Ухвала суду № 30931605, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К-35924/10

К-35924/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010

у справі № 2-а-2538/10/1870 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиводбуд»

до 1. Державної податкової інспекції в м. Суми,

2. Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 21.08.2009 №№ 0007501502/0/56482, 000751150/0/56481, 000752150/0/56474, 0007531502/0/56473; від 03.12.2009 №№ 0010091503/0/83444, 0010081503/0/83443, 0010071503/0/83442.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Суми просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки від 13.08.2009 № 5689/152/01037695 та від 27.11.2009 № 8240/15-314/01037695 про порушення позивачем норми підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ щодо граничних строків сплати сум самостійно узгоджених податкових зобов`язань із земельного податку. комунального податку та податку на додану вартість.

За наслідками висновків вказаних актів відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.08.2009: № 0007501502/0/56482 про застосування штрафу у розмірі 369,17 грн. за затримку на 58 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у сумі 1845,87 грн., № 000751150/0/56481 про застосування штрафу у розмірі 812,38 грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку у сумі 8123,72 грн., № 000752150/0/56474 про застосування штрафу у розмірі 25,50 грн. за затримку на 148 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з комунального податку у сумі 51,00 грн., № 0007531502/0/56473 про застосування штрафу у розмірі 10,20 грн. за затримку на 57 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з комунального податку у сумі 51,00 грн.; та від 03.12.2009 № 0010091503/0/83444 про застосування штрафу у розмірі 5436,51 грн. за затримку на 149 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10873,02 грн., № 0010081503/0/83443 про застосування штрафу у розмірі 1576,00 грн. за затримку на 77 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7880,00 грн., № 0010071503/0/83442 про застосування штрафу у розмірі 466,30 грн. за затримку на 15 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4663,00 грн.

У відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як свідчать приєднані до справи копії платіжних доручень (а.с. 31-44), позивач сплатив суми податкових зобов`язань з ПДВ за листопад, грудень 2007 року, січень, березень, квітень, травень 2008 року, із земельного податку за листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2008 року, з комунального податку за ІV квартал 2007 року, І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2008 року в установлені законом строки, тоді як ці суми в оперативному обліку сплачених позивачем податків, зборів (обов'язкових платежів), що ведеться ДПІ у м. Суми, зараховувались як погашення податкового боргу, який виник раніше.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях..

Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак