Постанова № 30936169, 25.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Справа № 805/4835/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності з виконання вимоги Ф 82 від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. неправомірною, зобов'язання вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги Ф 82 від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн., зобов'язання встановити майновий стан, здійснити виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконанні у відповідача знаходиться вимога № Ф 82 від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн.

Також позивач вказує на те, що виконавче провадження відкрито 03.05.2012 року, отже, порушено ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» в частині не вжиття заходів примусового виконання виконавчого документа. В порушення ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не в повному обсязі виконувались виконавчі дії, не встановлено майновий стан боржника, не здійснено виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Постанова про відкриття виконавчого провадження датована 03.05.2012 року, отже, порушено ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати бездіяльності з виконання вимоги Ф 82 від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. неправомірною, зобов'язати вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги Ф 82 від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн., зобов'язати встановити майновий стан, здійснити виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності..

Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої він наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також через канцелярію суду представник відповідача надав заперечення, згідно яких заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі та зазначив, що 03.05.2012 року до відповідача надійшла вимога Ф-82 від 04.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. Того ж дня державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено копії постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження. 05.04.2013 року до відповідача надійшла на примусове виконання вимога № Ф-82 від 05.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заборгованість у розмірі 4572,42 грн. Того ж дня державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено копії постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження. Також 05.04.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про зведене виконавче провадження. 15.04.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. Також 15.04.2013 року державним виконавцем було повторно направлено запит до ВРЕР та направлено виклик на адресу боржника.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо: зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Тобто, з урахуванням приписів вищезазначеної норми відповідачем у даній адміністративній справі є саме Відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 03.05.2012 року відповідачем було відкрито виконавче провадження ВП № 32568427 з примусового виконання вимоги № Ф-82у від 04.04.2012 року виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3683,77 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області.

Згідно відповіді № 412447 від 21.11.2012 року на запит № 550282 від 20.11.2012 року до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями, інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах України боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Як вбачається з відповіді начальника Волноваського БТІ (вх. № 1645 від 02.07.2012 року на запит № 2997-1/1103 від 16.05.2012 року, будівлі на праві особистої власності за ОСОБА_1, яка проживає у АДРЕСА_1, не зареєстровано, будинок їй не належить.

З відповіді ВРЕР м. Волновахи (вх. № 9/9-775 від 31.05.2012 року) вбачається, що згідно комп'ютерного обліку відділу РЕР ДАІ з обслуговування Волноваського району та м. Докучаєвськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, за ОСОБА_1 транспортні засоби не значаться.

21.11.2012 року державним виконавцем було направлено виклик № 7997-1/1103 на адресу ОСОБА_1, згідно якого було зобов'язано ОСОБА_1 з'явитись до державного виконавця 26.11.2012 року для сплати боргу за виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про сплату боргу.

05.04.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про зведене виконавче провадження.

15.04.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

15.04.2013 року державним виконавцем було направлено запит № 859/5 до ВРЕР м. Волноваха при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.04.2013 року № 40424197 на все рухоме майно ОСОБА_1 було накладено арешт.

Суд вважає, що відповідачем під час примусового виконання вимоги Ф 82у від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. не було вчинено достатніх дій для примусового стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 3683,77 грн. з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповіднодозаконупідлягаютьримусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15 грудня 1999 року (далі-Інструкція).

Так, у відповідності до Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону № 606, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 25 Закону № 606, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 27 Закону № 606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно зі ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як вже було зазначено вище 03.05.2012 року відповідачем було відкрито виконавче провадження ВП № 32568427 з примусового виконання вимоги № Ф-82у від 04.04.2012 року виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3683,77 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області.

З матеріалів справи вбачається, що з боку відповідача не було вчинено достатніх та належних дій для примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Отже, приймаючи до уваги час з якого фактично відповідачем розпочато примусове виконання, те, що відповідачем не були в достатній мірі вчинені дії направлені на примусове виконання виконавчого листа в передбаченому законом обсязі, які б зумовили стягнення з боржника належних до стягнення сум, суд вважає таку бездіяльність з боку відповідача неправомірною. Отже, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності з виконання вимоги Ф82у від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. неправомірною підлягають задоволенню.

Відповідачем не було здійснено необхідних заходів передбачених Законом щодо своєчасного і повного виконання вищевказаної вимоги про сплату боргу, а також не було прийнято відповідних заходів з її примусового виконання у встановлений Законом строк.

У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги Ф 82у від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції встановити майновий стан боржника, здійснити виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності, суд вважає їх необґрунтованим і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки це право відповідача, а не обов'язок державного виконавця. Крім того, дана вимога є передчасною. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання бездіяльності з виконання вимоги Ф 82у від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн. неправомірною, зобов'язання вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги Ф 82у від 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 3683,77 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122, 138, 143, 151-154, 158,160,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги Ф 82у, яка видана управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (адреса: Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) 3683,77 грн. неправомірною.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги Ф 82у, яка видана управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 04.04.2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (адреса: Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) 3683,77 грн.

В інший частині позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.