Рішення № 30938685, 22.04.2013, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №0911/3131/2012

22 квітня 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді Грещука Р.П.

секретаря - Левкуна Д.Д.,

представника ПАТ «ПриватБанк»- Токарука В.М.,

представника відповідача- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про передачу майна в заклад,-

В с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про передачу заставного майна в заклад.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить суд постановити рішення, яким вилучити та передати в заклад автомобіль «VOLKSWAGEN», модель: Т4, рік випуску: 2003, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, а також стягнути з нього судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що судами, зокрема 20.01.2011 року Надвірнянським р-нним, а 05.11.2012 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська вже вирішувалось питання про передачу заставного майна - автомобіля позивачу, про що були ухвалені відповідні рішення.

Тому, вважає, що даний позов є аналогічним і розглядати його підстав немає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.56, 60 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів- шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFNOAE0000125167, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 26725,99 дол.США строком до 02.08.2013 року зі сплатою за користування кредитом відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядк, встановленому кредитним договором.

В забезпечення виконання даних зобов'язань між банком та відповідачем 05.08.2008 року було укладеного договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль «VOLKSWAGEN», модель: Т4, рік випуску: 2003, тип Т3: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, який належить йому на праві власності.

Відповідно до статей 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, у порушення зазначених норм закону та умов укладеного Кредитного договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконував.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно договору застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань за кредитним договором чи/або заставодателем за цим договором заставодавець зобов'язаний у той же строк передати предмет застави заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, який відписується сторонами.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 20.01.2011року, яке на даний момент є чинним, був задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернене стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 130243 грн.55 коп., шляхом звернення вказаної заборгованості в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на майно, заставлене по договору застави автотранспорту від 05.08.2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 - автомобіль «VOLKSWAGEN», модель: Т4, рік випуску: 2003, тип Т3: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк», з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Спосіб реалізації заставного майна встановлений Законом України «Про заставу».

Виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч.2 ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала (заклад).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що вимога ПАТ КБ «ПриватБанк» про передачу в заклад предмету застави залишено відповідачем без задоволення, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

Відповідно до положень ст.ст.16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить вилучити та передати в заклад предмет застави - автомобіль «VOLKSWAGEN», модель: Т4, рік випуску: 2003, тип Т3: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.

З огляду на викладене,суд дійшов висновку,що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, у відповідності до положень статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 ЗУ «Про заставу», ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.526, 527, 530, 590, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- задоволити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFNOAE0000125167 від 05.08.2008 року вилучити та передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50) предмет застави, а саме автомобіль «VOLKSWAGEN», модель: Т4, рік випуску: 2003, тип Т3: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №64993919400001, МФО 305299 - 107 грн. 30 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Грещук Р.П.