Постанова № 30934703, 17.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 рокум. Ужгород№ 807/647/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д., за участю секретаря судового засідання Луцанич А.М. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не з'явився;

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання рішення протиправним , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 квітня 2013 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №ф-62 від 27.02.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.03.2013р. позивачем отримано вимогу УПФ у Виноградівському районі №Ф-62 про сплату боргу. Позивач вважає дану вимогу незаконною, а розрахунок недоїмки протиправним, оскільки вона не подавала до відповідача заяву про доплату до мінімального страхового внеску та звіт за 2012 рік. Крім того, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р., виключено ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою було врегульовано порядок надіслання страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

17.04.2013р. від позивача надійшла заява, в якій просить суд розглянути справу без її участі, за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими що не підлягаю задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстрована в УПФ України в Виноградівському районі з 04 липня 2003 року як платник страхових внесків, а з 01.01.2011р. як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в розумінні ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464 (далі - Закон №2464). Вказане підтверджується Повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску №4632/02 від 17.04.2013р.

Згідно інформації, наданої ДПС України в рамках діючої Угоди про міжвідомче інформаційне співробітництво між ДПС України та Пенсійним фондом України від 21.02.2013р. та п. 1 Протоколу №1 від 25.04.2012р. позивач протягом 2012 року був платником єдиного податку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 11 статті 8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлений ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік". Мінімальний страховий внесок для зазначених платників у 2012 році становив: з 01.01.2012р. - 372,33 грн.; з 01.04.2012р. - 379,62 грн.; з 01.07.2012р. - 382,39 грн., з 01.10.2012р. - 387,95; з 01.12.2012р. - 393,50 грн.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для платників, зазначених в абзаці 4 п. 1 ч. 1 статті 4 Закону №2464 є календарний рік.

Протягом 2012 р. позивачем єдиний соціальний внесок не сплачувався, а відтак, відповідно до картки особового рахунку платника та повідомлення-розрахунку, у позивача перед Пенсійним фондом України виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 4572,42 грн.

Відповідно до ч. 4 статті 25 Закону №2464, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

27.02.2013р. УПФ України в Виноградівському районі прийнято вимогу №Ф-62 про сплату боргу, а саме недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 4572,42 грн., яка була надіслана позивачу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що прийнята УПФ України в Виноградівському районі вимога №Ф-62 від 27.02.2013р. про сплату боргу відповідає нормам чинного законодавства, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання рішення протиправним - відмовити повністю.

2.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Маєцька Н.Д.