Постанова № 30934658, 26.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2013 року № 826/4575/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" заборгованості по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 7 585,20 грн.

Ухвалою суду від 3 квітня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов’язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АИЗ" має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з вересня 2012 року по січень 2013 року у розмірі 7 585,20 грн.

Представником відповідача через канцелярію суду подана заява, в якій відповідач зазначив, що вимогу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва від 1 березня 2013 року № Ю-1490/900 Товариство з обмеженою відповідальністю "АИЗ" не отримувало та вказав на те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" виникла в зв’язку з накладенням арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ", згідно постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 25 жовтня 2012 року № 1414/24. Разом з тим, у своїй заяві відповідач вказав на те, що він не визнає позову, а заперечення будуть подані після ознайомлення з матеріалами справи. Проте, позивач своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та подання заперечень по суті заявлених позовних вимог не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АИЗ" (код ЄДРПОУ 32828901) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи) - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша статті 5 Закону № 2464).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "АИЗ" є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "АИЗ" подано до Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звіти за період з вересня 2012 року по січень 2013 року, в яких самостійно визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 7 585,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 14 статті 9 Закону № 2464).

Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Як вбачається з вимоги про сплату боргу № Ю-1490/900, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" станом на 1 березня 2013 року складає 69 597,46 грн.

Вказана вимога направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштове відправлення повернулося до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва з відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АИЗ" не отримувало вимогу про сплату боргу № Ю-1490/900 від 1 березня 2013 року. Проте, суд зазначає, що позивачем виконано свій обов’язок щодо належного надіслання вимоги про сплату боргу відповідачу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що предметом розгляду даної адміністративної справи є заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ", яка виникла в зв’язку з несплатою самостійно визначеної відповідачем суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з вересня 2012 року по січень 2013 року в розмірі 7 585,20 грн.

Відповідно до абзацу шостого частини четвертої статті 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзацу сьомий частини четвертої статті 25 Закону № 2464).

Відносно доводів відповідача про те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" виникла в зв’язку з накладенням арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ", згідно постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 25 жовтня 2012 року № 1414/24, суд зазначає про наступне.

Факт накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ", як боржника у виконавчому провадження не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично вони вказують про неспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" на даний момент сплатити боргові зобов’язання, а не про безпідставність пред’явлення суми заборгованості до стягнення.

Крім того, суд зазначає, що вказані обставини можуть підтверджувати тільки неможливість сплати заявленої до стягнення суми боргу в добровільному порядку, проте не спростовують самої наявності такого боргу та повноважень Пенсійного фонду України щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в судовому порядку.

До того ж, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 3 квітня 2013 року, юридична особа відповідача зареєстрована в державному реєстрі та не перебуває в процесі припинення, а тому доводи відповідача відносно того, що з 1 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АИЗ" припинило свою діяльність, судом до уваги не приймаються.

При цьому, відповідач у своїй заяві підтвердив обов’язок Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки товариством нараховується заробітна плата генеральному директору і головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ".

При цьому, суд звертає увагу, що згідно статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 "Про Положення про Пенсійний фонд України" основним завданням Пенсійного фонду України є, зокрема, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред’явлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 7 585,20 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АИЗ" (юридична адреса: 01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 10, код ЄДРПОУ 32828901) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 29) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 7 585 (сім тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 20 коп. на р/р 37198101002630 в ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева