Рішення № 30934859, 25.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р.Справа № 910/3141/13-922/825/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Торгово-консалтінгового центру (ТКЦ) "Південкабельзбут" у формі Товарства з обмеженою відповідальністю, м. Київ до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відділення № 831, м. Харків про стягнення 112 721,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - Коломєйцевої О.П. (дов. № 194 від 15.03.2013 р.)

відповідача - Гримайло Н.Р. (дов. № 6289 від 27.12.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Торгово-консалтінговий центр (ТКЦ) "Південкабельзбут" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "УкрСиббанк" відділення № 831 (надалі - Відповідач) суму у розмірі 112 721,41 грн.

Суд досліджує матеріали справи за запитує у представників сторін щодо наявності заяв та клопотань до початку розгляду справи.

Від Позивача надійшло клопотання про заміну первісного Відповідача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відділення № 831, який не має статусу юридичної особи на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750).

Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло. Підтримує клопотання про призначення судової експертизи комп'ютерної техніки та програмного забезпечення. Проти клопотання Позивача про заміну первісного Відповідача на належно - АТ "Укрсиббанк" не заперечує.

У задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової експертизи комп'ютерної техніки та програмного забезпечення суд вважає за доцільне відмовити, оскільки Відповідачем не надано жодного доказу та не доведено підстав для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору є такими, що потребують спеціальних знань.

Також дослідивши клопотання Позивача про заміну первісного Відповідача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відділення № 831 на належного Відповідача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" суд дійшов до висновку щодо його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Доказом того, що первісний Відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" відділення № 831 є неналежним Відповідачем підтверджується наданими доказами, а саме: Положення про відділення № 831 АТ "УкрСиббанк", статут АТ "УкрСиббанк", витяг АТ "УкрСиббанк" (а.с. 100 - 132).

Враховуючи вищевикладене суд заміняє первісного Відповідача Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" відділення № 831 на належного Відповідача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750) та починає розгляд справи заново.

Суд досліджує матеріали справи за запитує у представників сторін щодо наявності заяв та клопотань до початку розгляду справи.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло.

Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні та у наданому поясненні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні та у додатковому поясненні до відзиву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Також надає додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.01.2006 року між Позивачем (за договором - Клієнт) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (за договором - Банк) був укладений договір банківського рахунку № 28007 (надалі - Договір рахунку).

Відповідно до п.1.1. Договору рахунку Відповідач відкрив Позивачу поточний рахунок № 26002038644800 для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України.

Згідно п. 3.3.2. Договору рахунку Відповідач зобов'язувався вчасно виконувати розрахункові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України і умов даного Договору.

У відповідності до п. 5.2. Договору рахунку відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документу несе Позивач.

13.10.2008 року між Позивачем (за договором - Клієнт) та Відповідачем (за договором - Банк) був укладений договір № 386448 обслуговування банківського рахунку системою «StarAccess» (надалі - Договір обслуговування).

Відповідно до п. 1.1. Договору обслуговування банк підключає клієнта до системи «StarAccess» для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків, відкритих в банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами за допомогою усіх можливих засобів системи «StarAccess», що впроваджені в Банку.

Згідно п. 2.5. Договору обслуговування дистанційне обслуговування рахунків за допомогою системи «StarAccess» передбачає направлення Позивачем до Відповідача дистанційних розпоряджень щодо проведення операцій за рахунками першого, відкритих за Договором рахунку та їх обробку Відповідачем. Платіжні доручення, заяви Позивача, інші електронні документи, що направляються ним до Відповідача із використанням системи «StarAccess» повинні містити усі обов'язкові реквізити, що визначені вимогами законодавства України та обов'язково повинні містити ЕЦП (електронно-цифровий підпис) уповноважених осіб Позивача згідно документів, наданих до Відповідача відповідно до Договору рахунку.

Згідно п.2.7. Договору обслуговування Позивач свідчив про те, що він визнає достатнім метод захисту електронних документів з використанням криптографічних засобів, зокрема ЕЦП, що накладається на електронний розрахунковий документ за допомогою системи «StarAccess».

Згідно п. 2.8. Договору обслуговування визначено, що електронний документ (в тому числі розрахунковий), який передається системою «StarAccess» та підписаний ЕЦП уповноважених осіб Позивача, наданої ним Відповідачу на підставі Договору рахунку, є рівним за юридичною силою документу на паперовому носії (в тому числі й розрахунковому), підписаному власноручним підписом зазначених осіб та скріпленому печаткою Позивача. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ своїм ЕЦП, при цьому сторони визнавали, що підробка ЕЦП Позивача неможлива без знання інформації про таємний ключ.

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» N 2346-ІІІ від 05.04.2001 року Відповідач зобов'язаний виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. Згідно п.3.3.2. договору обслуговування Відповідач був зобов'язаний приймати за допомогою засобів системи «StarAccess» електронні документи та виконувати їх за умови дотримання Позивачем правил оформлення і передачі таких документів, а також процедури їх захисту.

10 жовтня 2012 року від ТКЦ «Південкабельзбут» у формі ТОВ до АТ «УкрСиббанк» надійшли електронні платіжні доручення № 3700, № 3701, № 3702, № 3703, № 3704, № 3705, № 3706, № 3707, № 3708, № 3709, № 3710, № 3711, № 3712, № 3713, № 3714, № 3716, № 3717, № 3691, № 3693, № 3694 на загальну суму 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. для перерахування на карту 6762462619350835 Дробишева А.В., сформованих за допомогою системи «StarAccess». В графі призначення платежу було визначено: «Оплата по виконавчому листу № С34-4007 від 25.09.2012р. відшкодування шкоди для поповнення на карту 6762462619350835 Дробишева А.В., ІПН 3214418658, без ПДВ», всі вищеперераховані платіжні доручення були підписані спеціальним таємним ключем шляхом накладення електронно-цифрового підпису.

Платіжні доручення № 3700, № 3701, № 3702, № 3703, № 3704, № 3705, № 3706, № 3707, № 3708, № 3709, № 3710, № 3711, № 3712, № 3713, № 3714, № 3716, № 3717, № 3691, № 3693, № 3694 були підписані електронно - цифровим підписом сформованим на основі особистого (таємного) ключа уповноваженого представника Позивача, позитивний результат перевірки ЕЦП, відсутність інформації про факт компрометації ключової інформації та помилок в платіжних дорученнях - вони були оброблені Відповідачем 10.10.2012 року згідно умов договору обслуговування, договору рахунку та у чіткій відповідності діючому законодавству.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до п. 2.35 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідачем були виконані вимоги законодавства, однак Позивачем не були дотримані умови договору №386448 обслуговування банківського рахунку системою «StarAccess» від 13.10.2008р., а також вимоги законодавства щодо відповідальності за збереження своїх секретних ключів.

Таким чином, враховуючи умови укладених між Позивачем та Відповідачем договорів, суд приходить до висновку про те, що Відповідач не несе відповідальності проведення платежів Позивача через систему «StarAccess».

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд вважає, що Позивачем не доведено порушення Відповідачем норм чинного законодавства в межах виниклих правопорушень.

За таких підстав, позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Окрім того, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вини Відповідача в неправомірному перерахуванні грошових коштів в сумі 100 000,00 грн., вимоги щодо стягнення 76 гривень, списаних останнім за обслуговування 38 платіжних доручень за неправомірне списання коштів, стягнення 94,90 гривень за здійснення неправомірного списання коштів в день поступлення коштів на рахунок Позивача та стягнення пені у розмірі 12 550,51 гривень за неправомірне списання коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 15, 16, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтею 1 Господарського кодексу України, Законом України «Про господарські товариства», керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.04.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.