Ухвала суду № 30932867, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/73264/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Мисник Н.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012

у справі № 2а/1570/3856/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ"

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012, позовні вимоги задоволено: позовні вимоги ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" були задоволені:

- визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Плетень Ю.І. від 23.08.2011р. №753 "Про проведення документальної позапланової перевірки";

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період квітень 2011 року;

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо включення до акту перевірки від 30.08.2011 за № 2024/23-0302/33923995 висновків щодо нікчемності правочинів ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з контрагентом-покупцем ПП торгівельна фірма "Антошка" та постачальником ТОВ "Логістік-Голд" у квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн., за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 617754 грн.;

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо включення до акту перевірки від 30.08.2011 за № 2024/23-0302/33923995 висновків щодо відсутності факту передачі товарів за угодами, укладеними Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛЕЙ" з контрагентом-покупцем Приватне підприємство торгівельна фірма "Антошка" та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістік-Голд" в квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську, оформленого наказом від 23.08.2011 № 753, у період з 25.08.2011 по 26.08.2011 була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2011 № 2024/23-0302/93923995, в якому зафіксовано порушенням п.185.1 ст.185, пп. «а» п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, 198.1, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 на суму 617 754 грн., та ч. 1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.234 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та вбачаються нікчемні правочини ТОВ "ЄВРОПЛЕЙ" з контрагентом-покупцем ПП "Торгівельна фірма "Антошка" та постачальником ТОВ "Логістік-Голд" в квітні 2011року на суму ПДВ 617 754 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка була проведена, зокрема, на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно якого позапланова документальна перевірка проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

10.08.2011 на адресу ТОВ "ЄВРПОЛЕЙ" був направлений запит ДПІ у м. Іллічівську від 05.08.2011 №16152/10/23-0404 щодо надання у десятиденний термін пояснень та документів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку щодо правомірності формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. на суму 617 754 грн. та відсутності правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, порушення порядку її проведення.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених у цьому пункті, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як було вірно встановлено судами, запит ДПІ у м. Іллічівську від 05.08.2011 № 16152/10/23-0404 не містив конкретний перелік підстав для надання інформації. Листом від 19.08.2011 за №19/08/11-01 позивач повідомив ДПІ, що у разі належного оформлення запиту, підприємство надасть у встановлений законодавством місячний термін всю необхідну інформацію.

Оскільки, належним чином оформлений запит відповідачем не складався та не направлявся на адресу позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача не було правових підстав, передбачених п. п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Крім того, в порушення вимог п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, відповідач у встановленому порядку не ознайомив позивача завчасно з наказом № 753 від 23.08.2011 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до проведення перевірки, оскільки копія наказу №753 від 23.08.2011 разом із повідомленням №91 від 23.08.2011 були відправлені поштою на адресу позивача 26.08.2011 о 16 годині 20 хвилин, тобто, після закінчення проведення перевірки, що підтверджується копією фіскального чеку №5922 від 26.08.2011, та отримані позивачем лише 29.08.2011, що підтверджується копією поштового повідомлення.

Щодо висновку акта перевірки про нікчемність правочинів позивача з контрагентом-покупцем - ПП "Торгівельна фірма "Антошка" та постачальником - ТОВ "Логістік-Голд" у квітні 2011 року на суму ПДВ 617754 грн., колегією суддів слід зазначити наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно зі до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріалами справи свідчать, що 28.03.2011 між позивачем (покупцем) та ТОВ "Логістік-Голд" (постачальником) був укладений договір поставки товару №01-03, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупця товари, а останній - приймати товар та здійснювати оплату.

Також, 01.02.2010 між позивачем та ППТФ "Антошка" був укладений договір поставки товару №19, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність ПП ТФ "Антошка" товари, а останнє зобов'язано приймати товар та здійснювати оплату. Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна вказуються у накладних, які оформлюються на кожну партію товару (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.4.2 вказаних договорів, поставка товару здійснюється на склад покупця. На момент виникнення спірних правовідносин, позивач мав складські приміщення за адресою: м. Одеса, вул.Боженко,19, корпус А1 та В1, яке орендував у ТОВ "Автоімпульс" на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 01.12.2009 №51 та №55.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем з ПП "Торгівельна фірма "Антошка" та ТОВ "Логістік-Голд", а також, подальший рух товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема це: податкові накладні, накладні, декларація з податку на додану вартість, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за спірний період, банківські виписки, документи аналітичного обліку товарів.

Таким чином, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 617754,00 грн. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні оформлені всупереч вимогам законодавства.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем з ПП "Торгівельна фірма "Антошка" та ТОВ "Логістік-Голд", судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з ПП "Торгівельна фірма "Антошка" та ТОВ "Логістік-Голд", фіктивної господарської діяльності даних підприємств, безтоварності господарських операцій, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль