701530 та від 04.09.2012р. №0000871530 і №000881530, а тому такі судом першої інстанції обґрунтовано визнані протиправними та скасовані.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.41,160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.