Ухвала суду № 30938323, 23.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р.Справа № 2а-3032/12/2170Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Саюшкіна Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, у якому просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення від 25.01.2012 року № 0000852301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1456367,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 364091,75 грн. та № 0000862301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 7359,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології» задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000852301 та № 0000862301.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.01.2012 року № 0000852301 та № 0000862301.

В судовому засіданні представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології» заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник апелянта - Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.43 т.3), причини неприбуття суд не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні рішення прийняті відповідачем на підставі висновків акту від 12.01.2012 року № 81/23-4/34458354, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «КФ «Юг-Строй» за жовтень 2011 року.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки відповідачем встановлення порушення ТОВ «Меблеві технології» вимог: ст. 185, п. 186.1 ст. 186, ст. 188, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за жовтень 2011 року - на 1456367,00 грн.; ч.1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Меблеві технології» при придбанні товарів у постачальника ТОВ «КФ «Юг-Строй» у жовтні 2011 року, відповідному зменшенню підлягають податкові зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2011 року в межах податкового кредиту (по ланцюгу постачання від ТОВ «КФ «Юг-Строй»).

Не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Херсоні від 25.01.2012 року № 0000852301 та № 0000862301, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх нечинними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 25.01.2012 року № 0000852301 та № 0000862301, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.09.2011 року між ТОВ «Меблеві технології» та ТОВ «КФ» Юг-Строй» було укладено договір купівлі-продажу № 290911, відповідно до якого ТОВ «КФ» Юг-Строй» взяв на себе зобов'язання поставити ТОВ «Меблеві технології» товар (двері різних модифікацій, коробки дверні, матраци), а ТОВ «Меблеві технології» - прийняти та оплатити товар.

Кількість, асортимент та ціни на товар узгоджуються між Продавцем та Покупцем в накладних, які, є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Розділу 2 зазначеного Договору «Умови поставки» місце передачі товару та умови доставки товару узгоджується між сторонами по кожній партії окремо у будь-який зручний для сторін спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами, що містяться у матеріалах справи: податковими накладними; видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; доказами оплати за поставлений товар (виписками з банківського рахунку); оборотньо сальдовими відомостями; договором про надання транспортних послуг; договором оренди складського приміщення.

Розрахунки за товар з ТОВ «КФ» Юг-Строй» проведені у безготівковому порядку на всю суму поставки. Транспортування придбаного товару здійснено транспортом перевізника ТОВ «Строительный бум» водієм ОСОБА_3

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, поставлений товар був використаний у господарській діяльності позивача. Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Меблеві технології», зокрема, поставляло товар іншим контрагентам - ТОВ «Новострой-Люкс», ТОВ «Строительний бум», ПП «Херсонопторг», ТОВ «Макси-Трейд», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 на підставі договорів поставки.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, товар зберігався у складському приміщенні орендованого ТОВ «Меблеві технології» (орендар) у ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» (Орендодавець) на підставі договору оренди нежилого приміщення від 01.12.2009 року № 0000107, розділом 1 якого передбачено, що Орендодавець передає в оренду частину нежилого приміщення під склад, загальною площею 338,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 57, а Орендар приймає у строкове, платне, користування вказаний предмет оренди.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем та наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують товарність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «КФ» Юг-Строй», та, в свою чергу, спростовують твердження відповідача про відсутність підстав на віднесення сум сплаченого позивачем ПДВ до складу податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів наголошує, що як вбачається зі змісту акту перевірки позивача від 12.01.2012 року № 81/23-4/34458354, відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит у жовтні 2011 року, належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.

Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, що, також відображено в акті перевірки позивача, висновки щодо завищення позивачем податкового кредиту у жовтні 2011 року були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту від 05.01.2012 року № 100/15-2/35469325 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року», яким встановлено відсутність у ТОВ «КФ» Юг-Строй» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, а також відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням.

Водночас, колегія суддів вважає недостатнім для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акт зустрічної звірки, складений органом державної податкової служби відносно контрагента позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентом, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Щодо відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури. Таким чином, посилання ДПІ у м. Херсоні на той факт, що у ТОВ «КФ» Юг-Строй» відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, колегією суддів не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.

Також, при прийнятті рішення колегія суддів враховує, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Таким чином, оскільки представником відповідача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що надані позивачем письмові докази є достатніми для доведення факту постачання товарів його контрагентом, а тому висновок податкового органу про безтоварність цих угод є помилковим, в зв'язку із чим, прийняті ним податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблеві технології» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 23 квітня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/