Ухвала суду № 30923258, 17.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р. Справа № 48622/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Волинь-Авто» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Волинь-Авто» 05.04.2011 року звернулося до суду із адміністративним позовом, яким просило визнати нечинним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій № 0003162303 від 30.03.2010 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року позов задоволено: скасовано рішення № 0003162303 від 30.03.2010 року про застосування штрафних санкцій.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд неправильно витлумачив положення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та не взяв до уваги ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Державними податковими ревізорами-інспекторами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області 11 березня 2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку господарської одиниці позивача, кафе-кафетерію, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська,145, з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами якої складено акт за №40/32-01/03120584.

Перевіркою встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

За наслідками перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 30 березня 2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7284 грн.

Задовольняючи позов та визнаючи протиправним вказане рішення, суд першої інстанції підставно виходив з того, що позивачем здійснюється реалізація товарів, які обліковані належним чином; так на весь товар, який перелічений у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 11 березня 2010 року господарської одиниці кафе-кафетерію є первинні документи, зокрема, це видаткові накладні від 10 січня 2008 року за №РН-0000020, від 30 червня 2009 року за №РН-019966 та №РН-019967, від 3 вересня 2009 року за №РН-028223, від 11 листопада 2009 року від №РН-040487 та від 12 листопада 2009 року за №0010644. Перевіряючі були повідомлені, що необхідні документи знаходяться в бухгалтерії. Бухгалтерія знаходиться в тій же будівлі.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент винесення оспорюваного рішення), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 даного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5, 6 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В суді першої інстанції була допитана продавець-касир ОСОБА_1, яка пояснила, що облік придбаних товарів здійснюється на підставі видаткових накладних, які зберігаються в бухгалтерії товариства. Також в кафе складаються товарні звіти та накладні на залишки товару, які зберігаються у завідуючої кафе. На весь товар, який перебував в реалізації під час проведення перевірки, є первинні документи, які знаходились в бухгалтерії та завідуючої кафе. Первинні документи на товар перевіряючим під час перевірки не були надані, оскільки робочий день у бухгалтера та завідуючої кафе закінчився, а доступ до їх робочих кабінетів відсутній.

В суді першої інстанції позивач надав відповідні документи, які свідчать про те, що весь товар, який знаходився в кафе був належним чином облікований. Відповідач не висловлював якихось зауважень до їх оформлення, разом з тим вважав, що оскільки даних документів не було у бармена, то це вже є порушенням.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про під ставність позову ґрунтується на вимогах Закону. Так, відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95-ВР відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) настає лише у випадку реалізації необлікованих товарів. А, оскільки товари, які знаходились у кафе, були належним чином обліковані, то відповідальність позивача виключається.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не впливають на незаконність судового рішення, відтак апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2011 року у справі № 2а-924/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук