УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2013 року Справа № 25022/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Мікули О.І.,
суддів: Кушнерика М.П., Качмара В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Богородчанського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000222301/1 від 30 березня 2009 року, № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року, -
в с т а н о в и в:
12 січня 2010 року Богородчанське районне споживче товариство звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000222301/1 від 30 березня 2009 року, № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2006 році з метою передачі Богородчанським районним споживчим товариством об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду підприємства «САМ» було здійснено незалежну оцінку вказаних вбудованих нежитлових приміщень незавершеному будівництві адмінбудинку по вул.Лукача, с.Старуня, Богородчанського району, Івано-Франківської області. Відповідно до експертного висновку вартість цього майна становить 178013 грн. за такою ціною і було здійснено передачу до статутного капіталу підприємства «САМ» будівельні матеріали, що складають незавершений будівництвом об'єкт. Зі змісту заявленого позову слідує, що в основу заявлених позивачем вимог покладено твердження про безпідставність прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень з підстав неправильного тлумачення та застосування норм чинного податкового законодавства. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, прийняті всупереч вимог п.4.1.ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». 02.02.2010 року (вх.№1140, а.с.14), а згодом повторно в судовому засіданні 12.04.2010 року Державною податковою інспекцією в Богородчанському районі Івано-Франківської області заявлено клопотання про закриття провадження, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.157 КАС України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року провадження у справі за позовом Богородчанського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень - рішень №0000222301/1 від 30 березня 2009 року, № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми п.4 ч.1 ст.157 КАС України, закривши провадження у справі, оскільки хоча позовні вимоги пред'явлені до того ж самого відповідача, однак у даному випадку спір між сторонами інший по суті за своїм предметом. В даному випадку відсутня тотожність позовів. Окрім того, апелянт акцентує увагу на тому, що судом першої інстанції при постановлені ухвали не надано належної оцінки фактичним обставинам справи та безпідставно закрито провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18 лютого 2009 року Державною податковою інспекцією в Богородчанському районі Івано-Франківської області проведено виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Богородчанським районним споживчим товариством за період з 01 жовтня 2005 року 30 вересня 2008 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.02.2009 року № 88/23/01753167, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2, п. 4.9 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.2.8, п. 7.2, ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановленого заниження податку на додатну вартість в розмірі 235978 грн.
З урахуванням висновків проведеної перевірки ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області прийняте податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 26.02.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 353967 грн., в т.ч. 235978 грн. за основним платежем, та 117989 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованими на підставі п.п. 17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, Богородчанське районне споживче товариство оскаржило його в судовому порядку.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року у справі №2а-1725/09/0970 в задоволенні адміністративного позову Богородчанського районного споживчого товариства до ДПІ у Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року відмовлено.
12 січня 2010 року Богородчанське районне споживче товариство звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області про скасування податкових повідомлень-рішення №0000222301/1 від 30 березня 2009 року, № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року.
Оскаржуваною ухвалою провадження в даній справі закрито.
Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Апеляційні вимоги обмежені суто доводами позивача про те, що предметом спору у справі №2а-1725/09/0970 було податкового рішення-повідомлення № 0000222301/0 від 26 лютого 2009 року, а предметом спору у справі №2а-146/10/0970 - податкові рішення-повідомлення №0000222301/1 від 30 березня 2009 року, № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року. Таким чином, на думку апелянта, в даному випадку відсутня тотожність позовів.
Колегія суддів вважає викладену позицію сумнівною і такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.
Позовна вимога про скасування податкового повідомлення -рішення №0000222301/1 від 30 березня 2009 року є безпідставною та такою, що не ґрунтується на нормі закону, оскільки дане податкове повідомлення-рішення було відкликане (у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним (п. 2.3 Порядку №958), натомість прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року, відповідно до п.п.4.3. п.4 Наказу ДПА України від 21.06.2001 року №253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової служби N 985 ( z1440-10 ) від 22.12.2010 року).
Абз.3, 4 п.5.3 Наказу ДПА України від 21.06.2001 року №253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової служби N 985 ( z1440-10) від 22.12.2010 року) з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.
Аналіз наведених законодавчих приписів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та матеріалів справи, дає можливість колегії суддів зробити переконливий висновок про те, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення №0000222301/1 від 30 березня 2009 року, № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року взаємозамінили податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 від 26 лютого 2009 року. Судом встановлено, що в подальшому, податкове повідомлення-рішення № 0000222301/1 від 30 березня 2009 року було відкликане, а в задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222301/2 від 03 червня 2009 року відмовлено.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Богородчанського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року у справі № 2а-146/10/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.І. Мікула
Судді: М.П. Кушнерик
В.Я. Качмар
Судове рішення № 30938276, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-146/10/0970. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: