Постанова № 30936610, 18.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року 15:53 810/88/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О.,

при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Ірпінь" (далі-позивач) з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 21.11.2012 № 679

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем незаконно винесено постанову про накладення штрафу, оскільки правопорушення позивачем не вчинено, а наявність чи відсутність вказаної відповідачем інформації не є наданням житлово-комунальних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснені, аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково пояснив, що Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 02.06.2011 «Про затвердження тарифів на послуги утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що надає Ірпінське КЖЕП «Ірпінь» визначено перелік робіт та послуг, а також тарифи з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вартість, періодичність та строки надання цих послуг. У цьому переліку відсутня послуга із зовнішнього благоустрою будинків і прибудинкових територій, у т.ч. надання відповідної інформації. У зв’язку з цим позивач не повинен надавати таку інформацію як вартісну послугу, тому відповідач безпідставно вважає, що позивач повинен надавати цю послуги, яка має вартісний вимір.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у його задоволені просив відмовити, надав письмові заперечення, у яких зазначив, що перевіркою встановлено порушення «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», а саме: оглядом будинків встановлено, що на жилих будинках у доступному для мешканців місці відсутній список визначених цими Правилами організацій, установ, підприємств із зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів. Тому відповідач вважає, що позивач не надавав споживачам інформацію, передбачену законодавством, що є порушенням, яке має систематичний характер. Акт перевірки підписано представником позивача без зауважень, що на думку відповідача свідчить про те, що позивач визнав порушення, виявлені під час перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склались між сторонами.

Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 32231096.

Відповідно до Додатку № 3 до Рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 130 від 02.06.2011 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що надає Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь» до переліку робіт на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, періодичність та строки надання цих послуг відносяться: прибирання прибудинкової території; прибирання сходових клітин; вивезення та утилізація твердого побутового сміття; технічне обслуговування ліфтів; технічне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, тепло- водопостачання, водовідведення і зливної каналізації; обслуговування димовентиляційних каналів; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, а саме: покрівлі, місць загального користування, фарбування газових трубопроводів; підготовка житлового фонду до експлуатації в зимовий період; освітлення місць загального користування; електроенергія для ліфтів; дератизація, дезінсекція.

Працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на підставі наказу № 245 від 12.11.2012 «Про проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю)» та направлення № 1509 від 12.11.2012 здійснено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000953 від 14.11.2012, в якому зазначено, що позивач надає послуги відповідно до Рішення Ірпінської міської ради Київської області № 1894-28-ІІ від 27.04.2012. Оглядом будинків встановлено, що на жилих будинках № 5 та № 14 по вул. П.Комуни, м. Ірпінь у доступному для мешканців місці відсутній список наступних організацій, установ, підприємств із зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: власника жилого будинку, виконавця послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, виконавця послуг з газопостачання, виконавця послуг з електропостачання, державної пожежної охорони, відділу міліції, швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, аварійних служб житлового господарства, що забезпечують ліквідацію аварій у жилих будинках

На підставі Акта № 000953 від 14.11.2012 відповідачем винесено постанову № 679 від 21.11.2012 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі якої за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на позивача накладено штраф у розмірі 6321,96 грн.

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні відносини регулюються такими законодавчими актами: Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1024-ХІІ, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177.

Згідно з статтею 5 Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до пункту 2 статті 26 Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Повноваження Управління у справах захисту споживачів у Київській області визначено ст. 28 Закону України від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” та Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено наказом Держспоживстандарту України від 23.06.2009 №229, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2009 за № 636/16652 (далі - Положення).

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживстандарту України та його територіальних органів у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг визначено Порядком проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 25.10.2006 №311, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 за №1219/13093 (далі - Порядок). Цей Порядок розроблено на виконання вимог Законів України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 №1023-ХІІ, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V та інших нормативно-правових актів, нормативних документів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що перевірки діяльності суб`єктів господарювання проводяться з метою контролю за станом дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі-Закон № 1023-XII) визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 19 ст. 1 Закону № 1024-ХІІ продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 4 Закону № 1024-ХІІ споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, надано наступні визначення термінів: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець послуг - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, установленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом третім цих Правил регламентовано утримання приміщень, а п.3.4 Правил передбачено здійснення заходів щодо зовнішнього благоустрою будинків і прибудинкових територій. Пунктом 3.4.5 Правил передбачено, що на жилому будинку у доступному для мешканців місці повинен вивішуватися список таких організацій з зазначенням їхніх назв, адрес і номерів телефонів: власника житлового будинку, виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавця послуга з теплопостачання, виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, виконавця послуг з газопостачання, виконавця послуг з електропостачання, державної пожежної охорони, відділу міліції, швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, аварійних служб житлового господарства, що забезпечують ліквідацію аварій у жилих будинках

Судом встановлено, що актом перевірки встановлено єдине порушення прав споживачів - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та послуги, а саме про власника житлового будинку, виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виконавця послуга з теплопостачання, виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, виконавця послуг з газопостачання, виконавця послуг з електропостачання, державної пожежної охорони, відділу міліції, швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, аварійних служб житлового господарства, що забезпечують ліквідацію аварій у жилих будинках.

Суд бере до уваги, що в розумінні термінів, роз’яснення яких надано у цих Правилах, зазначена в акті перевірки інформація, надання якої передбачено п.3.4.5 Правил, не є продукцією чи послугами, які виробляє (постачає) позивач. Крім того, п.3.4.5 Правил не містить безпосереднього посилання на те, що обов’язок доводити вказану у цьому пункті інформацію до споживачів покладається саме на житлово-комунальне підприємство, яке не є і не може бути власником такої інформації. При цьому суд також зазначає, що жодним нормативним актом не передбачено і обов’язок органів міліції, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, санітарно-епідеміологічної станції, аварійних служб житлового господарства тощо повідомляти ЖЕК про їхні назви, адреси і номери телефонів, а також про зміну цих даних.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що тарифи на надання такої послуги йому Рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 1894-28-ІІ від 27.04.2012 не визначалися.

Отже, згідно з цими Правилами зазначення вказаної інформаціє не є послугою чи продукцією, яка виробляється (постачається) позивачем, відтак ненадання саме такої інформації, яка не має вартісного виміру, не може тягнути за собою накладення штрафу.

Відповідно до п. 7 ст. 23 Закону №1024-ХІІ у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до приписів цієї статті для визначення розміру санкції необхідно визначити вартість наданої інформації та ціни її реалізації (постачання як послуги).

Як встановлено судом, відповідач врахував той факт, що порушення (відсутність вказаної інформації) було виявлено на двох окремих будинках, тому для розрахунку штрафних санкцій використовував 30% вартості надання житлово-комунальних послуг за два будинки (усього 21073,21 грн., а 30% цієї вартості - 6321,96 грн.).

Разом з тим, як встановлено судом, така інформація не має кількісного та вартісного виміру, відтак є безпідставним не тільки віднесення відповідачем цієї інформації до продукції (послуг), що надаються позивачем, але й застосований відповідачем механізм визначення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи, що під час судового розгляду встановлено протиправність постанови №679 від 21.11.2012 про накладення штрафу, суд дійшов висновку, що Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області діяло не у відповідності до норм чинного законодавства та не у спосіб, передбачений законом України, тому спірна постанова підлягає скасуванню.

За таких обставин позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про накладення штрафу від 21.11.2012 №679.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Ірпінь" судовий збір у сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 лютого 2013 р.