Постанова № 30930907, 25.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2013 року № 826/3696/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап-Арат Плюс"

про

стягнення 141289,00 грн.

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап-Арат Плюс" податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 129685,45 грн. та податку на прибуток підприємств у розмірі 11603,55 грн., всього – 141289,00 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, який виник у зв’язку з несплатою ним грошового зобов’язання, узгодженого самостійно у поданій до контролюючого органу податковій звітності та нарахованого контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представник позивача в судовому засіданні, 24 квітня 2013 року, позов у частині стягнення з відповідача податкового богу з податку на додану вартість в розмірі 125330,55 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 4063,74 грн., а всього – 129394,29 грн., підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістки про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судових засідань.

У судовому засіданні, 24 квітня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 24 квітня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап-Арат Плюс" зареєстроване як юридична особа 20.01.2010 р., присвоєно ідентифікаційний код 36939924, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Братиславська, 52, місцезнаходження реєстраційної справи – Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації: з податку на прибуток підприємства за 2010 рік №200805 на суму 4706,00 грн.; за І квартал 2011 року №85757 на суму 3590,00 грн.; за ІІ квартал 2011 року на суму 282,00 грн.; за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 2277,00 грн.; за І квартал 2012 року на суму 1378,00 грн.; з податку на додану вартість за листопад 2010 року №201012 на суму 3872,00 грн.; за квітень 2011 року №9003694619 на суму 1026,00 грн.; за травень 2011 року №9004368808 на суму 276,00 грн.; за червень 2011 року №9005113690 на суму 379,00 грн.; за серпень 2011 року №9008088076 на суму 138,00 грн.; за жовтень 2011 року №9011777088 на суму 1498,00 грн.; за березень 2012 року №9020784096 на суму 6599,00 грн.; за травень 2012 року №9036106033 на суму 3485,00 грн.; за червень 2012 року №9048990681 на суму 26333,00 грн.; за липень 2012 року №9050660687 на суму 38598,00 грн.; за серпень 2012 року №9063187511 на суму 29333,00 грн.; за вересень 2012 року №9064936196 на суму 16333,00грн.; уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок: за жовтень 2011 року №9009000716 (період, за який виправляються помилки – квітень 2010 року), на суму 578,00 грн., в тому числі 28,00 грн. штрафу; за жовтень 2011 року №90090005075 (період, за який виправляються помилки – березень 2010 року), на суму 2088,00 грн., в тому числі 99,00 грн. штрафу.

Крім того, позивачем було неодноразово проведено перевірки відповідача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти від 16.03.2011 р. №1852; від 06.04.2011 р. №2589; від 11.04.2011 р. №2840; від 27.04.2011 р. №3225; від 26.09.2011 р. №6532; від 19.10.2011 р. №7028; від 28.08.2012 р. №2729, за результатами яких винесено податкові повідомлення-рішення, відповідно: від 25.03.2011 р. №0466671500/0, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1040,00 грн. штрафних санкцій; від 06.04.2011 р. №0469601500, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 243,58 грн. штрафних санкцій; від 11.04.2011 р. №0470451500, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 208,00 грн. штрафних санкцій; від 27.04.2011 р. №0471831500, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 41,60 грн. штрафних санкцій; від 27.09.2011 р. №0480721500, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 123,00 грн. за основним платежем; від 21.10.2011 р. №0482831500, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 81,00 грн.; від 22.08.2012 р. №0009381500, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 170,00 грн. штрафних санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем та надсилались йому, що підтверджується розпискою про отримання на корінцях податкових повідомлень-рішень, копіями поштових відправлень та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копії яких наявні у матеріалах справи.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання, йому надсилалась податкова вимога від 25.11.2010 р. №1/1975 на суму 5784,45 грн., що підтверджується поштовим відправленням з довідкою поштового відділення про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Станом на час розгляду адміністративної справи, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 125330,55 грн.,з податку на прибуток підприємств – 4063,74 грн., а всього – 129394,29 грн., що підтверджується розрахунками Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби залишку податкового боргу відповідача по вказаним податкам.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом подання до контролюючого органу відповідних податкових декларацій та уточнюючих розрахунків. Також, частину грошового з податку на прибуток підприємства було нараховано контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які отримані відповідачем та надсилались йому. Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 25.11.2010 р. №1/1975, за правилами, встановленими Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року 2181-III (з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на час виникнення правовідносин між сторонами щодо обов'язку сплатити, права стягнення податкового боргу).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як убачається з облікових карток відповідача, з часу надіслання йому податкової вимоги податковий борг не переривався, відповідно стягненню підлягає вся сума.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що представник позивача підтримав позов лише в частині стягнення з відповідача податкового богу з податку на додану вартість в розмірі 125330,55 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 4063,74 грн., а всього – 129394,29 грн., беручи до уваги підтвердження наявними у матеріалах справи доказами існування у відповідача податкового боргу по вказаним податкам саме в зазначеному представником позивача розмірі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового богу з податку на додану вартість в розмірі 125330,55 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 4063,74 грн., а всього – 129394,29 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап-Арат Плюс" (ідентифікаційний код 36939924) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 129394,29 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч триста дев’яносто чотири грн. 29 коп.), у тому числі:

- з податку на додану вартість в розмірі 125330,55 грн. (сто двадцять п’ять тисяч триста тридцять грн. 55 коп.) на р/р 31115029700004, УДКСУ в Деснянському районі ГУ ДКСУ у місті Києві, ідентифікаційний код 37984978, код платежу 14010100;

- з податку на прибуток підприємств в сумі 4063,74 грн. (чотири тисячі шістдесят три грн. 74 коп.) на р/р 31113009700004, УДКСУ в Деснянському районі ГУ ДКСУ у місті Києві, ідентифікаційний код 37984978, код платежу 11021000,

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець