Рішення № 30933995, 24.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа№ 5015/5883/11

Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів-26

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», м.Львів

Про стягнення 7 114,55 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Горбунова О.Л. -представник

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством „Львівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз»про стягнення 7 114,55 грн.

В судовому засіданні 24.10.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача 2 134,29 грн. -заборгованості, 2 816,67 грн. -інфляційних втрат, 906,90 грн. -трьох відсотків річних, 1 256,69 грн. -пені з підстав, викладених у позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні пояснень

Відповідач в судове засідання участь представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати не подав, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що поставив свій підпис на повідомленні про оголошення перерви.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 24.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство „Львівобленерго" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сюрприз" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 64144, у відповідності до умов якого постачальник здійснює постачання електроенергії споживачу, а споживач оплачує вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

В пункті 2.1. вказаного договору зазначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії в порядку визначеному договором, виконував неналежним чином. Таким чином, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складала 2 134, 69 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано три відсотки річних в сумі 906,90 грн. та 2 816,67 грн. -інфляційних втрат. Крім того, відповідно до п.4.2.1 Договору про постачання електричної енергії № 64144 позивачем нарахована пеня у розмірі 1 256,69 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії № 64144 від 30.12.2008 року позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 64144 від 30.12.2008 р. розрахунок Споживача з Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії (п.1). Розрахунковим періодом вважається період з 17 числа попереднього місяця до 16 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії (п.2). Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконував невчасно та неналежним чином, заборгувавши позивачу 2 134,29 грн. за послуги по постачанню електричної енергії.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 906,90 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 816,67 грн. підлягають до стягнення.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.4.2.1. Договору про постачання електричної енергії № 64144 від 30.12.2008 року за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку (а.с.9), відповідно до п.4.2.1. Договору, позивачем нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, та підлягає до стягнення в розмірі 1 256,69 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сюрприз" (79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, буд. 14, код ЄДРПОУ 06725046) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго"(79026, м. Львів-26, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) -2 134,29 грн. -заборгованості, 2 816,67 грн. -інфляційних втрат, 906,90 грн. -трьох відсотків річних, 1 256,69 грн. -пені, 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.10.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.