Рішення № 30936948, 25.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.13р. Справа № 35/5005/4543/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромТехКомп", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за виконані роботи

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Савченко С.А. - керівник.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромТехКомп", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6 358 грн. 57 коп., 466 грн. 76 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №103/08 від 16.09.2008 року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за виконані будівельно-монтажні роботи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 року суддя Кобилянський К.М. порушив провадження у справі № 35/5005/4543/2012.

У зв'язку з переведенням судді Кобилянського К.М. на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва, справу №35/5005/4543/2012 передано для розгляду по суті судді Первушину Ю. Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2012 року суддя Первушин Ю.Ю. прийняв справу №35/5005/4543/2012 до свого провадження та призначив до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2012 року.

У судовому засіданні 24.07.2013 року представник відповідача подав заперечення на позовну заяву № 483 від 24.07.2012 року (а. с. 47-48) в яких останній зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі з наступних підстав. Додаткова угода до Договору та Акти виконаних робіт форми КБ-2В за травень та серпень 2009 року на які посилається у позові Позивач було підписано не директором підприємства Мороз С.Е., який єдиний має право підпису всіх документів підприємства, а невідомою особою. Таким чином, підписана Додаткова угода до Договору та Акти є нікчемними та відповідно не можуть породжувати будь - яких правових наслідків. Крім того, договір підряду № 103/08 було укладено 16.09.2008 року, а позов було подано в травні 2012 року. Отже, Позивач звернувся до суду після закінчення строку позовної давності, таким чином, у зв'язку із спливом строку позовної давності просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2012 року розгляд справи відкладено на 14.08.2012 року.

У судовому засіданні 14.08.2012 року представник відповідача подав доповнення до раніше наданих заперечень № 536 від 14.08.2012 року (а. с. 54) в яких зазначив, що підписи документів, на які посилається Позивач, були зроблені інженером підприємства, який не має права підпису документів, а тому печатки було поставлено на документи, що не мають юридичної сили, а також, письмові пояснення (а. с. 55) в яких останній повідомив, що печать схожа на печатку підприємства , але оригінал чи ні, стверджувати не може.

У судовому засіданні 14.08.2012 року оголошувалась перерва до 16.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2012 року зупинено провадження у справі №35/5005/4543/2012 до прийняття рішення органами прокуратури з приводу перевірки матеріалів справи №35/5005/4543/2012 та направлено копії матеріалів справи №35/5005/4543/2012 до слідчих органів Прокуратури Дніпропетровської області для з'ясування обставин та вирішення питання щодо порушення кримінальної справи.

11.04.2013 року від Прокуратури Дніпропетровської області до господарського суду надійшов лист №63/2231 вих. 13 від 08.04.2013 року (а. с. 71), до якого додано копію постанови від 21.09.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно гр. Торощина В.М. по ст. ст. 365, 367 КК України.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2013 року поновлено провадження у справи та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.04.2013 року.

У судове засідання 22.04.2013 року представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2013 року розгляд справи відкладено на 26.04.2013 року.

У судове засідання 26.04.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі - ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

16.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" (далі - Позивач/Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромТехКомп" (далі Відповідач/Замовник) було укладено договір підряду №103/08 (далі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати установку з'єднувальних та кінцевих муфт 10 кВ на об'єкті Кабельні лінії 10 кВ від п/с Кислородна до РП в районі вул. Холодильна у відповідності з договірною ціною, локального кошторису та умов договору.

26.12.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору підряду №103/08 від 16.09.2008 року, відповідно до якої строк виконання робіт та дії вказаного договору продовжено до 31.12.2009 року (а. с. 12).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, вартість робіт складає: 13 777 грн. 20 коп., в т.ч. НДС - 20% - 2 296 грн. 20 коп. Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, затвердженої керівниками сторін та уточнюється по мірі виконання робіт (п.2.2. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору, сторони щомісяця складають двосторонній акт виконаних робіт Ф КБ-2а, КБ-3, який затверджується замовником та підрядником. Закінчення робіт оформлюється актом здачі-приймання (п. 5.2. Договору).

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у травні 2009 року виконав установку з'єднувальних та кінцевих муфт 10 кВ на об'єкті Кабельні лінії 10 кВ від п/с Кислородна до РП в районі вул. Холодильна у відповідності з договірною ціною, що підтверджується актом №3-103 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 року форми КБ-2в, підписаний сторонами 29.05.2009 року (а. с. 14-15). На підтвердження суми виконаних робіт 29.05.2009 року сторонами підписана і довідка вартості виконаних підрядних робіт за травень 2009 року на суму 2 647 грн. 20 коп. (а.с.13).

У серпні 2009 року позивач виконав установку з'єднувальних та кінцевих муфт 10 кВ на об'єкті Кабельні лінії 10 кВ від Кабельні лінії 10 кВ від п/с Кислородна до РП в районі вул. Холодильна, що підтверджується актом №4-103 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року форми КБ-2в, підписаний сторонами 20.08.2009 року (а. с. 17-18). На підтвердження суми виконаних робіт 20.08.2009 року сторонами підписана і довідка вартості виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року на суму 2 647 грн. 20 коп. (а.с.16).

Загальна сума виконаних підрядних робіт у травні та серпні 2009 року становить 5 294 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 2.4. Договору, оплату за виконані будівельно-монтажні роботи замовник здійснює грошовими коштами протягом 5 календарних днів з моменту підписання уповноваженими посадовим особами атів форми КБ-2а, КБ-3.

Відповідач за виконані підрядні роботи не розрахувався, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 294 грн. 40 коп.

Відповідач спростовує наявність заборгованості за договором підряду №103/08 від 16.09.2013 року, посилаючись на те, що Додаткова угода до Договору та Акти виконаних робіт форми КБ-2В за травень та серпень 2009 року на які посилається у позові Позивач було підписано не директором підприємства Мороз С.Е., який єдиний має право підпису всіх документів підприємства, а підписи документів, на які посилається Позивач, були зроблені інженером підприємства, який не має права підпису документів, а тому печатки було поставлено на документи, що не мають юридичної сили.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі наданих господарським судом до органів прокуратури матеріалів справи № 35/5005/4543/2012 для перевірки та з'ясування законності дій посадових осіб ТОВ "ПромТехКомп" при укладенні додаткової угоди до Договору підряду №103/08 від 16.09.2008 року та вирішення питання щодо порушення кримінальної справи, органами встановлено, що головний інженер Торощин В.М. був уповноважений підписувати документи від імені ТОВ "ПромТехКомп", що стосується господарської діяльності ТОВ "ПромТехКомп", укладати господарські договори та пов'язані з ними документи, а також виконувати всі інші дії пов'язані з викладенням зазначеної довіреності. Строк дії довіреності № б/н від 01.01.2008 року до 01.01.2010 року. Таким чином, головний інженер Торощин В.М. діяв в межах наданих йому повноважень. Правоохоронними органами, з підстав відсутності складу злочину в діях Торощина В.М. винесено постано ву про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.09.2012 року (а. с. 72).

Отже, господарський суд прийшов до висновку, що головний інженер Торощин В.М. мав необхідні повноваження на підписання додаткової угоди до Договору підряду №103/08 від 16.09.2008 року від імені Відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції за неналежне виконання обов'язків за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року у розмірі 6 358 грн. 57 коп., та 3 % річних за неналежне виконання обов'язків за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року у розмірі 466 грн. 76 коп.

Зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "ЛІГА, за якою зробив розрахунок і позивач, господарський суд встановив, що сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції за неналежне виконання обов'язків за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року становить 6 342 грн. 69 коп., тобто менша за заявлену у позовній заяві Позивачем, у зв'язку з чим сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції за неналежне виконання обов'язків за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 6 342 грн. 69 коп., а розмір 3% річних за неналежне виконання обов'язків за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року 469 грн. 53 коп. становить 469 грн. 53 коп., тобто більша за заявлену у позовній заяві Позивачем, але враховуючи те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог стягненню підлягає заявлена Позивачем сума 3% річних у розмірі 466 грн. 53 коп. за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року.

Крім того, Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності, оскільки договір підряду №103/08 було укладено 16.09.2008 року, а позов було подано в травні 2012 року таким чином, Позивач звернувся до суду після закінчення строку позовної давності.

Рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи та неупередженій оцінці доказів зібраних судом під час розгляду справи.

В даному випадку суд, дослідивши встановлені обставини та вивчивши пояснення сторін та надані докази дійшов висновку про таке, з матеріалів справи свідчить, що акти приймання виконаних робіт сторонами підписані у травні та серпні 2009 року, тому право звернення Позивача виникло з 2009 року. Таким чином, Позивачем не пропущено трирічний строк позовної давності відповідно до вимог ст. 257 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції за неналежне виконання обов'язків за період з 04.06.2009 року по 17.05.2012 року у розмірі 6 342 грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 469 грн. 53 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромТехКомп" (49081, місто Дніпропетровськ, вулиця Степана Разіна, 71, р/р 260091121730016 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 21944656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" (49127, місто Дніпропетровськ, вулиця Космонавтів, 2, р/р 26009142433001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 25019957) основну заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6 342 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 466 грн. 76 коп., та 1605 грн. 75 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 26.04.2013 року.