Ухвала суду № 30932814, 22.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/61965/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Скляренко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2012

у справі № 2а-1681/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеталон»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроеталон» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби № 0000182300 від 13.01.2012.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агроеталон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.02.2010 по 30.09.2011, складено акт № 1270/23-2/36963983 від 15.12.2011, в якому зафіксовані порушення: ст. 185, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 333 862,68 грн., в т.ч.: по періодах: травень 2010 року - 195 966,82 грн., червень 2010 року - 137 895,86 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 13.01.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000182300 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 417 328,35 грн., в т.ч.: 333 862,68 грн. основного платежу та 83 465,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено в акті перевірки, згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності в Додатку 5 податкової звітності ТОВ «Агроеталон» по контрагенту ТОВ «ВОЛЮМ-ФС». Встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 333 862,68 грн. по операціях з ТОВ «ВОЛЮМ-ФС», так як останнім не задекларовано та не сплачено до Державного бюджету податкові зобов'язання в розмірі 333 862,68 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції між ТОВ «Агроеталон» та ТОВ «ВОЛЮМ-ФС» носять реальний характер; факт не включення постачальником до складу податкового зобов'язання виписаної покупцю податкової накладної не позбавляє покупця права віднести сплачені (нараховані) суми податку до складу податкового кредиту.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, судами обох інстанцій не досліджено господарських операцій позивача з ТОВ «ВОЛЮМ-ФС», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит в травні - червні 2010 року, в розрізі з періодом укладення договору та його виконанням, документальним підтвердженням реальності вчинення господарського зобов'язання; не досліджено питання щодо фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаних товарів (робіт, послуг).

Судами обох інстанцій не враховано, що сам факт наявності у позивача податкових накладних не може бути підставою для формування позивачем податкового кредиту, за встановлення відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)О.А. Моторний